Лабораторна робота №5
Організація зони технічного обслуговування автомобілів.
Вибір методу організації технічного обслуговування.
Для організації технологічного процесу ТО і ТР в АТП, слід мати таку інформацію:
- перелік і трудомісткість робіт даного виду впливу;
- тип рухомого складу;
- змінна (добова) програма по ТО даного виду.
- розрахункове число постів;
- режим роботи автомобілів на лінії.
Перелік і нормативи трудомісткості робіт кожного виду впливу регламентується «Положенням про ТО і ремонт на АТП», і були визначені в завданні.
Добова програма визначається відношенням числа певного виду впливу за рік по парку, до числа днів роботи зони ТО на рік і вказана в завданні.
Число постів проектованої зони зазначено в завданні.
На підставі наявної інформації необхідно визначитися з методом організації технологічного процесу.
Залежно від числа постів, між якими розподіляється комплекс робіт даного виду обслуговування, розрізняють два методи організації робіт:
Метод технічного обслуговування автомобілів на універсальних постах.
Метод ТО автомобілів на універсальних постах полягає у виконанні всіх робіт даного виду ТО (крім збирально-мийних) на одному посту групою виконавців, що складається з робочих всіх спеціальностей (слюсарів, смазчиков, електриків) або робітників-універсалів.
Метод технічного обслуговування ні спеціалізованих постах.
Метод ТО автомобілів на спеціалізованих постах полягає в поділі всього обсягу робіт даного виду ТО на частини і розподілі його але декількох постах.
Метод ТО на спеціалізованих постах підрозділяється на 2 підвиди потоковий і операційно-постової.
При поточному методі спеціалізовані пости найчастіше розташовують послідовно по прямій лінії.
При операційно-постовому методі поста розташовуються паралельно.
При виборі методу технічного обслуговування необхідно враховувати існуючі обмеження.
Перевага методу ТО на універсальних постах віддається в наступних випадках:
1. При малої виробничої пр01рамме по даному виду обслуговування;
2. Обслуговування різнотипних автомобілів;
3. Різний режим роботи автомобілів, що не забезпечує безперебійну роботу потокової лінії.
Метод ТО на спеціалізованих постах вибирається в наступних випадках:
1. Наявність на підприємстві великої кількості однотипних автомобілів;
2. При відносно короткому проміжку часу, що відводиться на обслуговування (наприклад, одна робоча зміна);
3. При постійних обсязі і трудомісткості робіт.
4. Мінімальна програма ТО-1 в 11 -13 обслуговуванні в добу, а ТО-2 - від гріх і більше обслуговуваних одиниць;
5. Обслуговування автомобілів з великими габаритами.
Методика виконання даного розділу полягає в наступному. На першому етапі студенту необхідно обгрунтувати обраний метод технічного обслуговування, привести його коротку характеристику, перерахувати переваги і недоліки методу.
На другому етапі необхідно визначитися з типом використовуваних постів для технічного обслуговування.
Робочий пост - це ділянка виробничої площі, призначений для розміщення автомобіля і включає одне або кілька робочих місць.
За кількістю операцій, виконуваних на посаді, пости поділяються на 4 види.
Широкоуніверсальний пост - це пост, на якому можуть виконуватися всі види типових робіт технічного обслуговування та ремонту. Такі пости організовуються в виробничих зонах АТП з невеликим парком автомобілів. На широкоуніверсальних постах виконуються всі види робіт по ТО і ТР автомобілів.
Універсальний пост - це пост, на якому можливе виконання декількох видів типових робіт технічного обслуговування або ремонту автомобілів. Як правило, універсальні пости ТО і ремонту організовуються в порівняно невеликих експлуатаційних або ремонтних перед- підприємствах. На універсальних постах можна виконувати всі операції по ТО автомобілів і більшість робіт ТР.
Спеціалізований пост - це пост, на якому реалізується типовий технологічний процес певного виду. Такі пости організовуються па виробничо-технічній базі ТО і ремонту, обслуговуючий великий парк автомобілів.
Прикладами спеціалізованих постів при ТО є пост мастила. пост ТО-2, пост діагностики і т.п. а при ТР, разборочно-складальні пости, пости зварювальні, пости жестяницкие і т.д.
Спеціальний пост - це пост, організований для особливих технологічних процесів, специфічних робіт або рухомого складу.
Прикладами спеціальних постів служать пост для санітарної обробки кузова пост для вимірювання об'єму цистерн, застосування балконів для ТО і ТР автомобілів особливо великої вантажопідйомності.
Залежно від способу постановки автомобілів, пости поділяються на такі види:
Розташування постів в виробничому корпусі показано на малюнку 5.
На третьому етапі необхідно розрахувати кількість виконавців на кожному з постів за формулою:
Pн tто * mто / Xn * ПВМ * nсм
де tто - трудомісткість виконання одного технічного обслуговування заданого виду (завдання 1), люд.-год;
mто - добова програма робіт з технічного обслуговування (вихідні дані);
ХП - кількість постів у зоні ТО;
ПВМ - час роботи зони технічного обслуговування в добу;
ПСМ - кількість змін на добу (прийняти па. = 1);
Розрахунок кількості виконавців на кожному з постів для ВАЗ.
· ТО 1: Pн (2,6 * 12) / (4 * 9 * 1) = 0,866 = 1 чол.
· ТО 2: Pн (10,6 * 4) / (4 * 9 * 1) = 1,177 = 2 чол.
Розрахунок кількості виконавців на кожному з постів для КАМАЗ.
· ТО 1: Pн (4,3 * 12) / (4 * 9 * 1) = 1,433 = 2 чол.
· ТО 2: Pн (18,3 * 4) / (4 * 9 * 1) = 2,033 = 3 чол.