Мораль - це сукупність моральних почуттів, поглядів і теорій, норм і звичаїв, що регулюють відносини людей один у одного, а також їх відношення до суспільства, тим чи іншим класам, націям.
Особливості моралі. 1) вона має нормативний характер, тому що являє собою не тільки систему поглядів, а й моральних норм закріплених в звичаях, традиціях, а іноді і в моральних кодексах; 2) мораль регулює відносини людей за допомогою громадської думки. Громадська думка - це основний регулятор моральних відносин людей; 3) велику роль регулюванні поведінки людей грає моральні цінності, в якості яких виступають поняття добра, честі, совісті, боргу і інші. Таким чином, мораль - це ціннісна свідомість. Головне в моралі - це формування моральних цінностей у кожній людині і регулювання відносин між людьми на основі моральних цінностей.
У структурі моралі виділяє три сторони: 1) моральне свідомість (почуття, поняття, норми, цінності); 2) моральні відносини людей один до одного, до суспільства, нації, до колективу; 3) моральна діяльність (вчинки, поведінку).
Свобода морального вибору передбачає моральну відповідальність людини за свої вчинки.
101. Суспільна психологія та ідеологія. Основні види сучасної ідеології: лібералізм, консерватизм, соціалізм
У них відбивається не тільки рівень розуміння соц. дійсності, а й ставлення до неї з боку різних соц. груп і национ. етнічних спільнот. Дане відношення виражається в потребах інтересах, ціннісних орієнтаціях людей, а також в їх настроях, в звичаях, вдачі, традиції, в проявах моди, в їх прагненнях, цілі й ідеали. Йдеться про певний настрій почуттів і думок. в якому поєднується якесь розуміння що відбуваються в суспільстві процесів і духовне ставлення до них суб'єктів. Все це характеризує заг. психологію людей і їх психологічний склад, який виражається, зокрема, в національному характері народу. Суспільна психологія завжди виступає як масову свідомість і її притаманне все його властивості.
У соц. діяльності людей велику роль відіграє ідеологія. У ній, як і в заг. психології, виражаються потреби і інтереси разл. соц. груп, перш за все класів, а також нац. спільнот. Однак в ідеології ці потреби і інтереси усвідомлюються на більш високому теоретичному рівні. Сама ідеологія виступає як система поглядів і установок, теоретично відображають потреби і інтереси різних соц. сил, в ній може бути чітко виражена відносини тих чи інших класів, політ. партій, рухів, в існуючій строю, д-ві, суспільстві, від. політ. інститутах. Той факт, що ідеологія виступає у вигляді теорет. концепції, свідчить про те, що вона повинна висвітлювати процеси заг. розвитку, однак це трапляється не завжди. Ідеологія може бути наукової і ненаукової, прогресивної і реакційної, ліберальної і тоталітарної, радикальної і консервативної. Все залежить від її соц-класової орієнтації, теоретичної глибини, а також способів її втілення в життя.
Так звана ідеологія лібералізму спрямована на боротьбу за розширення свободи особистості і її цивільних прав. Ідеологія консерватизму орієнтована на збереження існуючого заг. ладу і нерідко вороже ставиться до всього нового в області політ. та інших сфер життя суспільства.
На відміну від заг. психології, яка формуються більше стихійно, ніж свідомо, ідеологія створюється ідеологами цілком свідомо.