Розвиток фізичних якостей - одна з важливих сто-рон фізичного виховання дошкільника. Рівень об-щей фізичної підготовленості дітей визначається тим, як розвинені у них основні фізичні якості: сила, спритність, швидкість, витривалість та ін. Вчені вважають, що при недостатньому розвитку фізичних якостей навчання фізичним вправам утруднено, а в деяких випадках і зовсім неможливо.
З педагогічних позицій взаємозв'язок рухово-го навички та фізичних якостей розглядається як діалектична єдність форми і змісту двигун-ного дії. Фізичні якості проявляються через певні рухові вміння і навички. Двигун-ні навички реально існують при наявності визна-лених фізичних якостей. Такий тісний взаємозв'язок пояснюється спільністю условнорефлекторного механиз-ма цих двох процесів. Тому з метою гармонійного розвитку дитини необхідно створювати умови для їх паралельного розвитку.
Серед фізичних якостей особливе місце займає лов-кістка. Вона являє собою здатність людини це-лесообразно координувати свої рухи і раціонального-но вирішувати рухові завдання. Координаційна складність ність рухових дій розглядається як одна зі складових якості спритності. У той же час для ефективного вирішення рухового завдання необхід-ми точні дії - ще одна складова якості спритності. Таким чином, спритність - це комплексна здатність людини. Прояв спритності більшою мірою визначається пластичністю коркових нервових процесів, здатністю людини відрізняти темп, амп-літуду і напрямок рухів від ступеня напруги і розслаблення м'язів, умінням орієнтуватися в окру-лишнього середовища, зберігати рівновагу.
Показником спритності може служити час виконан-ня таких завдань, як біг з поворотами ( "човниковий біг"), біг з перешкодами і ін.
Фізичне якість швидкість характеризується як здатність людини здійснювати рухи з визначений-ної швидкістю або як здатність людини здійснювати рухові дії в мінімальний для даних усло-вий відрізок часу. Швидкість проявляється в різних фор-мах: реакції на сигнал до дії; одиночного руху-ня; збільшення в короткий час темпу рухів (по сигналу); частоти циклічних рухів (біг, плавання, ходьба на лижах і т.д.). У практиці дошкільного воспи-вання про швидкість рухів дитини судять за швидкістю бігу на короткі дистанції (10-30 м), яка виражається кількістю метрів, подоланих в секунду (м / с).
Під силою як фізичним якістю розуміється спо-можності людини долати зовнішній опір в процесі рухової діяльності за рахунок мишеч-них напруг. Рівень м'язової сили визначає-ся віком людини і залежить від ступеня розвитку кістково-м'язової системи, функціонального стану нервових центрів, які регулюють частоту, ступінь і обсяг м'язових скорочень.
Існує кілька понять силових здібностей людини. Абсолютна сила - здатність проявляти мак-мально напруга у відносно короткий відрізок часу. Ця здатність оцінюється зазвичай за допомогою динамометра. Виражається вона в кілограмах. Відноси-кові сила, яку може проявити людина безотно-сительно до власної ваги, іншими словами, це ве-личина сили, яка припадає на 1 кг, ваги тіла. От-відносна сила визначається діленням показника аб-солютной сили на вагу тіла. У дітей дошкільного возрас-та вона становить 1,5-1,8 умовних одиниць (Е.Н.Вавілова).
значить, що дитина може підняти вагу, який пре-щує його власний. Можна вимірювати силу різних груп м'язів. Зазвичай вимірюють силу м'язів кисті й станову силу.
Витривалість є здатність людини тривалий час виконувати м'язову роботу без зниження її інтенсивності. Фізіологічна сутність якості витривалості полягає в здатності організму дитини протистояти втомі. У теорії і практиці фізичного виховання широко поширене розподіл витривалості на загальну і спеціальну. Загальна витривалість найбільше властива дітям дошкільного віку. Вона проявляється при виконанні тривалої, малоинтенсивной роботи, яка включає дію більшої частини м'язової системи дитини. Якщо рухова діяльність обмежена будь-яким видом (плавання, ходьба на лижах), то говорять про спеціальної витривалості. Вона залежить від техніки володіння рухами, рівня розвитку сили, швидкості і т.д.
Гнучкість - морфо-функціональне властивість опорно-рухового апарату, що характеризує ступінь рухливості його ланок.
Гнучкість визначає еластичність м'язів і зв'язок, забезпечує амплітуду руху. Являє собою одну з головних передумов до руху. Зовні вона проявляється у величині амплітуди (розмаху) згинання, розгинання і ін. Рухах. Часто гнучкість називають рухливістю в суглобах.
Значимість гнучкості: наділяє людину умінням володіти своїм тілом; дає легкість, свободу дій, розкутість, невимушеність рухів; економія сил. Рухи точні і раціональні. Це в значній мірі прискорює і полегшує будь-яку діяльність; полегшує зусилля дитини, береже його м'язи від надмірного напруження, розтяжки і ін. ушкоджень.
Розвиваючись сама, гнучкість створює умови для вдосконалення ПФ (психофізичних) якостей: сили, витривалості.
Розрізняють активну і пасивну гнучкість, загальну і спеціальну.
Активна - величина амплітуди рухів при самостійному виконанні вправ завдяки м'язовим зусиллям.
Пасивна - відрізняється максимальною величиною амплітуди рухів, що досягається при дії зовнішніх сил, снарядів або зусиль тренера. У пасивних упр. на гнучкість досягаються великі амплітуди рухів, ніж в активних.
Загальна - характеризується рухливістю у всіх суглобах тіла і дозволяє виконувати різноманітні рухи з більшою амплітудою.
Спеціальна гнучкість - гранична рухливість в окремих суглобах, що визначає ефективність в спорті або професійно-прикладної діяльності.
Методика розвитку фізичних якостей. На розвиток фізичних якостей дошкільника впливають різні засоби і методи фізичного виховання. Ефективним засобом розвитку швидкості є вправи, спрямовані на розвиток здатності швидко виконувати рухи. Діти освоюють вправи найкраще в повільному темпі. Педагог повинен передбачити, щоб вправи не були тривалими, одноманітними. Бажано їх повторити в різних умовах, з різною інтенсивністю, з ускладненнями або, навпаки, зі зниженням вимог.
Для виховання у дітей уміння розвивати максимальний темп бігу можуть бути використані наступні вправи: біг в баскому коні й повільному темпі; біг з прискоренням по прямій, по діагоналі; біг в максимальному на короткі дистанції; біг за партнером. Корисно виконувати вправи в різному темпі, що сприяє розвитку у дітей уміння додавати різні м'язові зусилля співвідносний з наміченим темпом.
Для розвитку вміння підтримувати темп рухів протягом деякого часу ефективним засобом є біг на короткі дистанції: 15, 20, 30 м. Навчанні швидкому початку рухів застосовується з прискоренням за сигналом; старт з різних вихідних положень. Ці вправи включаються в ранкову гімнастику, фізкультурні заняття, фізичні вправи і рухливі ігри на прогулянці.
Для розвитку спритності необхідні складніші вправи по координації і умовам проведення: застосування незвичайних вихідних положень (біг з ис-перехідного положення, стоячи на колінах, сидячи, лежачи); плиг-жок з вихідного положення, стоячи спиною до направле-ня руху; швидка зміна різних положень; зміна швидкості або темпу руху, способу його виконання; використання у вправах предметів різної форми, ваги, фактури; виконання взаємо-узгоджених дій декількома учасниками. Мо-гут бути використані вправи, в яких діти при-лага зусилля, щоб зберегти рівновагу: кружляння на місці, хитання на гойдалках, ходьба на носках і ін.
Вправи для розвитку силових здібностей де-лятся на дві групи: з опором, яке викликаючи-ет вагу кидаються предметів, і виконання яких за-трудняет вага власного тіла (стрибки, лазіння, при-седанів). Велике значення має кількість повторі-ний: невелике не сприяє розвитку сили, а через-мірно велика може привести до стомлення.
Необхідно також враховувати темп виконання уп-вправ: чим він вищий, тим менша кількість разів вправа повинна виконуватися. У силових упражне-пах перевагу слід віддавати горизонтальним і нахиленим положенням тулуба. Вони розвантажують серцево-судинну систему і хребет, зменшує шум при роботі-ють кров'яний тиск в момент виконання упражне-ний. Вправи з м'язовою напругою доцільність-різному чергувати з вправами на розслаблення.
Для розвитку витривалості найбільше підходять вправи циклічного характеру (ходьба, біг, Прижов-ки, плавання та ін.). У виконанні цих вправ бере участь велика кількість м'язових груп, добре чергуються моменти напруги і розслаблені-ня м'язів, регулюється темп і тривалість ви-конання. Тривалість безперервних рухів повинна бути близько 2 хвилин - час, на протязі якого серцево-судинна і дихальна системи організму активно діють.
Біг з середньою швидкістю (2-2,5 м / с) є глав-ним засобом виховання загальної витривалості дошкільника. При включенні його в заняття потрібно збільшувати раз відстань, яку повинні подолати діти. Добре поєднується тривалий біг з ходьбою, общеразвивающими вправами, лазіння. Разом з бігом розвитку витривалості можуть сприяти стрибки через скакалку, підстрибування на місці і з просуванням вперед, спортивні вправи (ходьба на лижах, плавання, їзда на велосипеді), а також рухливі ігри, в яких рухове дію повторюється багато разів.
Розвивається гнучкість за допомогою спеціальних вправ на розтягування м'язів і зв'язок. Шляхи тренування гнучкості: накопичення різноманітних рухових навичок і умінь, вдосконалення здібностей перебудовувати рухову діяльність відповідно до вимог мінливої обстановки. Розвиток гнучкості пов'язано з розвитком м'язової сили.
Вправи на розтягування виконуються щодня. При чергуванні вправ на силу і гнучкість не допускається переважання одного виду рухів над іншим.
Отже, обгрунтований вибір змісту і розвитку фізичних якостей - важлива сторона підвищення ефективності фізичного виховання.
Особливості розвитку фізичних якостей. На про-тяженіі дошкільного дитинства здійснюється безперервний розвиток фізичних якостей, про що свідчать показники загальної фізичної підготовленості дітей. У дошкільнят від 5 до 7 років станова сила збільшується вдвічі: у хлопчиків вона зростає з 25 до 52 кг, у дівчаток - з 20,4 до 43 кг. Поліпшуються показники швидкості. Час бігу на 10 м з ходу скорочується у хлопчиків з 2,5 до 2 с, у дівчаток - з 2,6 до 2,2 с; з обегания перешкод - у хлопчиків з 7,2 до 5 с, у дівчаток - з 8, 5 с (Е.Н.Вавілова).
Змінюються показники загальної витривалості. Величина дистанції, яку долають хлопчики, зростає з 601,3 до 884,3 м, дівчинки - з 454 до 715,3 м (В.М. Фролов). Разом з тим вчені стверджують, що максимальні темпи збільшення показників фізичних якостей по роках не збігаються. Наприклад, вищі збільшення показників швидкості відзначаються у віці від 3 до 5 років, спритності - від 3 до 4 років, силових здібностей - від 4 до 5 років. У віці від 5 до 6 років ужени деякі уповільнення розвитку силових показників (Н.А.Ноткіна).
Необхідно враховувати це при організації цілеспрямованої роботи з розвитку фізичних якостей дошкільнят.