Екс-учасник Чорної Економіки про роботу, Бразилії та актуальному хіп-хопі.
Колишній учасник угруповання Чорна Економіка, графіті-райтер з команди MDT, художник, ілюстратор, і колекціонер вінілу в інтерв'ю Rap.ru.
Група Чорна Економіка не отримала масового визнання, але свою нішу в андеграунд-е вітчизняного хіп-хопу займає по праву. Фронтменом- групи до моменту відходу був Mesr. Про роботу, сучасному хіп-хопі, життя в Бразилії, розвитку репу і багато іншого інтерн Rap.Ru Дмитро Васильченко домовився пообщаться- з Mesr'ом в розпал його робочого дня в офісі.
- Я працюю графічно-м дізайнером- в TimeOut. Так що малював, а це без малого 15 років, вважай, не дарма. Це те, що мені подобається, що я вмію, тому робота не напружує. Не працював би в офісі - працював би на фрілансі. З іншого боку, саме графіті зараз займаюся рідко, та й цілі вже при цьому не такі, як були раніше.
- Колеги по роботі в курсі, що серед них не просто співробітник? -
- На роботі або десь ще я не афішую, чим займаюся. Але хтось все одно здогадувалися-ся. Нещодавно в кафе касир попросила залишити автограф при колегах. Фіаско! Буває, на вулиці впізнають. Причому не завжди розумію - дізналися через репу або графіті? Але у мене це досі викликають неловкость- і якийсь діскомфорт-, коли просять сфотографі-рова або автограф. Ми і записувати-ся-то стали не для того, щоб засветітьс-я, а реально для себе, в прикол. Тому коли після наших записів пішла якась хвиля уваги, узнаваемос-ти та іншого - це було дуже неожіданно- і в дивину.
- Невже не було думок розвинути успіх, поки на хвилі?
- У тому-то й справа, що ні. Мені гастролі, вся ця раз'ездная- життя зовсім не до душі. А ще треба постійно випускати пісні, альбоми, щоб з цієї хвилі не злетіти, Підігрівник-ь інтерес, торгувати ***** [особою]. А я не хочу превращать- творчість- в конвеєр. Пишеться - пишеться, немає - немає. Тому ми не завідовалі- ні Centr'у, ні кому-небудь ще. Я краще раз в декілька років буду випускати матеріал, який подобається насамперед мені, без оглядки на слухача. Та й потім, концерти все одно є і по гастролях поїздили.
- З гастролей є що згадати? -
- Добре пам'ятаю наш перший виїзд в Самару. З нами ще Ринкові відносини-їздили, совместний- концерт. Нас заселили в якийсь готель, - на якій висіла табличка, що в такому-то там році тут жив Ленін. Відчуття були, що з тих пір там нічого і не ізменілось-. Ну, ми і відпочили в кращих традиціях панк-груп. Расхреначі-ли в угарі номер, ізрісовалі- стіни номера і коридори. І сам концерт пройшов настільки весело, що ніхто нічого не пам'ятає. Або ось один з останніх виїздів в Новосибірськ: прикольний місто, гарні люди, відмінна погода. Встиг тату набити собі. Побував на студії, навіть зняли кліп на "Скотч-2". Правда, хрін знає, куди він подівся в результаті.
- З колишніми одногруппной-ікамі зв'язок поддержива-їси?
- підтримуючи-ю, але з ким як. З русик зв'язок є, але більше в інтернеті. З Дугою спілкуюся постійно, - рідше з Гуляй рванина. Наскільки знаю, репом займаюся тільки я і Гуляй рванина.
- Чи зустрічав ти людини з величезним талантом, але який так і не розкрився? -
- Є такий персонаж з Мар'їно - Трамвай. Ось хто нереальний- талант. Якщо в інтернеті добре пошукати, можна знайти його треки. Я навіть не знаю, чим він зараз занімается-. Той же Пуно з "1000 слів". Насправді, багато таких. Кого-то битовуха з'їдає, кого-то лінь. Для кого-то реп не більше, ніж хобі, як для мене. Хоча для мене все ж трохи більше, ніж хобі.
- Нещодавно в твіттері ти писав, що прибрав творчість- в комору.
- Як прибрав, так і дістав. Розумієш, - зараз і ставлення до творчості- інше. Не хочеться банальщіну- випускати. Раніше ми бистренько- все разом по рядку наріфмовал-й, на всіх поділили і записали. Зараз я пишу, коли пре писати. Плюс самокритики-а виросла сильно. Постійно листуючись-ю, переробляючи-ю або забиваю взагалі.
- На сучасний реп як дивишся?
- Мабуть, сучасно-му російському реперу важко потрапити в твій плеєр.
- Я стежу за нашим репом більше для ознайомлений-ия. І то рідко. Сподобався-звучанням альбом меззе. Подобається, що робить Митя Північний, Честер з Небро, Загі Бок, Антон Черняк (Шив-о). З останнім ми адже знайомі з бородатих років, коли він з'явився в нашій тусе по графіті, задовго до того, як його почули маси. Замечатель-ний, добра людина і відмінний художник. І які альбоми випускає. Це про нього, як раз, приказка - талановиті-й людина, талановита в усьому.
- Зараз є модна, але не "спіднична", а похмура околофутбо-льная двіжуха в репі.
- У наших піснях це теж було. Але ми ніколи нікого з себе не будували, нічого не видумивалі- і писали про те, що нас оточує і то, хто нас оточує. Я і на виїзду ганяв, не так часто, правда, як хотілося б. І в бійках участвовал-, але по грунтовний-ствам, а не по забівонам. У фірму ні яку не входжу, хоча друзів серед хуліганів предостато-чно. Нещодавно дивився "Околофутб-ола" - побачив багатьох знайомих облич. Але з группірово-к нікого виділяти не буду, все і так все знають.
- Як пристрасті-лся до футболу?
- У дитинстві ще, коли жив на Автозаводс-кою, грав за "Торпедо". А мій дід, зараз вже покійний, Анатолій Сничков - сам був гравцем "Спартака" - в післявоєнний перший час. Звідси, собственно-, в моєму житті і з'явився "Спартак". До того ж я 7 років прожив в Бразилії. Після цього складно оставаться- від футболу в стороні.
- Батько працював в Гідрометце-Нтрей, і йому предложілі- роботу в університеті-ті в Бразилії. Був 94-й рік. Путч, холодна й голодна зима. От не довго думаючи і поїхали. Планував-і максимум на 4 роки, а залишилися в результаті на 7. Жив на півдні країни в штаті Ріо-Гранде до Сул, в маленькому містечку з круто звучить для російського слуху назвою Пелотас. Потім перебрался- в столицю штату, місто-мілліоннік- Порту-Алегрі. Країна реально схиблена на футболі, в дні матчів у школах або дитячих садах просять батьків забирати дітей раніше. На роботі гра може бути поважних-ой причиною на отсутствіе-. У кожному маленькому містечку є кілька команд, в кожному штаті три-чотири дивізіони. У дні матчів міста тупо вимирають - все або на стадіоні, або біля екранів. І грають все - від шкети до пузатих мужиків. Навіть старі можуть вийти, нехай не грати, але почеканіть- м'яч. У кого немає грошей на м'яч - пов'язують туго скотчем кульки газет і грають, або просто фруктами грають. Я там вболівав за команду "Греміо", вони грають в Прем'єр-Лізі. І за команду 3-го дивізіону GE Brasil de Pelotas, в простонаро-дье Xavantе. Тут я вже не пропускав домашні матчі. Іноді і на виїзди ганяв, встревая в усі супутніх-щие колотнечі.
- Батькам багато крові попив за молодість, шкодуєш про що-небудь?
- Ох, це точно. Чи не представля-їж ще скільки попив! Зараз дуже шкодую про безліч в порожню потраченно другому періоді.