Спостереження починається завжди з постановки його мети. Це пов'язано з особливостями сприйняття, що є основним механізмом на-блюдения. Такі закономірності сприйняття, як виділення фігури з фону, вибірковість, єдність частини і цілого, забезпечують наочність і цілісність відображення одних об'єктів і виключення з поля сприйняття інших. Тому можна дивитися і не бачити. Мета спостереження стає засобом управління сприйняттям, забезпе-Чіва вибірковість, бачення одних предметів і віднесення в фон інших. Необхідність мети виникає в зв'язку з тим, що спостеріга-дення відбувається в природних умовах життя людини, де в по-ток життєдіяльності природним чином включені найрізноманітніші психічні особливості в їх єдності. Мета допомагає з природний-ного життєвого простору і часу вибрати те, що необхідно побачити.
У психологічних спостереженнях найбільш типові такі цілі:
• вивчення змістовних характеристик тих чи інших психиче-ських явищ (визначення властивостей, ознак, притаманних явле-нию);
• вивчення людей як носіїв тих чи інших відомих психиче-ських особливостей і зіставлення результатів спостереження дан-них конкретних осіб з відомими ознаками;
• вивчення причин, що лежать в основі тих чи інших проблем у різних груп людей, в різних умовах діяльності і спілкування;
• вивчення особливостей поведінки, діяльності і спілкування людей, що мають різні психічні характеристики.
По-друге, слід познайомитися в літературі з методами або методиками, в яких вже виділені ознаки досліджуваного психиче-ського явища, які є об'єктом спостереження. Розглядаючи по-прос про співвідношення внутрішнього і зовнішнього в психіці, ми виділили показники, які можуть стати об'єктом спостереження.
По-третє, вибір об'єкта спостереження, який розкриває психиче-ську сутність спостережуваного явища, інтерпретація і розуміння спостережуваного залежать від концептуального підходу до предмету спостереження. Припустимо, мета спостереження - визначення рівня коммуни-катівні культури людини (вчителя). Дотримуючись перерахованим вище положенням, дослідник повинен знати існуючі підходи до комунікативної культурі. В одних випадках вона зводиться до стилю спілкування, в інших - до характеристик мови, третій підхід пов'язаний з розумінням комунікативної культури як елементу профессио-нальної діяльності (наприклад, педагогічної, слідчої, лікарської), яка реалізується через комунікацію. В останньому випадку комунікативна культура включає не тільки особливості мови як такі, але особливості пояснювальній діяльності, ха-характеристику словесних впливів, здатність до перекодірова-нию, вміння слухати, задавати питання і т. П.
У психології багато явищ трактуються з різних тео-ських позиції. Немає єдиного розуміння здібностей, мотивів, емоції, мислення, темпераменту та ін. Тому важливо знати специфіку того підходу, з позицій якого буде розглядатися предмет спостереження-ня. Тільки з урахуванням цього знання вирішується питання про те, що потрібно спостерігати для вивчення обраного предмета. Повернемося до прикладу з вивченням комунікативної культури. Якщо одним з компонентів комунікативної культури вважати особливості взаємодії, то об'єктом спостереження будуть всілякі словесні впливу і реакція на них: вказівки, побажання, команди, поради, розпорядження, заохочення, оцінки, глузування, докори і т. Д.
Ще одне питання, яке вирішує фахівець в період підготовки до проведення спостереження, - вибір ситуації спостереження. Ми вже згадували, що психічні явища можуть мати як ситуативний, так і стійкий характер. Знаючи про це і з огляду на цілі спостереження-ня, необхідно визначити, чи будуть ситуації варіювати і охва-ють все можливе їх різноманітність або, навпаки, спостереження бу-дет проводитися в одній і тій же багаторазово повторюваного ситуації. У першому випадку можна встановити ті ознаки спостережуваних психічних явищ, які носять стійкий, що не ситуативний ха-рактер, у другому - ті, які обумовлені обраної ситуацією.
Повернемося до дослідження, проведеного Е. А. Клімовим, з тим, щоб на одному прикладі побачити мету, предмет, об'єкт, ситуації на-блюдения. Мета спостереження в даному дослідженні - вивчення сти-ля професійної діяльності; предмет спостереження - темпера-мент, в даному випадку як динаміка і тонус психомоторики, проявля-ющейся при виконанні прядильниць трудових операції; об'єкт спостереження - маршрути руху прядильщиц при обслуговуванні своєї ділянки; ситуації спостереження - початок і кінець робочого дня, початок і кінець робочого тижня, протягом години в кожен з цих пери-одов.
Який би характер не носили ситуації спостереження (варіативний або повторюваний), основне, загальна вимога до них полягає в тому, що вони повинні бути природними для спостережуваного людини, він повинен жити своїм звичайним життям (участь в уроці, виконувана робота, самостійні заняття, вибір книги, спілкування з однолітками, виконання сімейних обов'язків і т. п.). Вивчення природний-ного поведінки є одним з достоїнств спостереження.
Якщо одне з основних вимог спостереження - природність поведінки спостережуваного, яка забезпечується тим, що людина не повинна знати про що ведеться за ним спостереженні, то постає етичне питання: чи не є таке спостереження стеженням? Критерій відмінності тут один: спостереження і його результати ніколи не використовуються на шкоду людині. Навпаки, крім наукових цілей, спостереження часто име-ет метою надання психологічної допомоги, а його результати являють-ся підставою для діагностики існуючих у людини проблем.
Таким чином, підготовка до дослідження методом спостереження включає визначення його мети, відповідного їй предмета і об'єктів спостереження, а також вибір ситуацій спостереження. Всі ці параметри закладаються в програму спостереження.