Одним з зримих переваг соціалізму є його здатність до відтворення колективної організації праці. Однак ця організація потребує поліпшення, щоб відповідати вимогам науково-технічного прогресу, завданням перебудови економіки. Велике значення в наш час надається підвищенню ролі трудового колективу в моральному розвитку особистості, в розкритті її здібностей і творчих сил. І це можливо в трудовому колективі, що володіє моральним здоров'ям.
Розшифруємо коротко кожну з названих позицій.
Відповідність моральних цінностей колективу моральним цінностям соціалістичної моралі. Трудовий колектив - це свідоме об'єднання людей. Духовна основа їх об'єднання відіграє провідну роль. Треба, щоб люди не тільки розуміли економічний сенс і технологічну необхідність свого єднання, а й відчували б загострену духовну потребу в ньому. Так може бути тільки тоді, коли у людей є духовна спільність, і перш за все в області моральних цінностей: почуттів, поглядів, домагань, переконань. Відповідність цих цінностей нормам і ідеалам соціалістичної моралі - одне зі свідчень духовної спільності членів колективу, його моральної інтеграції.
Свідома трудова дисципліна. Моральна зрілість колективу характеризується рівнем його трудової дисципліни. Колектив не може існувати без суворого розподілу ролей між його членами, виконання яких є обов'язковою умовою існування організації. Трудова дисципліна - реальний показник усвідомленості працівниками економічних інтересів трудового колективу, підпорядкування своїх дій його технологічним вимогам, найкраще підтвердження колективізму, почуття громадянського обов'язку.
Моральна задоволеність членів колективу спілкуванням, спільної трудової і суспільно-політичною діяльністю. В кінцевому рахунку міцність колективістських відносин залежить від того, наскільки люди задоволені своїм перебуванням в колективі, спільної трудової і суспільно-політичною діяльністю. Якщо спілкування і спільна діяльність їх не влаштовують, якщо вони не переконуються в справедливому і коректному ставленні до себе, то неминуче порушується колективна взаємозв'язок. Велика роль у поглибленні особистої задоволеності працівника працею і спілкуванням відводиться керівнику.
Зупинимося докладніше на значенні превентивних заходів по моральному оздоровленню трудового колективу.
Справа в тому, що ефективність управління багато в чому залежить від того, наскільки воно скорочує сферу і частоту прояву негативних факторів в керованій системі, здатних дискредитувати мети управління. Це стосується управління технічною системою, але ще більш - управління людської системою, так як тут ціна руйнівного впливу негативних факторів незвично велика. Наприклад, бідами обходяться трудовому колективу поява в ньому склочника, людини з завищеними професійними амбіціями, освіту в ньому різних протиборчих груп. Однак боротися з уже проявилися моральними аномаліями значно важче, ніж запобігати їм.
Щоб не допускати подібні аномалії, необхідно ретельно оформити в колективі умови, які протидіють виникненню серйозних моральних колізій. І робити це потрібно на стадії «конструювання» трудового колективу. Розглянемо загальні умови такого «конструювання». Їх дотримання створює сприятливі передумови для формування і розвитку морально здоровою колективної організації працівників.
Науково-технічне оснащення виробництва. Сучасне виробництво немислимо без використання досягнень науки і техніки, нової технології. А все це вимагає підвищення рівня освітньої підготовки членів трудового колективу, їх професійної кваліфікації. Отримання нових знань зміцнює почуття особистої гідності працівників. Як правило, нова техніка і технологія сприяє активізації у них інтересу до освоєння суміжних професій.
Справедливе матеріальне і моральне стимулювання праці. Серед методів, якими керівник може впливати на працівників, важлива роль відводиться матеріального стимулювання, одним з важелів якого є премія. Вона зацікавлює працівника в поліпшенні показників своєї праці. Дуже важливо при цьому уникати зрівнялівки, так як це породжує нездорові настрої в колективі, а то і конфлікти. При поширеною зараз бригадній формі організації праці спостерігається деяке знецінення висококваліфікованої праці, бо робітником, що має високі розряди, в силу виробничої необхідності доводиться виконувати і не складні роботи. У зв'язку з цим необхідні облік професійної кваліфікації та відповідне коригування в організації стимулювання праці. Незважаючи на те що багато виробничі бригади працюють за єдиним поряд, з оплатою за кінцевий результат, в них не до кінця вирішена проблема «вигідних-невигідних» завдань. І тут потрібна продуманість в організації стимулювання праці.
У зв'язку з цим цікавим є досвід ВАЗу щодо вдосконалення бригадних форм організації і стимулювання праці. Тут увійшло в практику планування нормованих завдань за кінцевими результатами праці. Усередині бригади заохочується освоєння суміжних професій, скасовані відрядні розцінки і встановлений порядок, при якому перевиконання нормованих завдань не стимулюється, оплата за тарифом не нараховується не по розряду роботи, а по розряду присвоєному робітникові. Для диференціації оплати залежно від навичок робітника і його відношення до справи передбачені доплати за професійну майстерність.
Господарська самостійність колективу. Відомо, що людина тоді дбайливо ставиться до всього, що пов'язано з його діяльністю, коли у нього розвинене почуття господаря на виробництві. Необхідно, щоб люди мали реальні права на розпорядження засобами виробництва, самі визначали долю матеріального заохочення кожного за результати праці.
Демократичне волепроявлению колективу. Пряма участь трудящих в управлінні найбільш здійсненно в трудовому колективі.
Важливо відзначити, що в трудовому колективі, і перш за все у виробничій бригаді, високий ефект громадської виборності всіх керівників, різноманітні форми і методи залучення працівників до виконання управлінських функцій, до громадської діяльності.
Тут були перераховані умови формування морального здорового колективу.
Наївно було б припускати, що якщо ці умови дотримуються при формуванні колективу, то це автоматично забезпечує його моральне здоров'я. Керівник повинен прагнути до того, щоб ці умови постійно дотримувалися.
Велике значення в вмілому використанні названих умов формування морально здорових колективів має творче привнесення в них нових можливостей організаційного і технологічного плану.
Згубно діють на моральний стан колективу прорахунки в плануванні. Колектив може мати багато конструктивних умови для свого морального розвитку, але їх реалізація може бути зведена нанівець через штурмівщини. Наприклад, в будівництві, щоб вводити об'єкти рівномірно протягом усього року, треба мати відповідні економічні заділи. За причини не ритмічної поставки обладнання, будматеріалів тощо люди не рідко цілими днями простоюють без діла, а потім працюють в напруженому робочому режимі. Все це погіршує дисципліну.
Аморальна дія на трудові колективи надають і існуючі недосконалі виробничі інструкції. Так, згідно з деякими галузевим інструкціям підприємства, які створюють надлишки продукції на підставі її економічного використання, вартість цих надлишків відносять на свій рахунок як прибуток. І подібні зусилля колективу заохочуються премією. Тому виробничі колективи зацікавлені в створенні таких надлишків, але досягають вони цього не за допомогою вдосконалення технології виробництва або бережливого ставлення до сировини, а шляхом недовкладення сировини в виготовляється виріб. В результаті утворюється «узаконена» лазівка для зниження якості продукції та одержання нетрудових доходів.
Надійним важелем морального вдосконалення трудового колективу є соціалістичне змагання. Необхідно, щоб воно носило економічно суворо обгрунтовуючих характер. Його переможцем повинен визнаватися не той, хто дає більше продукції, а той, хто забезпечує високу якість його виготовлення, переглядає норми виробітку, не допускаючи, щоб вони відставали від зростання продуктивності праці, активно сприяє впровадженню нової техніки і раціоналізаторських пропозицій.
Доцільно підбирати такі форми соціалістичного змагання, які сприяють утвердженню принципу колективізму в трудовому спілкуванні. Наприклад, змагання виробничих бригад по технологічному ланцюжку на договірній основі. Ця форма змагання дозволяє перейти від взаємних претензій до взаємодопомоги і товариської взаємовиручки. Колективний підряд допомагає забезпечити багатоцільовий характер трудового суперництва, служить організованості і зміцненню дисципліни.
Особливий інтерес представляє змагання за колективну гарантію трудової та громадської дисципліни. Як показує досвід цього руху на підприємствах Свердловської області, в бригадах, що беруть участь в ньому, втрати робочого часу через прогули майже в 3-6 разів нижче, ніж в інших колективах. Рух за колективну гарантію дисципліни служить конкретним досвідом виробничого самоврядування, зміцнення колективних відносин, морального виховання людини, громадського контролю за мірою праці і споживання.