У шести місяцях по 30 днів, в інших шести - по 29. Рік місячного календаря, таким чином, на 11 днів менше року, що визначається за сонячним календарем.
Мусульман-ські ж свята по відношенню до сонячного календа-рю щороку починаються на 11 днів раніше, ніж у пре-дидущей році.
Головними, найбільш значущими для мусуль-ман вважаються Курбан-байрам і Ураза-байрам.
Щотижневий святковий день мусульман - плямою-ца. У той же час послідовники окремих напрямків в ісламі (наприклад, мусульмани-шиїти) відзначають соб державні недержавні свята і виконують специфічні обряди.
Традиційні передноворічні обряди і ритуали начи-нают з появою бутонів перших весняних квітів. Групи людей, частіше дітей, починають ходити з букетами пролісків, ірисів або тюльпанів вулицями й роз-вать пісні, присвячені настанню весни. Їх називаючи-ють «гулгардоні» (з перс. - «носіння квітів»). Пос-ле ходи люди починають готуватися до Навруз. Забирають будинки, готують святкові страви, шиють собі нові яр-кі одягу, які надягають в ніч перед святом. Є і спеціальне ритуальне ласощі - суманак (со-лодовая халва).
У яскраво освітленому будинку на-кривают спеціальний стіл, на якому в обов'язковому порядку повинно бути сім страв, назва яких на фар-сі починається з букви «син» - пророщені зерна, чес-нок, яблуко, оцет, барбарис, дика маслина, шпинат . На стіл ставлять також дзеркало, по обидва боки від нього - кандидат-лябри, в яких запалюють свічки, число їх повинно відпо-ветствовать числу членів родини. На столі неодмінно: хліб, піала з водою, на поверхні якої плаває зелений лист, посудину з рожевою водою, фрукти, горіхи, півень, риба, молоко, сир.
Іноді на стіл кладуть Коран. Вважається, що всі члени сім'ї повинні в ніч на свято перебувати за столом. Свічки, запалені на столі, повинні догоріти, і на них не можна дути, щоб не вкоротити життя кого-небудь з чле-нів сім'ї.
Всюди, де поширений іслам, широко відзначається свято жертвопринесення - Курбан-байрам. Він праз-днуется через 70 днів після закінчення посту - Урази. День жертвопринесення пов'язується з трансформованої в ісламі біблійною легендою про пророка Авраама (Ібрагіма-ме), який хотів принести в жертву богу свого сина Ісаака (Ісмаїла). Але бог послав ангела з баранчиком і врятував Аврааму сина. На згадку про цю подію кожен право-вірний мусульманин зобов'язаний принести жертву (курбан) все-вишніх, т. Е. Зарізати вівцю, корову чи верблюда.
Віруючі ревно виконують цю вимогу. Адже, згідно з повчанням духовенства, той, хто не принесе в святковий день жертву богу, не зможе потрапити в рай. У свято мусульманин, який має кошти на покуп-ку тварини, приносить в жертву: одна людина - барана, вівцю або козу; до 10 осіб разом (т. е. у складчину) - одну голову великої рогатої худоби або верблюда. (Жи-Вотня має бути встановленого віку - однолітка). За шаріатом, баран, вівця або коза може бути заколота за гріхи однієї людини, корова або бик - за сімох, а вір-страв - за десятьох. Якщо жертва приноситься за обітницею (на-приклад, про народження сина) або в знак покаяння за гріхи-ні дії, то все м'ясо жертовної тварини роздає-ся незаможним. У звичайних умовах третину м'яса йде на Велик роздрібного трапезу сім'ї, а решта лунає. Останнє означає або пряму роздачу шматків сирого м'яса бедня-кам, або їх годування за своїм столом стравами з жерт-венного м'яса, щоб в свято не було голодних. Риту-ально заколювання тварин відбувається як в перший, так і в наступні дні свята, але залишати м'ясо на післясвяткові дні заборонено.
За двадцять днів до настання свята не покладається вазі-литися, влаштовувати урочистих частувань, надягати но-ші одягу, стригтися і т. Д. Напередодні свята печуть ри-туальной хлібці.
Це свято і приготування до нього обставляються вельми урочисто: здійснюється особливе богослужіння в мечеті, читаються проповіді, в оселях готуються разнооб-різні страви, перш за все, м'ясні. Курбан-байрам про-продовжували три дні. У дні свята мусульмани відвідують могили своїх близьких, моляться за них і роздають милостиню.
Ураза-байрам - друге за значенням свято ісламу, який називаючи-ють ще й малим (великий - Курбан-байрам). Свято закінчення посту припадає на початок наступного за ра-Мадані місяці, т. Е. 1-е шавваля (10-го місяця мусульман-ського місячного календаря), і називається ід аль-фітр - празд-ник фітр. З назви цього релігійного свята сле-дует, що правовірний, пост протягом місяця, зо-зан внести представнику духовенства фітр, т. Е. Піднош-шення, що складається зазвичай з харчових продуктів або де-млостей, а часом і те, і інше .
Свято триває три дні, з-супроводжуючих частуваннями, ходінням в гості і т. Д. В істинному ісламі під час цього свята вірую-щий повинен відзвітувати за минулий піст, почати отби-вать покарання за його порушення: чинити певну або обіцяне богу число рак -атов намазу, сплатити фітр-садака (Закят аль-фітр), постити певне число днів. Іноді, щоб очиститися від гріхів, мусульманин приносить в жертву барана, козу, верблюда або іншу живий-ність.
Обряд свята полягає в спеціальній загальної мо-Литві, за якою слідує святкова трапеза, затягую-щаяся на багато годин. У ці дні відвідують родичів і друзів, обмінюються подарунками. Святково одягнені сім'ї виходять на прогулянку. Обов'язкова роздача милість-ні біднякам.
Традиційно вважається необхідним відвідати могили прямих предків і родичів. Люди, в основному дружин-Київщини, багато часу проводять на цвинтарях. В арабських країнах на кладовищі жебраком роздають головним чином хліб, зелені і чорні оливки.
Поширене повір'я, ніби в ці ночі відбуваються всілякі чудеса, знамення, виняткові події, свідки яких, якщо зуміють почути, побачити чи розпізнати їх, отримують прихильності вищих сил. Тому мусульмани намагаються бути свідчення Геродота-лями хоча б одного знамення для того, щоб заслужити до себе увагу могуще-ських сил, задобрити їх, щоб ті сприятливо Повло-яли на їх долю.
Своєрідність цього свята полягає в тому, що він відзначається на тлі утримання від їжі і пиття протягом усього світлового дня поста рамадан. Отже, це ноч-ні свята з різноманітними і смачними стравами після денного посту з тяжким очікуванням вечора.
Не менш почитаємо в ісламі і свято Мирадж. Він присвячений пам'яті чудесного нічного пу-тешествія пророка Мухаммеда на швидкому коні Аль-Бурак з Мекки в Єрусалим, а також вознісся-нию його на небо, що трапилося 27-го числа місяця раджаб.
Це свято було встановлено після затвердження влади халіфів в Палестині, коли в ісламі була визнана свя тости міста Єрусалиму (аль-Кудс) та введено шанування святих місць цього міста. У 27-ю ніч місяця Раджаб про-рок Мухаммед на скакуні здійснив подорож в Іеру-Салім, а звідти - до престолу аллаха, який зволив прийняти його і удостоїв бесіди; під час неї Мухаммед через рік 99 тисяч слів. Все це, свідчить переказ, сталося миттєво - з випадково поперевертаю-того судини для обмивання не встигла пролитися навіть крапля води.
Це переказ, як і саме свято, дуже популярно сре-ді мусульман, але в різних мусульманських країнах свято має свої ритуали його проведення: з постом в тече-ня дня і святкової вечірньої трапезою або без воздер-жания від їжі і пиття днем .
Свято Мавлюд ан - Набі встановлений на честь для народження пророка Му-Мухаммеда. Відзначається він 12 числа місяця за місячним календарем - раби аль- авваля. Вперше був оголошений офіційним святом в XVII в. в Османській Імперії. До сих пір прихильники чистого ісламу відкидають його як нововведення, протидії речащее букві і духу ісламу.
Мавлюд ан - Набі широко святкується в Сирії, Тунісі, Марокко та інших мусульманських країнах. У Пакистані він є офіційним святом, що відзначається протягом трьох неробочих днів. Свято супроводжується молитва-ми і проповідями в мечетях, читанням вголос віршів, вос-хвалимося Мухаммеда, обов'язковою роздачею милостині незаможним і святковими частуваннями.
Особливе місце в ісламі посідає рамадан. Великий піст протягом місяця рамадан (рамазан) зо-ників для всіх дорослих, здорових і ритуально чистих мусульман. Ритуальна чистота (тахара) в ісламі сво-диться лише до підтримання чистоти і охайності, але оз-начає звільнення від усього опоганеного. Від посту ос-вобождаемой вагітні, матері-годувальниці і хворі жінки, діти, люди похилого віку, ті, хто зайнятий на важких роботах, навчаючи-ствует у військових діях, подорожує і т. Д.
Постити необхідно в світлий час доби, вночі ж є і пити дозволено. Але від зорі і до заходу, крім при-йняття їжі і подружньої близькості, забороняються курці-ня, вдихання ароматних запахів і деяких традиційних медичних процедур. Увечері ж, після заходу сонця, хто постить повинен прийняти Фатур - легку їжу, друга їжа - Сахури приймається перед поновленням по-ста на зорі.
Мусульманину покладається молитися (здійснювати намаз) п'ять разів на день. Щоденна п'ятиразова молитва - одна з основних обов'язків віруючих в ісламі. Перед на-МАЗом здійснюється ритуальне обмивання - тахара.
Перша, ранкова молитва складається з двох рак-АТОВ (т. Е. Поклоні-ний); друга, полуденна - з чотирьох; третя - у другій половині дня до заходу сонця з чотирьох рак-АТОВ; чет-верть - при заході сонця - з трьох і п'ята - на початку ночі - з трьох рак-АТОВ. В місяць рамадан введена особлива молитва, чинена після проведеного днем посту.
У всьому мусульманському світі відомий Суннат - обряд обрізання крайньої плоті, которо-му піддаються хлопчики в 7-10 років. Саме происхожде-ня слова «суннат» говорить про те, що обряд належить до мусульманських ритуалів, запропонованих сунной - особливим доповненням і роз'ясненням Корану. Серед мусульман широко поширена думка, що сун-нат корисний і навіть необхідний чоловікові, доцільний в гігієнічному відношенні. Цей обряд розглядається також як важлива риса, яка характеризує національно-релігійну приналежність.
У мусульманських країнах шлюб вважається дійсним тільки тоді, коли він зроблений з дотриманням відпо-ціалу обрядів, освячений іменем Аллаха. Такий религи-озний весільний обряд називається ніках. Наречені, їх батьки, найближчі родичі запрошені-ють муллу, який здійснює обряд ніках, т. Е. Читає со-Відповідаю сури Корану, запитує, чи згодні сто-ку одружитися. При цьому мовчання жінки при-приймаються за її повну згоду. Здійснюючи никах, мулла читає зазвичай четверту суру Корану, яка називається «Жінки». У сурі підкреслено право чоловіки на мно-гоженство, на одностороннє розірвання шлюбу, на при-трансформаційних змін покарань, але засуджується надмірна жорстокість чоловіка до дружини, обмовляються майнові права женщи-ни - на придане, на спадок.
Джінази - мусульманський похоронний обряд. Тіло покійного у мусульман зазвичай ховають протягом 24 годин після смерті.
У первісному ісламі ставлення до поховання було гранично простим. Це йшло від кочівницьких традицій. Бедуїни не знали спеціальних кладовищ. Покійного про-сто закопували в землю, не ставлячи навіть надмогильних кам-ній. Коли ховали героя, то в знак поваги до нього на місці поховання вбивали верблюда: більше туди ніхто не повертався, і скоро зникали всі сліди поховання.
В даний час найчастіше тіло покійного обмивають, натирають пахощами, ра-створом камфори, загортають у саван (Кафа) з білого полотна, також просоченого ароматичними речовини-ми. Саван зав'язується у голови і ніг. Труну або похований-ні носилки накривають чорним покривалом і несуть голо-вої вперед. Траурна процесія зазвичай не зупиняє-ся у мечеті і слід прямо на кладовищі. Перед захоронення-ням мулла читає молитву, як правило, - це сура 36, звана «Йа-син».
Небіжчика кладуть в могилі по-різному, виходячи з місць-них народних звичаїв. Але якщо ховають в труні, тіло дол-жно лежати або головою, або правим боком до Мекки. Якщо ховають в савані, то злегка присаживают в ніші, виритої в боковій стінці могили: особа при цьому має бути про-ращено до Мекки.
Звичай приносити в жертву худобу під час поминок зберігся в ісламі. За мусульманським повір'ями, жертвопринесення спокутує дрібні гріхи покійного, т. К. М'ясо вбитого худоби розподіляють між бідняками.
У наші дні, в більшості випадків, після похорону влаштовуються рясні частування для всіх присутніх (поминки). Відзначаються поминками також на сьомий, сороковий дні і річниця смерті.
Ашура (шахсей-вахсей) - день скорботи у мусульман-шиїтів. Суть його в траурних релігійних церемоніях, що здійснюються в десятий день місяця мухаррема. Цей день скорботи встановлений в пам'ять про «мученицьку кончину» імама Хусейна, сина Алі, онука пророка Мухаммеда. У цей день щирі мусульмани, прагнучи відтворити страждання і муки Хусейна, займаються самокатування третьому, бічуют себе, завдають собі каліцтва на згадку про муки-чеський смерть Хусейна