Михайло Псьол (Μιχα ὴ λ Ψελλός) (світло-ське ім'я Кон-стан-тин) [1018, Кон-стан-ти-но-поль - ок. 1078 (?) Або 1096/97, там же], ві-Занте. по-лі-тич. дея-тель, ис-то-рик, фі-ло-соф, учё-ний; пред-ста-ви-тель ви-Занте. пред-гу-ма-низ-ма. Ви-хо-дець з се-мьі чи-нов-ні-ка, з 5 років по-се-вав шко-лу; вчених-ник Іо-ан-на Мав-ро-по-да. Слу-жив ад-по-ка-те, судь-ей, за-тим при-двір-ним сек-ре-та-Рем. При Мі-ХАІ-ле V (1041-42) імп. сек-ре-тар при дво-ре, при Кон-стан-ти-ні IX Мо-но-ма-хе при-бли-дружин-ний-вет-ник, фа-по-рить пра-ви-те- ля. За-ні-малий так-же долж-ність іпа-та фі-ло-со-скіфів - гла-ви фі-лос. шко-ли сто-лич-но-го «уні-вер-си-ті-та» (вис-ший на-уч. ти-тул в Ві-зан-тії). У 1054 по-упав в опа-лу, по-стриг-ся в мо-на-хі. Незаба-ре був воз-вра-щён до дво-ру, став вос-пі-та-ті-лем бу-ду-ще-го імп. Мі-ХАІ-ла VII Ду-ки.
Ав-тор ри-то-річ. про-з-ве-де-ний, мно-го-числ. пі-сем, тру-дів по ас-тро-но-ми Академії, ме-ді-ци-ні, пра-ву, ма-те-ма-ти-ці, ес-ті-ст-во-зна-ня, му-зи-ке і ін. (творч. на-сле-дие М. П. пре-вос-хо-дить по об'єк-е-му все, що б-ло на-пі-са-но в Ві-зан -тіі в 10-11 ст.). Уде-вав осо-бою вни-ма-ня фі-ло-со-фії (трак-тат «Про вся-че-ської нау-ці», кому-мен-та-рії до Пла-то-ну та Арі- сто-ті-лю), бо-го-сло-вию, ри-то-ри-ке і грам-ма-ти-ці. У пре-по-да-ва-ванні фі-ло-со-фії під-чёр-ки-вал зна-че-ня Пла-то-на і не-оп-ла-то-ні-ков (см. Не -оп-ла-то-нізм), вчених-ня ко-то-яких при-зна-вал ос-но-вої хри-сти-ан-ско-го ве-ро-вчених-ня. Вва-тал НЕ-про-хо-ді-мим изу-чати на-сле-дие ан-тич-них язи-че-ських ав-то-рів, не про-ти-по-ре-ча-ний хри- сти-ан-ст-ву. Ука-зи-вал на со-су ще ст-во-ва-ня «вис-шей фі-ло-со-фії» - бо-го-сло-вия, і оби-ден-ної фі-ло- со-фії - на-уч-но-го, ра-цио-наль-но по-сти-гаї-мо-го зна-ня, вклю-чаю-ще-го в се-бе ма-те-ма-ти ку як «на-у-ку про біс-ті-лес-ном». Фі-лос. ідеї М. П. ос-но-ван-ні на тол-ко-ва-ванні Пла-то-на, Про-кла. Пор-фі-рія. Ямв-ли-ха. Олім-ПІО-до-ра, б-ли раз-ві-ти його вчених-ні-кому Іо-ан-ном Іта-лом.
Од-на з вер-шин ві-Занте. ис-то-ріо-гра-фії і літератури - ис-то-річ. працю М. П. «Хро-но-гра-фія». З-чи-ні-ня ох-ва-ти-ва-ет сто-років-ний пе-ри-од ві-Занте. ис-то-рії (976-1077) і яв-ля-ет-ся ме-муа-ра-ми навчаючи-ст-ні-ка опи-си-ває-мих со-б-тий, сво-його ро- да ав-то-біо-гра-фі-їй, впле-Тен-ної в по-ве-ст-во-ва-ня про со-б-ти-ях, про-ис-хо-дів-ших в їм -пе-рії. Рас-ска-зи про прав-ле-ванні Ва-сі-лія II Бол-га-ро-бой-ци і Кон-стан-ти-на VIII ос-но-ва-ни на письм. ис точ-ні-ках, до-ку-мен-тах, дос-туп-них ав-то-ру в імп. кан-це-ля-рії. В опи-са-ванні рос.-ві-Занте. від-но-ше-ний осо-буя цін-ність име-ют сві-де-тель-ст-ва оче-вид-ца по-слід-ній в ис-то-рії рос.-ві-Занте. вої-ни 1043.