МОСКВА У Петербурзької повісті Пушкіна "Пікова ДАМА"
Московська тема петербурзької повісті розглянута в статті на рівні сюжету та образної системи, в плані протиставлення героя нового часу, орієнтованого на західну культуру, і старої московської аристократії, в контексті опозиції "Москва - Петербург". Спеціальна увага приділена московським реаліям, пов'язаним з картковою грою. Виявлено московські сімейні перекази, які позначилися у фантастичній сцені явища привиду.
The theme of Moscow in the St. Petersburg novella is dealt with in the paper, the main issues of discussion being its plot and imagery in connection with the juxtaposition of the hero of the day who is oriented to Western culture and the old Moscow aristocracy in the context of the basic opposition between Moscow and St. Petersburg. Special attention is paid to characteristic Moscow details in connection with card games, in particular. Moscow family traditions as reflected in the scene of the appearance of the ghost are revealed.
Ключові слова: Москва - Петербург, карткова гра, сімейні перекази. Key words: Moscow v. St. Petersburg, card games, family traditions.
У науковій літературі, присвяченій "Піковій дамі", неодноразово наводяться слова Достоєвського про її головного героя Німеччини, з роману "Підліток": "колосальне особа, надзвичайний, абсолютно петербурзький тип - тип з петербурзького періоду". Цікаво, однак, привести це судження фрагментарно, а в контексті всього висловлювання: «У таке петербурзьке ранок, гниле, сире і туманне, дика мрія будь-якого пушкінського Германна з" Пікової дами "(колосальне особа, надзвичайний, абсолютно петербурзький тип - тип з петербурзького періоду!), мені здається, повинна ще більше зміцнитися »[1, с. 151].
Достоєвський, таким чином, не тільки визначив петербурзький тип Германна, він "вписав" його в саму атмосферу примарного Петербурга. Видається очевидним, що "Пікова дама" - це петербурзька повість. «" Пікова дама "перш за все міська петербурзька новела, - справедливо вважав Д.П. Якубович. - Місце дії її "одна з головних вулиць Петербурга", "будинок старовинної архітектури". З аристократичним Петербургом контрастно переплетений і Петербург чиновний, мелковоенний, - з будочники, з Ванькой "на худої шкапи своєї", з тьмяними ліхтарями, занесеними снігом. У цьому Петербурзі знайшов Пушкін "вузьку виту сходи в кімнату вихованки", самотні ходіння героя вулицями, "обіди в відокремленому трактирі", гарячковий золотий марення бідного інженерного офіцера (тобто офіцера Головного інженерного училища),
живе "в смиренному куточку своєму", галюцинації, закінчуються Обухівської лікарнею »[2, с. 64-65].
До наведеного нарису відбилися в "Піковій дамі" реалій петербурзької життя можна додати бали, на які "тягалася" графиня, бал "у *** ського посланника", на який їде вона зі своєю вихованкою, церква в монастирі, де графиню відспівують, кондитерську лавку, де Германн читає лист від Лисавета Іванівни, гральний будинок з "поруч чудових кімнат". Перелік петербурзьких персонажів, згаданих в пушкінської повісті, також може бути доповнений: гравці - молоді люди, генерали і таємні радники, молодий архієрей, княжна Поліна, "бистроока мамзель" з модною лавки, п'яний денщик, челядь, обкрадає вмираючу старуху, "стара панська бариня ", лакеї, швейцар," чемні офіціанти ". Справді, Петербург представлений в "Піковій дамі" широко і багатопланово.
аналіз "Пікової дами" і "Мідного вершника" представлений в монографії М.М. Петрунін [4, с. 199-240]. В.Н. Топоров включив "Пікову даму" не тільки в контекст петербурзьких творів Пушкіна, але і в петербурзький текст російської літератури [5, с. 22-28]. Що ж стосується московської теми в петербурзькій повісті Пушкіна, то вона, наскільки нам відомо, до цих пір не привернула уваги дослідників. Спроба розглянути московську тему в "Піковій дамі", виявити її роль в сюжеті, образній системі повісті, визначити деякі московські джерела петербурзького тексту Пушкіна і є завданням пропонованої роботи.
Перш за все звернемо увагу на те, що, вже в першому розділі повісті заявлена московська тема. Томський розповідає про те, як його бабуся, графиня Анна Федотівна, "років шістдесят тому, їздила в Париж, і була там у великій моді. Народ бігав за нею, щоб побачити la Venus moscovite." [6, с. 228]. "Венера московська" - це "Венера російська". Московією називали Росію. І все ж епітет "московська" не випадковий. Коли графиня програє герцогу Орлеанському "щось дуже багато" і наказує своєму чоловікові заплатити картковий борг, той доводить їй, "що в півроку вони витратили півмільйона, що під Парижем немає у них ні підмосковній, ні саратовській села." [6, с. 228]. Таким чином, молода графиня представлена і в поетичному ореолі, і в прозовому, побутовому плані: московська Венера, богиня любові і краси -обладательніца підмосковній і саратовській сіл. Вона - втілення "століття минулого", коли карти були розвагою, гроші - засобом, а любов - метою. Їй, московської Венері, графині, протиставлений Германн, син обрусілого німця, інженерний офіцер з профілем Наполеона і душею Мефістофеля, петербурзький герой "століття нинішнього", коли гроші стали омріяною метою, а любов - всього лише засобом для її досягнення, карти же з розваги перетворилися в поєдинок не на життя, а на смерть. Оволодівши карткової таємницею графині, Германн мріє в "відкритих ігрецкіх будинках Парижа вивудити скарб у зачарованої фортуни" [6, с. 249], тобто, він має намір з Петербурга відправитися в столицю Франції з тим, щоб грати і виграти там, де колись програла, але відігралася московська Венера, графиня Анна Федотівна.
Московська Венера, "молода красуня з орлиним носом, з зачесаним скронями і з трояндою в пудрених волоссі", яка дивиться на Герман-на з портрета, писаного в Парижі мадмуазель Лебрен, перетворилася на безглузду владну ста-
Повелівати ти нашими долями!
Ми всі твої; тобою ми живемо,
І ніжна мати, улюблену серцями,
У день радісний із захопленням ми співаємо. [9, с. 169]
П.В. Нащокін повідомив П.І. Бартеневу про те, що сюжет "Пікової дами" сходить до сімейними переказами Голіциних: ". Головна зав'язка повісті вигадана. Стара графиня - це Наталя Петрівна Голіцина, мати Дмитра Володимировича, московського генерал-губернатора, дійсно жила в Парижі в тому роді, як описав Пушкін. Онук її, Голіцин розповідав Пушкіну, що раз він програвся і прийшов до баби просити грошей. грошей вона йому не дала, а сказала три карти, призначені їй в Парижі С.-Жермен-ном. "Спробуй", - сказала бабуся . Онук поставив карти і відігрався. Подальший розвиток повісті все вигадано »[10, с. 233].
П.В. Нащокін в своїх спогадах назвав і інший можливий прототип старої графині -Наталія Кирилівну Загряжским, уроджену графиню Разумовську (1747-1837), кавалер-ственную даму, родичку дружини Пушкіна-її розповідями про XVIII столітті, за свідченням П.А. В'яземського, Пушкін заслухувався, записував їх у щоденнику, в "Table-talk". Дослідники, справедливо вважаючи, що в "Піковій дамі" предста
Для подальшого прочитання статті необхідно придбати повний текст. Статті надсилаються в форматі PDF на зазначену при оплаті пошту. Час доставки становить менше 10 хвилин. Вартість однієї статті - 150 рублів.