має пройти багато часу з цього сумного моменту, час притупить біль від втрати, і ви навчитеся жити з цим. відхід з життя дорогих нам людей ми запобігти не можемо, з цим можна тільки змиритися. пориньте в роботу, навчання, якісь турботи, розвійтеся, що не терзати душею, нічого не зміниш.
_______
- Ізя, а шо ти ніяк не одружишся? Все шукаєш принцесу на свою горошину?
Ніщо не допомагає, тільки час. Нові події нашаровуються один на одного, пам'ять притупляється, стає легше. Але і то, буває така туга на хлине, хочеться просто обійняти, поговоріть.я і 10 років по тому буває плачу в подушку від тоскі.на могилу до сих пір не можу ходити.
мало часу пройшло зовсім, але в будь-якому випадку, потрібно зрозуміти - ця втрата назавжди залишиться з вами, це не пройде, але. піде на задній план, за фон вашого життя. Ви зможете жити далі - і любити, і радіти, але має пройти час.
ніяк якщо забудете то це все. а так в цьому питанні допоможе тільки час і точно така ж смерть. в сенсі всі ми коли то йдемо це процес не оборотний і постійний з цього знайте про те і зробити більш нічого
мені самому майже рік тому таке ж потрапило
Заспокоїтися-тим, що буває і хуже.Намного.Жівіте далі.
З близьких рідних 15 років тому поховала бабусю. Перший рік дуже важко, різкий біль душевна, часто плакала, снилася ночами. Зараз просто спогади залишилися.
Прийміть соболезнованія..Слішком мало часу. І так, часом не вилечіт..оно навчить жити з цією болью.Папа помер 7 міс назад..всё в голові свіжо настолько..как ніби це було вчора ..