Для дослідження довільності уваги можливе використання методики Когана В.М. модифікованої для дітей 5-7 років Коробкова Е.А. (34), а також ігри "Та й немає не кажіть", що використовувалася в дослідженнях Л.С. Виготського і О. М. Леонтьєва (20).
Можливо так само використання субтеста методики Векслера Відсутні деталі, який дає інформацію про особливості зорового сприйняття, спостережливості, здатності виділити суттєві деталі (7).
Для дослідження вольової сфери Ш.Н.Чхарташвілі запропонований метод "Альбому". Він грунтується на протиставленні імпульсу активної потреби імпульсу вольового поведінки. На розкритому розвороті альбому дітям пропонується виконати просте навчальне завдання, яке знаходиться на одній зі сторінок. Причому дається установка "не звертати уваги на другу сторінку", на якій поміщений барвистий малюнок. Кількість мимовільних поглядів на другу сторінку дає інформацію про сформованість вольової сфери дитини (18).
Методика по визначенню можливостей дошкільнят утримувати певні правила і підпорядковувати свої дії вимогам завдання розроблена А.А.Венгером і В.В.Холмовской (8, 9, 15).
Піддослідним пропонується намалювати візерунок, дотримуючись заздалегідь встановленим правилам і виконуючи послідовні словесні вказівки дорослих.
Цікавий варіант "візерунка" запропонований Г.І.Вергілес і Л.А.Матвеевой. Майбутнім першокласникам пропонується написати палички за зразком. дотримуючись деякі правила (23).
Методика "Конячка" виявляє контрольні дії за ходом діяльності за зразком (1). Дітям пропонується набір з 7 геометричних фігур різної величини і силуетне площинне зображення конячки. Необхідно уважно розглянути зразок, осу-
ществить словесне планування і конструювання за зразком. При оцінці контролю дій фіксується:
- розповідь дитини про майбутню роботу
- дії, спрямовані на пошук і виправлення помилок в процесі роботи
- дії, спрямовані на порівняння результатів влас ної діяльності із заданим зразком.
Прикладом перевірки образного мислення може служити завдання типу: "На гілці сиділи синиці. Прилетіло ще два горобця. Синиць стало 5. Скільки було синиць?". Правильне рішення даної задачі можливе тільки при побудові зорового образу.
Оцінка рівня образного мислення може бути проведена за допомогою методик, запропонованих Л.А.Венгер і Г.Г. Кравцовим (28).
Оцінка проводиться з точки зору відображення загальної форми і просторового розташування частин зображуваних предметів, відносних розмірів цих частин. Враховується ступінь подробиці малюнка, кількість переданих істотних деталей.
При роботі з "лабіринтом" за методикою Векслера діти з високо розвинутим образним мисленням намічають доцільний шлях виходу з лабіринту "в умі", що виражається в відстрочених зовнішніх дій і наступному швидкому виконанні завдання.
Методики Т.С.Сорокіной "Предметна класифікація" і "Четвертий зайвий" спрямовані на виявлення рівня розвитку узагальнення.
Обидві методики будуються на угрупованню предметів за їх загальним властивостям. Але, якщо в першій методиці необхідно об'єднати кілька предметів по їх загальних ознак, то в другій, навпаки, необхідно знайти предмет не підходить під класифікацію (28, 34).
Особливості розвитку логічного мислення можна досліджувати за допомогою методики описаної Г.І.Вергілес і Л.А.Матвеевой. Перед дітьми ставиться завдання скласти розповіді з п'яти серій картинок, причому кількість картинок з кожним разом збільшується, а час
на виконання завдання залишається незмінним (23).
Для дослідження рівня розвитку довільної пам'яті у дітей, що у школу можна використовувати завдання на запам'ятовування картинок, слів, цифр, звуків і складів.
Найчастіше використовується методика "Заучування 10 слів", запропонована Л. А. Венгер (8).
Дітям пропонується повторити сприйняті на слух 10 незв'язаних між собою за змістом слів. При неодноразовому пред'явленні одних і тих же слів для заучування можливо виявити дітей, які страждають астенією. З кожним новим пред'явлення ці діти запам'ятовують
все менша кількість слів.
З.М.Істоміной пропонується використання 25 кольорових картинок із зображенням знайомих дітям предметів. Після послідовного пред'явлення хлопцям пропонується назвати показані тільки що предмети (31).
О.М.Дьяченко пропонується кілька методик по оцінці розвитку уяви у 6-7 річних дітей.
Дітям пропонується домалювати різні фігурки на 20 картках. Наприклад, силует стовбура дерева з однієї гілкою, гурток-голова з двома вухами або геометричні фігури. досліджується спосіб-
ність дитини підпорядкувати свою уяву стоїть перед ним завдання. Як показник оцінки робіт виступає оригінальність малюнків. Для цього підраховується кількість неповторюваних зображень (КОР). Діти з найвищим рівнем КОР використовують
матеріал завдання як поштовх до уяви.
Як діагностики рівня уяви цікава гра Чарівні плями. В якості вихідного матеріалу використовуються плями чорнила або туші. Рівень розвитку уяви оцінюється за кількістю зображень, які діти змогли в них побачити (16).
З цією ж метою можна використовувати "10 точок" з методики Керна в модифікації Йирасека (38).
Дослідження емоційної сфери дітей дошкільного віку мало відомі і носять частіше психо-корекційний характер. Для виявлення індивідуальних особливостей емоцій може бути запропонований метод "Лініограмми", що дає інформацію про адекватності реагування дитини на різні емоційні стани. Піддослідним пропонується зобразити за допомогою ліній різні емоційні стани, наприклад, радість, смуток.
Як діагностики інтелектуального розвитку можливе використання вербальної частини тесту Керна в модифікації Йирасека, хоча він і дає оцінку тільки "зони актуального розвитку" без обліку навченості - "зони найближчого розвитку". Тому дана методика має використовуватися в сукупності з методиками з діагностики навченості.
В якості такої методики може бути використаний "Танграм", описаний Б.Нікітіним як розвиває вправи або субтест "Складання фігур" з методики Векслера (7, 32).