5 На які види діляться ССПС по виду множинного доступу?
6 З яких підсистем складається ССПС?
7 Які функції виконують підсистеми ССПС?
8 Які бази даних використовуються при обслуговуванні виклику в ССПС?
9 Що таке аутентифікація?
10 Що таке ідентифікація?
11 Перерахувати основні етапи процесу встановлення з'єднання в ССПС.
12 Що таке множинний доступ?
13 У чому сутність множинного доступу з частотним разделеніемканалов FDMA?
14 У чому сутність множинного доступу з тимчасовим поділом каналів TDMA?
15 У чому сутність множинного доступу з кодовим поділом каналів CDMA?
16 У чому сутність принципу повторного використання частот?
17 Чим викликана необхідність застосування повторного використання частот?
18 Що таке кластер?
19 Що таке захисний інтервал?
20 Як визначається величина захисного інтервалу?
10 Основи документального електрозв'язку
Мережі телеграфного зв'язку
Види телеграфних мереж
Телеграфна мережа Росії складається з наступних комутованих мереж [25]:
2) абонентського телеграфування АТ. для передачі телеграм або організації телеграфних переговорів між встановленими у абонентів цієї мережі кінцевими абонентськими установками;
3) міжнародного абонентського телеграфування «Телекс», по якій передаються телеграми або організовуються телеграфні переговори між кінцевими установками абонентів цієї мережі, які є в нашій країні і за кордоном.
Крім перерахованих, до складу телеграфної мережі країни входить мережа некомутовані (орендованих) каналів.
Мережа загального користування
Телеграфна мережа на різних етапах розвитку базувалася на методах комутації каналів КК і комутації повідомлень КС, а також їх комбінацій. Комбіновані мережі в залежності від того, який метод комутації грає головну роль, називаються мережами з КК + КС або КС + КК.
Побудова мережі з використанням на всіх її ділянках комутації каналів, крім місцевого, отримало назву прямих з'єднань ПС (КК + КС). Цей метод полягає в наданні того чи іншого відділення зв'язку тимчасового прямого з'єднання через вузли комутації каналів з іншими відділеннями зв'язку. Схема телеграфного зв'язку за системою ПС показана на малюнку 10.1
Телеграфні кінцеві пункти ОП підключаються місцевими сполучними лініями до найближчих комутаційним системам КС, які з'єднуються один з одним пучками магістральних каналів. Телеграфні апарати кінцевих пунктів підключаються до викличних приладів ВП, що забезпечують посилку в КС сигналів виклик, набору номера, відбою, а також здійснюють автоматичне включення і виключення телеграфного апарату в відповідними сигналами, які надходять від КС. Для передачі телеграми телеграфіст одного ОП набирає на викличної приладі номер викликається ОП, в результаті чого комутаційні прилади КС автоматично встановлюють необхідне з'єднання каналів між цими пунктами.
Малюнок 10.1 - Структурна схема системи ПС
Для освіти прямого телеграфного каналу між викликає і викликається ОП необхідна наявність вільних магістральних каналів між усіма вузлами, які беруть участь в цьому з'єднанні, а також вільної місцевої лінії між останньою КС і викликається пунктом. Для зменшення кількості відмов у разі відсутності вільних каналів в потрібному напрямку система ПС за принципом побудови є комбінованою: на магістральній ділянці вона побудована за принципом комутації каналів, а на місцевому відділку здійснює прийом, заснований на методі комутації повідомлень.
На відміну від мережі, побудованої за принципом комутація каналів / комутація повідомлень, в якій КС працюють за методом комутації каналів, в мережі, побудованої за принципом комутація повідомлень / комутація каналів, основні КС (транзитні і частина кінцевих) працюють за методом комутації повідомлень, а ОП служать в якості концентраторів навантаження для КС.
У перспективі на мережі ВП будуть використовуватися тільки методи, засновані на комутації з накопиченням інформації (комутація повідомлень і комутації пакетів).
10.1.3 Мережа абонентського телеграфування
Телеграфний зв'язок ОП не в повній мірі задовольняє запити підприємств і установ, які потребують оперативного зв'язку з отриманням негайних зворотних повідомлень. Телеграми, як правило, накопичуються, перш ніж кур'єр підприємств отримує їх у відділенні зв'язку. Даний недолік відсутній в системі абонентського телеграфування АТ, в основу якого покладено принцип максимального наближення послуг телеграфу до підприємств і установ. Це досягається установкою кінцевих телеграфних апаратів безпосередньо в підприємствах і установах. Підприємство, що має такий апарат, включений через сполучну лінію в КС мережі АТ, стає абонентом цієї мережі, якому надаються можливості:
· Отримання щодо негайної системі з'єднання з будь-яким іншими абонентом цієї мережі і ведення з ним телеграфного переговора в режимі почергового двостороннього зв'язку;
· Передача іншим абонентам мережі АТ незалежно від присутності обслуговуючого персоналу у приймального апарату;
· З'єднання зі станційним апаратом свого вузла комутації для передачі повідомлення абонентам, не включених в мережу АТ (наприклад, абонентам мережі ПС);
· Прийому інформації, що надійшла від абонента від іншої мережі через місцевий вузол комутації.
Структурна схема мережі абонентського телеграфування приведена на малюнку 10..2.
Малюнок 10.2 - Структурна схема мережі абонентського телеграфування
Різновид АТ - міжнародний абонентський телеграф Телекс, призначений для забезпечення документальним зв'язком абонентів, що передають повідомлення в інші країни.
Головними напрямками технічного розвитку телеграфного зв'язку є:
· Збереження традиційних телеграфних служб, попит на послуги яких хоча і буде зменшуватися, але збережеться в найближчому майбутньому;
· Оптимізація структури мережі транзитних центрів комутації повідомлень;
· Об'єднання мереж АТ і Телекс;
· Модернізація і заміна комутаційного обладнання телеграфних мереж.