Форми ознайомлення дошкільнят з природою.
Формами організації діяльності дітей при ознайомленні їх з природою є заняття, екскурсії, прогулянки, робота в куточку природи, робота на земельній ділянці.
Заняття - проводяться в певні години, за заздалегідь розробленим планом, узгодженим з програмою. На заняттях вихователь не тільки повідомляє дітям нові знання, а й уточнює, і закріплює їх. Головне в занятті - це засвоєння дітьми програмного матеріалу. Для цього використовуються різноманітні методи - спостереження натуральних об'єктів, праці дорослих, дидактичні ігри, робота з картинами, читання художньої літератури, розповіді, бесіди.
Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в природних умовах: у лісі, на лузі, у саду, біля водойми. Перебування на свіжому повітрі в лісі чи на лузі серед запашних квітів, руху і радісні переживання, зазвичай з цим пов'язані, благотворно позначаються і на фізичному розвитку дітей. Вибір місця екскурсії залежить від її завдань і віку дітей. Екскурсії за межі дитячого садка проводяться з дітьми середньої, старшої та підготовчої груп. Екскурсії в одні і ті ж місця рекомендується проводити в різні пори року.
Прогулянки - щоденні прогулянки широко використовуються для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсій, під час яких вихователь проводить огляди ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин, тварин. На прогулянках діти знайомляться з природою за наміченим планом, заздалегідь складеним на основі програми і з урахуванням місцевих умов. Під час повсякденних прогулянок діти беруть участь у трудових процесах: згрібають опале листя, очищають доріжки від снігу, поливають рослини.
Робота на земельній ділянці - на земельній ділянці діти працюють переважно після денного сну. Так само, як і в куточку, це поєднується зі спостереженнями і сприяє накопиченню у них знань про рослини і тварин, вдосконалення трудових навичок і умінь, виховання працьовитості.
Робота в куточку природи - робота в куточку природи проводиться в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і тваринами, звикають до бережного ставлення до них, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім і самостійно.
Методи ознайомлення дошкільників з природою
Як доведено психологами, для дітей перших семи років життя характерні наочно - дієве і наочно - образне мислення. Тому процес навчання ми будуємо таким чином, щоб основні відомості діти засвоювали НЕ вербальним, а наочним методом. Одним з основних методів ознайомлення з навколишнім світом є спостереження. Спостереження на прогулянці збагачують уявлення про навколишній світ, сприяють формуванню доброзичливого ставлення до природи, стимулюють дитячу допитливість, вчать робити самостійні висновки. Розгляд картин - картини дають можливість детально розглянути явища природи, які тривалий час зосередити на них увагу, що часто буває неможливо зробити при безпосередньому спостереженні в силу динамічності і мінливості природи. Навчальний екран - при ознайомленні дітей з природою в дитячому саду використовуються діафільми, кінофільми, телефільми. З їх допомогою вихователь формує у дітей уявлення про динаміку явищ природи - зростанні і розвитку рослин і тварин, про працю дорослих, показуючи явища, які протікають в природі тривалий час.
Дидактичні ігри - в дидактичних іграх діти уточнюють, закріплюють, розширюють наявні уявлення про предмети і явища природи, рослинах і тваринах. Предметні ігри - ігри з листям, насінням, квітами, фруктами і овочами: «Чудовий мішечок», «Вершки і корінці», «Чиї дітки на цій гілці?». Широко використовуються в молодших і середніх групах. Настільно-друковані ігри: «Зоологічне лото», «Ботанічний лото», «Чотири пори року», «Ягоди і фрукти», «Рослини» - дають можливість систематизувати знання дітей про рослини, тварин, явища неживої природи. Словесні гри «Хто літає, бігає, стрибає», «Потрібно - не потрібно» - проводяться з метою закріплення знань.
Праця в природі - організовують у формі індивідуальних і колективних доручень. Індивідуальні доручення дають можливість більш ретельно керувати діями дітей, колективна праця дає можливість формувати трудові вміння і навички одночасно у всіх дітей групи.
Елементарні досліди - це спостереження, що проводиться в спеціальних умовах. Воно передбачає активний вплив на предмет або явище, їх перетворення відповідно до поставленої мети. Досвід використовують як спосіб вирішення пізнавального завдання.
Розповідь вихователя - розповідати дітям можна з різними цілями: для розширення знань про вже знайомих явищах, тварин, рослинах, для ознайомлення з новими явищами і фактами. Розповідь обов'язково супроводжується ілюстративним матеріалом - фотографіями, картинами, діафільмами. Тривалість розповіді для дітей старшого дошкільного віку повинна бути не більше 10 - 15 хвилин.
Бесіда - виділяють два види: підсумкову і попередню. Попередня - використовується перед спостереженням, екскурсією. Мета - уточнення досвіду дітей для того, щоб встановити зв'язок майбутнього спостереження зі знаннями. Підсумкова бесіда спрямована на систематизацію та узагальнення отриманих фактів, їх конкретизацію, закріплення і уточнення. Бесіда - це підсумок проведеної роботи з дітьми. Тому перед вихователем стоїть завдання накопичення у дітей уявлень через спостереження, трудову діяльність, ігри, читання, розповіді.
Читання художньої літератури - дитяча природознавча книга використовується педагогом, перш за все в виховних цілях. Книга дає багатий матеріал для виховання пізнавального інтересу, спостережливості і допитливості.
14 Водовозова про використання природи у вихованні дітей дошкільного віку. Вперше в російській педагогіці Е. Н. Водовозова визначила коло явищ і предметів природи, з якими слід знайомити дитину при спостереженні під час прогулянок та екскурсій. Вона розробила програму ознайомлення дошкільнят з природою і розділила матеріал по віковим групам.
Знайомство з тваринним світом, на думку педагога, має проводитися наочним шляхом, супроводжуватися жвавим розмовою, бесідою або короткою розповіддю про те, що дитина бачить. Всі спостереження необхідно пояснювати, їх призначення в тому, щоб допомогти дитині усвідомити видиме, уточнити його уявлення, розвинути мова, збагатити його словник, а також привчити дітей з раннього віку бути уважними до тварин.
Е.Н. Водовозова попереджала, що дітям необхідно показувати живі, характерні боку предмета, майстерно закриваючи в той же час те, що зрозуміти їм не під силу. Вона вважала величезною помилкою з боку вихователя вказувати молодшому дошкільнику на деталі предмета або розповідати про те з життя тварин чи птахів, чого в дану хвилину немає перед очима.
У міру розвитку дитини, його увагу потрібно залучати до більш широкого кола природних явищ: дерева, рослини, квіти, метелики, птахи; бувати в саду, в полі, в лісі. Розглядаючи дерева - показати листяні і хвойні, порівняти листя і хвою; подивитися ці дерева взимку. Е. Н. Водовозова вважала корисним для розвитку дитини тримати (в зимовий час) в будинку двох-трьох тварин (кішку, собаку, морську свинку, їжака, черепаху, рибку). Дітей потрібно залучати до догляду за ними і боротися з проявами жорстокості по відношенню до тварин.
Коло уявлень про рослини і тварин повинен визначатися місцевими природними умовами. Необхідно знайомити дітей тільки з найвідомішими породами дерев і рослин, найбільш відомими тваринами, «знаходяться на російському грунті».
На думку Є. М. Водовозової, нехай дитина оглядає гнізда птахів, зауважує їх форму, матеріал, з якого вони зроблені, де вони свити і який птахом. Нехай прислухається до писку пташенят, дивиться, як мати годує їх. Необхідно виховувати дбайливе ставлення до кожної пташки, зайчику, білку, кролику, а також і до домашніх тварин, показати, як потрібно приручати тварин.
Бажано відвідувати обори, пташник, рибну ловлю ... на березі річки, озера чи моря дитина повинна спостерігати протягом води, її колір, хвилі, збирати камінчики, черепашки. Дітей слід ознайомити з тим, що зростає в полі, на луках, подивитися сільськогосподарські роботи. Спостереження в природі слід проводити в різні пори року і звертати увагу на що відбуваються сезонні зміни.
Е.Н. Водовозова рекомендувала влаштувати для дітей 6-7 років «маленький природно-історичний кабінет» (в сучасному розумінні - куточок природи). Він повинен служити місцем для різноманітних систематичних спостережень і дослідів. У ньому слід зосередити все необхідне і цінне в виховному відношенні: рослини, квіти, посадки, що розпускаються гілки з нирками і листям, банки з водяними тваринами, садки з комахами, їжака, рибку і ін. Дитині можна дозволити збирати в свій «кабінет» все цікавлять його природні об'єкти і привчати його їх охороняти.
Е.Н. Водовозова рекомендувала наступні методи і форми ознайомлення дошкільнят з природою: спостереження, екскурсії, прогулянки, організацію живих куточків, дитячий город і квітник, бесіди, художня розповідь педагога, використання картин художників, календаря природи. З них вона справедливо віддавала перевагу безпосередньому спілкуванню дитини з природою. Нею були вірно враховані при виборі цього шляху особливості мислення дитини, його прагнення до активності.
Дуже високо Е. Н. Водовозова цінувала в виховному відношенні праця дітей в природі. Виховання працьовитості має починатися з привчання дітей до самообслуговування, залучення до городнім робіт (вирощування овочів і квітів), по догляду за тваринами.
Вона рекомендувала звертати увагу дитини під час прогулянок на яскраві, живописні картини природи: красивий пейзаж, блиск сонця, його захід, вид безмежного моря, його могутні хвилі, гра в них сонячних променів; «... не пропускайте без уваги ні дерево, ні кущика, ні квітки, ні пурхають метелики, ні красивою сонечка, ні протікає струмочка, ні краплі дощу на листках, коли вони тремтять, як алмази, і переливаються безліччю квітів» [4, електронний ресурс].
82 сост.календарний план роботи на тиждень по екологічному вихованню дошк.