Методичні вказівки до лабораторної роботи № 5
Рекомендовано до видання секцією навчально-методичних посібників методичної Ради університету
Дані методичні вказівки складені відповідно до навчального плану і навчальних програм курсу "Охорона праці" для студентів усіх спеціальностей Ульяновського державного технічного університету.
Викладено методику виконання лабораторної роботи, сучасні наукові дані з питання запиленості приміщень.
Наведений матеріал може бути використаний для самостійної роботи студентів при підготовці і проведенні лабораторної роботи, а також при вивченні розділу "Виробничі пилу" в якості додаткового матеріалу студентами всіх спеціальностей університету.
1. Вимога по техніці безпеки при виконанні лабораторної роботи 3
2. Мета роботи ______________________________________________ 3
4. Загальна частина .______________________________________________ 4
4.1. Класифікація пилу .____________________________________ 4
4.2. Методи визначення запиленості повітря на робочому месте__ 5
2.3. Нормування і контроль вмісту пилу у виробничих приміщеннях 5
4.4. Заходи по виключенню пилу на робочих місцях ________ 6
4.5. Засоби захисту людини від впливу пилу ______________ 7
5. Опис лабораторної установки для визначення запиленості повітря 7
6. Порядок виконання роботи _________________________________ 8
7. Варіанти завдань і оформлення звіту _______________________ 10
8. Контрольні питання _____________________________________ 11
Додаток 1______________________________________________ 13
Додаток 2______________________________________________ 15
Додаток 3______________________________________________ 16
Додаток 4______________________________________________ 18
Вимога по техніці безпеки при виконанні лабораторної роботи
1.1. Перш ніж почати виконання лабораторної роботи, кожен студент повинен ознайомитися з діючою інструкцією з техніки безпеки, наявної в лабораторії, прослухати інструктаж з безпечного проведення роботи.
1.2. Виконувати роботу можна тільки бригадою, що складається не менше ніж з двох осіб.
1.3. Приступати до виконання лабораторної роботи тільки після ознайомлення з цим описом і дозволу викладача. Включати пилову камеру тоді, коли гумовий шланг надітий на фільтродержатель (алонж) і з'єднаний з одним з ротометров аспиратора.
1.4. Фільтри до зважування і після зважування класти і знімати з лівого боку шальки терезів тільки тоді, коли ваги знаходяться в неробочому стані.
Освоїти практичні навички по визначенню запиленості повітря виробничих приміщень (див. Додаток 1 по ГОСТ 12.1.005-76).
3.1. Вивчити дію пилу на організм людини як шкідливого виробничого фактора.
3.2. Вивчити пристрій лабораторної установки.
3.3. Ознайомитися з методикою визначення запиленості повітря ваговим способом.
3.4. Визначити вагову концентрацію пилу, дати оцінку запиленості по визначенню допустимої концентрації згідно з ГОСТ 12.1.005-76 [2].
3.5. Вказати заходи щодо виключення пилу на конкретному технологічному процесі і підібрати необхідну марку респіратора з наявних в лабораторії на стенді або за довідковими даними.
Ряд виробничих процесів супроводжуються значним виділенням пилу. Пил утворюється при дробленні, розмелювання і інших обробок твердих тіл, транспортуванні сипучих матеріалів і т.п.
Пил - це найдрібніші частинки твердого або рідкого речовини, що знаходяться в повітрі в підвішеному стані. Згідно ГОСТ 12.0.003-74 [3] підвищена запиленість виробничих приміщень відноситься до групи фізично небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Виробнича пил класифікується (см.ріс.4.1.) По:
Пил по її походженням підрозділяється на три основні групи:
- органічна (деревна, торф'яна, вугільна і т.д.);
- неорганічна - металева (сталева, мідна, чавунна);
- мінеральна (піщана, вапняна, цементна);
Змішана стримає компоненти 2 і 3 групи (пил, яка утворюється від точки інструментів).
За фізичними властивостями пил розрізняють по:
- по питомій масі;
- за формами частинок;
За розмірами пил підрозділяється на:
- видима (власне пил) - розміри частинок не менше 10мкм;
- мікроскопічна (хмара) - розміри частинок 0,25 - 10мкм;
- ультрамікроскопічних (пил) - розміри частинок менше 0,25мкм.
За займистості пил класифікується за трьома групами:
- легкозаймиста пил з швидким розповсюдженням полум'я;
- займиста при підведенні постійного джерела тепла (пил деревної тирси);
- важко займиста (вугільний пил).
Станом пил розрізняють зважену в повітрі (аерозоль) і скупчення осілого пилу (аерогель).
По впливу на організм людини пилу підрозділяються на отруйні й неотруйні.
Отруйна пил, розчиняючись в біологічних середовищах організму викликає отруєння. Наприклад, свинець, проникаючи в організм людини разом з повітрям, викликає зміна в нервовій системі, крові і судинах, дихальних шляхах.
Неотруйна може впливати на організм, дратуючи шкіру, очі, вуха, ясна, а проникаючи в легені, викликати професійні захворювання - пневмоконіози, які ведуть до обмеження дихальної поверхні легенів і змін у всьому організмі людини. Неотруйна пил, крім того, може з'явитися переносником мікробів, адсорбувати отруйні або радіоактивні речовини, купувати електричний заряд, що збільшує її шкідливою вплив.
Тверді порошинки з гострими краями можуть викликати травму очей. Запилення очей може призвести до розвитку кон'юнктивіту і змін рогівки очей. Пил незалежно від її складу покриває шкіру, може закупорити виходи сальних залоз, що призводить до запальних захворювань шкіри (дерматитів, екзем і т.п.).
За ступенем впливу на організм шкідливі речовини підрозділяються на чотири класи небезпеки:
1 - речовини надзвичайно небезпечні;
2 - речовини високо небезпечні;
3 - речовини помірно небезпечні;
4 - речовини малонебезпечні.
Клас небезпеки шкідливих речовин (в тому числі і пилу) встановлюється в залежності від норм і показників відповідно до ГОСТ 12.1.005-76 [2], ГОСТ 12.1.007-76 [4] (див. Додаток 1.2.).
Методи визначення запиленості повітря на робочому місці
Для визначення запиленості повітря на робочому місці існує кілька методів: ваговій, рахунковий.
У ваговому методі використовується принцип приросту фільтра при пропущенні через нього певного обсягу досліджуваного повітря.
Рахунковим методом визначають число порошинок, що знаходяться в одиниці об'єму повітря, підраховуючи за допомогою мікроскопа порошинки, обложені на предметне скло, при цьому виділяють форму і розміри пилинок.