Для дітей у віці до 16 років передбачено 10 видів обов'язкових щеплень.
Міф і правда про вакцинацію
- Сьогодні серед молодих батьків побутують вигадані судження з приводу вакцинації і її побічних ефектів. Першим таким міфом є думка, що «краще перехворіти природним шляхом, ніж зробити щеплення». Насправді ризики ускладнень після інфекційних хвороб є набагато більшими, ніж ризики побічних проявів після вакцинації, - розповідає керівник підрозділу медичної допомоги матерям і дітям при Департаменті охорони здоров'я Полтавської ОДА Ігор Пирогов.
- Також існує хибне твердження, що «вакцина може послабити імунну систему людини» .Вакціни діють по-іншому.
Віруси, що доза вакцини містить, настільки ослаблені, що не можуть завдати шкоди імунній системі реципієнта.
«Дитина, щеплена живою вакциною від поліомієліту, може заразити цим вірусом оточуючих».
У такому випадку дитина деякий час є джерелом інфекції, однак не несе ніякої загрози для вже щеплених осіб. У свою чергу ще не вакциновані люди можуть заразитися, але ризик становить 1 випадок на 14 млн щеплень.
Поліомієліт є хворобою брудних рук. Скорочення ризику полягає в дотриманні елементарних правил гігієни.
«Перебуваючи на грудному вигодовуванні, дитина захищена, тому і вакцинація не є необхідним».
Грудне вигодовування не може захистити дитину від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Немовля, яке годується материнським молоком, при захворюванні на кашлюк може навіть померти.
Діти з хронічними захворюваннями є найбільш уразливими до інфекційних хвороб. Вони протікають в них важче і призводять до ускладнень. Особливо це стосується дітей з астмою і цукровим діабетом. Їх потрібно вакцинувати від пневмококової інфекції та щорічно проти грипу.
У цьому випадку, як і з хронічними захворюваннями потрібна увага, адже такі діти є особливо уразливими до інфекцій і їх збудників. Для забезпечення повноцінного функціонування організму їм потрібно робити додаткові щеплення, які навіть не входять в обов'язковий календар вакцинації.
Календар щеплень на Полтавщині
Календар щеплень - це вікова схема, що вказує на необхідні вакцини і інтервал їх застосування на організм людини від народження і до окремих випадків екстреної вакцинації при виникненні такої потреби. Такі календарі складаються за результатами клініко-епідеміологічних досліджень і діють в кожній цивілізованій країні, в залежності від особливостей порогової захворюваності в ній.
Український вакцинаційному календар частково відповідає європейському. Перше щеплення дитина повинна отримати відразу після народження. Попередній календар складався з дев'яти вакцин: туберкульозу (БЦЖ), поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В. Нещодавно додали ще й десяту - проти гемофільної інфекції.
За словами Ігоря Пирогова, в Полтавській області не має особливої ситуації зі спалахами конкретної епідемії, тому на нашій території діє загальна для всієї країни система вакцинації.
- Полтавщина не має певних особливостей з поширення конкретного захворювання. Тому, за наказом МОЗ №51 «Про профілактику щеплень в Україні» у нас діє загальнодержавний календар щеплень. У перший день після народження, малюка повинні вакцинувати від гепатиту В. У віці 2 місяців, маленьких полтавців прищеплюють від гемофілії (ХІБ-інфекція).
4 - 6 місяців -від дифтерії і в 18 місяців від поліомієліту та кору. Остання вакцинація у дитини робиться в 16 років.
Він додає, що щеплення бувають також екстренної. Серед них, наприклад, від правця вже в зрілому віці, коли людині загрожує зараження.
Європейська система вакцинації
У ряді європейських країн діє схожа з українською система щеплень.
В їх календар входить близько 15 щеплень: кір, правець, коклюш, дифтерія, поліомієліт, паротит, гепатит В, пневмококової інфекція, краснуха, гемофільна інфекція, вітряна віспа та інші.
Однак вакцинація не є обов'язковою в деяких країнах Європи (в Італії та Франції необхідними є 3 щеплення, в Бельгії - 1). «Утиски» цивільних прав у разі відмови від уколу не передбачається таких дітей спокійно беруть в дитячий сад або школу.
Крім цього, в рядідержаве так звана, «шестерня» - шість щеплень за один раз. Вона включає коклюш, дифтерію, правець, менінгіт, поліомієліт і гепатит В. робиться дитині вперше приблизно в п'ять місяців. Потім повторюється два рази через кожні 8 тижнів. У 14 -16 місяців слідують краснуха, кір та епідемічний паротит, повторювати необхідно протягом 6 місяців (але не раніше, ніж через 8 тижнів).
Додатково можна зробити деякі щеплення, які є платними - пневмокок, менінгокок, енцефаліт.
Вакцини з Європи і Азії
Всі вакцини, які надходять до області, європейського виробництва. В основному країнами-постачальниками є Франція (корпорація «Sanoripaper») і Великобританія, звідки до нас надходять препарати проти поліомієліту.
Різниці між цими вакцинами не існує, кожна з них пройшла перевірки в європейських лабораторіях і діє по всьому Євросоюзу. Щодо так званих «індійських» препаратів - це лише вигадка.
Насправді, хоч частина з них і проводиться в Індії, але країною, що їх виготовляє є Об'єднане королівство, - розповідає Пирогов.
Крім цього, одним з основних фармацевтичних партнерів України є Бельгія, яка поставляє вакцини від 6 інфекційних захворювань (коклюш, кір, краснуха, дифтерія, правець, поліомієліт).
- Існує кілька справжніх протипоказань до вакцинації.
Першим і найголовнішим є алергічна реакція реципієнта на певний про інфекційний препарат. В такому випадку, перед його введенням обов'язково перевіряється реакція організму. Сюди ж відноситься і алергічна реакція в минулому.
Наступною причиною, по якій не робиться вакцина, є гострі респіраторні захворювання, адже це може викликати ускладнення. Також вроджений імунодефіцит і ще ряд вроджених хвороб, - розповів фахівець.
Брак на Полтавщині
Цікаво, що закупівлі, які проводить держава принесуть результати тільки після виготовлення цих вакцин відповідними фармацевтичними корпораціями, значить і в цьому році може спостерігатися ситуація з нестачею відповідних щеплень.
Чому в Україні й Полтавщині не має деяких вакцин
За матеріалами газети «Сегодня» Закупівлі вакцин через міжнародні організації в певній мірі заповнюють їх дефіцит в Україні. Цього року ЮНІСЕФ в Україні заощадив 25 мільйонів гривень тільки на закупівлю вакцин.
Середньостатистичний цикл процесу закупівель препаратів тривав рік, а їх виробництво - до 26 місяців. При цьому виробники не можуть заздалегідь виготовляти препарати спеціально для України без передоплати або гарантії оплати. Тому Україні довилося купувати залишки вакцин зі складів або у тих країн, які їх придбали з запасом.
Крім цього, виникає проблема з реєстрацією вакцин, адже деякі з них, хоч і передбачені в календарі щеплень, які не входять до реєстру можливих для закупівлі.
Частково проблему вирішує те, що в тендерах можуть брати участь препарати, сертифіковані ВООЗ. Вони також повинні пройти процедуру реєстрації в Україні, але вже спрощеною схемою.