Інсценування російської народної казки «Колобок» в старшій групі.
Програмні завдання: виявити рівень розвитку дітей, сформувати акторські здібності (вираз емоцій в міміці, жестах, інтонації), розвивати почуття взаємодопомоги, підтримки, викликати у дітей радісні емоції, внести свято у повсякденне життя.
Ведучий: Бабка з Дєдков удвох
Жили в будиночку удвох.
І сказати про них нам потрібно:
Жили разом вони дружно.
Ось зима вже проходить,
А їжі запас виходить.
Хоч весна стукає в двері,
У будинку голодно тепер.
На печі вони сидять,
Про їжу лише говорять,
Дід штовхає бабку в бік.
Дід: Спечи мені колобок!
Бабка: Я давно б спекла,
Тільки скінчилася мука.
Дід: По засіках поскребі,
Може бути, знайдеш борошна.
Ведучий: Бабка віник взяла
І сама в комору пішла.
Там трохи помела
І борошенця нашкрябала.
Замісила тісто про запас,
Так і вийшов Колобок!
Бабка: Глянь, дідусь, Колобок!
У нього рум'яний бік!
Дід: Поклади-но на віконце,
Нехай охолоне хоч трошки.
Ведучий: Поклали на віконце,
Щоб подалі був від сонця,
Там де дме вітерець, -
Охолодити рум'яний бік.
Колобок лежав трохи
І вирішив: «Пора в дорогу».
Колобок: Ай-да, бабка, ай-да, дід,
З'їсти мене вирішили? Ні!
Тут залишитися не можу,
Краще в ліс я втечу.
Ведучий: Втекти він був готовий,
Стрибнув униз і зник.
По стежці покотився
І в лісі вмить опинився.
А на зустріч, ой-ой-ой,
Йде Заинька косою.
Заєць: Ти, звичайно, не капуста,
Ну, а пахнеш дуже смачно.
У мене живіт порожній:
Знімання тебе зараз, друже мій!
Колобок: Не поспішай, встигнеш з'їсти.
Хочеш пісеньку послухати?
Заєць: Ну, звичайно, заспівай дружок,
Мій веселий Колобок.
Ведучий: покотився Колобок,
Замигтів рум'яний бік.
Зайка слідом за ним помчав,
Але, на жаль, ні з чим залишився.
А на зустріч, ой-ой-ой,
Сірий Вовк йде стежкою.
Вовк: Здрастуй, здрастуй, Колобок,
З'їсти тебе хочу, дружок!
Колобок: Не поспішай, встигнеш з'їсти.
Хочеш пісеньку послухати?
Вовк: Гаразд, співай! Та тільки швидко,
Не люблю я вас, артистів.
Ведучий: покотився Колобок,
Замигтів рум'яний бік.
Вовк скоріше за ним погнався,
Але, на жаль, ні з чим залишився,
А на зустріч, ой-ой-ой,
До нього ведмідь йде великий.
Ведмідь: У нього рум'яний бік!
Та це ж Колобок!
Ось малинка, ось медок,
З'їм тебе я, мій друже!
Колобок: Не поспішай, встигнеш з'їсти.
Хочеш пісеньку послухати?
Ведмідь: Так і бути, швидше за співай,
Краще не жартувати адже зі мною!
Ведучий: покотився Колобок,
Замигтів рум'яний бік.
І Ведмідь слідом побіг,
Але куди там, не наздогнав!
А назустріч, ой-ой-ой,
Йшла Лиса стежкою лісовий.
Лисиця: Це хто переді мною
На тропіночкі лісової?
У нього рум'яний бік,
Та це ж Колобок!
Ну, попався ти, друже,
З'їм тебе я, Колобок!
Колобок: Не поспішай, встигнеш з'їсти,
Краще пісеньку послухай.
Лисиця: Ну звичайно, друже мій, заспівай,
Все одно ти будеш мій!
Лисиця: Що ж, прощатися нам пора,
Видно, я вже стара.
Нині погано чути стала,
Слів свого не розібрала.
Сядь-но ти мені на носок,
Пісню заспівай ще разок.
Ведучий: Ну і дурний Колобок,
Радий підставити круглий бік.
А Лисиця рот відкрила,
Його миттю проковтнула.
Лапкою крихти обтрусила
І хвостом ще вильнула.
Добрим молодцям урок:
Ти Лису не повинен слухати,
Вона може тебе з'їсти!