Методичні рекомендації щодо проведення колоквіуму
Колоквіум (в перекладі з латинської "бесіда, розмова") - форма
навчального заняття, що розуміється як бесіда викладача з учнями з
метою активізації знань.
Колоквіум проводиться в середині семестру або після вивчення
розділу в формі опитування з квитками.
Колоквіум - форма перевірки і оцінювання знань учнів в системі
освіти. Являє собою міні-іспит, що проводиться в середині
семестру і має на меті зменшити список тем, винесених на диф. залік.
Оцінка, отримана на колоквіумі, може впливати на оцінку на диф. заліку.
Колоквіум може проводиться в усній і письмовій формі
Усна форма. Відповіді оцінюються одночасно в традиційній шкалою
( "Незадовільно" - "відмінно"). Квитки містять як теоретичні
питання, так і завдання практичного характеру. На колоквіум виноситься
частина матеріалу іспиту. Оцінка за колоквіум враховується при
виставленні фінальної оцінки за іспит.
Письмова форма. Складається з двох. теоретичних питань,
які передбачають короткі відповіді. трьох завдань практичного характеру.
Колоквіум НЕ переписується, але студенти, які набрали менше п'яти балів,
здають письмовий диф. залік за окремими варіантами, що містить, в тому
числі і питання колоквіуму.
Колоквіум ставить такі завдання:
- перевірка і контроль отриманих знань по темі, що вивчається;
- розширення проблематики в рамках додаткових питань по
- поглиблення знань за допомогою використання додаткових
матеріалів при підготовці до заняття;
- студенти повинні продемонструвати вміння роботи з різними
видами історичних джерел;
- формування умінь колективного обговорення (підтримувати
діалог в мікрогрупах, знаходити компромісне рішення,
аргументувати свою точку зору, вміння слухати опонента,
готовність прийняти позицію іншого учня;)
Етапи проведення колоквіуму
1. Підготовчий етап:
- Формулювання теми і проблемних питань для обговорення
(Викладач повинен заздалегідь продумати проблемні питання, в
відповідно до рівня учнів в групі і створити картки, питання
в яких будуть диференціюватися за рівнем складності);
- Надання списку додаткової літератури;
- Постановка цілей і завдань заняття;
- Розробка структури заняття;
- Консультація по ходу проведення заняття;
2. Початок заняття:
- Підготовка аудиторії: оскільки кожна мікрогрупах складається з 5-7
студентів, то парти потрібно з'єднати по дві, утворивши квадрат, і
розставити такі квадрати по всьому приміщенню.
- Роздача питань по заданій темі для спільного обговорення в
3. Підготовка учнів з поставлених питань.
4. Етап відповідей на поставлені запитання:
- У порядку встановленому викладачем, представники від
мікрогруп зачитують вироблені, в ході колективного
- студенти з інших мікрогруп задають питання відповідає,
- Викладач регулює обговорення, задаючи навідні запитання,
коригуючи неправильні відповіді (важливо, щоб викладач не
втручався безпосередньо в хід обговорення, не нав'язував власну
- Після обговорення кожного питання необхідно підвести загальні
висновки і логічно перейти до обговорення наступного питання (важливо
питання розподілити таким чином, щоб відповіді мікрогруп
- Після обговорення всіх запропонованих питань викладач
підбиває загальні висновки;
- Викладач повинен співвіднести цілі і завдання даного заняття і
підсумкові результати, яких вдалося досягти;
- Заключний етап підсумовує все досягнуте з тим, щоб дати
новий імпульс для подальшого вивчення і вирішення обговорювалися
питань (в рамках одного заняття неможливо вирішити всі
поставлені проблеми, одне із завдань подібного виду занять,
спровокувати інтерес до обговорюваних проблем);
- Викладач повинен охарактеризувати роботу кожної мікрогрупи,
виділити найбільш грамотні і коректні відповіді учнів;
Критерії оцінки колоквіуму
- глибоке і міцне засвоєння програмного матеріалу
- повні, послідовні, грамотні і логічно викладені відповіді
при видозміні завдання,
- вільно справляються з поставленими завданнями, знання матеріалу,
- правильно обґрунтовані прийняті рішення,
- володіння різнобічними навичками та прийомами виконання
- знання програмного матеріалу
- грамотне виклад, без істотних неточностей у відповіді на питання,
- правильне застосування теоретичних знань
- володіння необхідними навичками при виконанні практичних завдань
- засвоєння основного матеріалу
- при відповіді допускаються неточності
- при відповіді недостатньо правильні формулювання
- порушення послідовності у викладі програмного матеріалу
- складнощі у виконанні практичних завдань
- не знання програмного матеріалу,
- при відповіді виникають помилки
- утруднення при виконанні практичних робіт.