У 1936 році доктор Вілканскі (Wilkansky) в зразках води на відстані 3-4 км від гирла річки Йордан на різних глибинах (до 7 м) при загальній концентрації мінералів 28% виявив бактерії.
Подальші питання мікробіологічного й біологічного вивчення Мертвого Моря пов'язані з діяльністю Беньяміна Елазарі-Волкані.
У тезах його докторської дисертації ( «Вивчення мікрофлори Мертвого моря», Єврейський Університет, Єрусалим, 1940 рік) вперше описана і ідентифікована мікрофлора Мертвого моря.
У 1983 році А. Орен крім популяції бактерій 4-5 × 104 клітин в мл вивів у воді Мертвого моря і дуже мала кількість водоростей Dunaliela (4-6 клітин в мл). На підставі цих даних в довіднику «Визначник бактерій» були занесені архебактерии. Так почалося активне вивчення цього природного феномену.
Розглядаючи суспензія з води Мертвого моря під електронним мікроскопом, вчені виявили в ній безліч дрібних частинок розміром 50-100 нанометрів, які виглядають як віруси. В одному мілілітрі води їх нарахували сотні мільйонів.
Найчастіше вони мають форму веретена, багатогранника, є і такі, які схожі на хвостатих бактеріофагів. Правда, визначити на око, що це за віруси, неможливо. Адже вони активні тільки в клітинах організму-господаря, а поза клітинами уподібнюються неживим часткам. Є і більш явні прояви життя - археї. Це окрема лінія одноклітинних організмів, схожих на бактерії, але сильно відрізняються від них по молекулярному складу.
Археї - дуже древня група мікробів, які живуть там, де ніхто не живе. У Мертвому морі мешкає більше двадцяти штамів архей, пристосованих до насичених сольових розчинів. Вони живуть за рахунок енергії, отриманої з сонячного світла. А речовини, необхідні для побудови клітин, археї отримують, переробляючи готові органічні сполуки. Для цього у них є ферменти, здатні працювати в концентрованих сольових розчинах.
У воді Мертвого моря архей дуже багато - десятки мільйонів клітин в одному мілілітрі морської води, при масовому розвитку вони навіть фарбують воду в червоний колір (за рахунок пігменту, присутнього в їх складі).
Є в Мертвому морі і гриби - їм також властивий широкий діапазон умов проживання. Звичайно, це не шапинкових грибів, а плісняві. В цілому їх тут понад сімдесят видів. Найчастіше зустрічаються аспергіллуси і їх безстатева форма еуторіум.
Оселилися вони в цих водах, по всій видимості, ще до того, як вони стали мертвими, але на відміну від більшості колишніх мешканців зуміли пристосуватися до нових важких умов. Зокрема, у них з'явився новий ген, відповідальний за підтримку внутрішнього сольового балансу.
Вчені змогли його виділити і вживити дріжджів, які теж придбали стійкість до солі. Сьогодні фахівці-генетики мріють створити за допомогою цього гена трансгенні зернові культури, які могли б рости в пустелях і на солончаках.
Коли ж над Мертвим морем проходить рідкісний дощ і поверхневий шар води трохи розбавляється, в ньому розвивається із спор ще один мешканець - жгутикових водорість дюналіелла мала (Dunaliella parva), родич хлорели, відомої за шкільними підручниками.
У Мертвому морі вони утворюють своєрідну екологічну систему, де водорості, гриби і археї конкурують один з одним за необхідні для життя речовини, а віруси під час відсутності звичайних хижаків, імовірно, контролюють їх чисельність.
Фотогалерея
Корисна інформація
Що таке архебактерии
Архебактерії (археї) відносяться до маловідомих видів бактерій для обивателів, хоча саме вони поклали початок життя на Землі. На думку вчених саме архебактерии стали початком життя всього живого на землі, рослин, тварин і т.д.
Цікаво, що архебактерии є тим типом організму, який може розвиватися в несприятливих умовах, а значить, є Екстремофіли.
Ще однією особливістю даного виду бактерій є метаногенеза, точніше з їх допомогою відбувається цей процес, який можна описати як особливим типом фотосинтезу, що протікає спільно з бактеріородопсин.
А головною відмінністю між архей і зубактерій є технологія синтезу білка.
Що стосується біологічного визначення, то архебактерии - це одноклітинні прокаріоти, відмінності яких можна виявити тільки на молекулярному рівні. Але, існує й інша, більш зрозуміле визначення, згідно з яким архебактерии - це мікроскопічні організми, що мають величезний корисний потенціал.
При цьому зустріти архебактерии можна навіть в Мертвому морі, де практично повністю відсутні умови для будь-якої життя.
При цьому їх склад багатий антиоксидантами, такими як: каталаза; кератіноіди і т.д. А все тому, що всі складові архебактерии використовуються для створення клітини.
Завдяки своїй життєздатності архебактерии живуть в найрізноманітніших місцях у всьому світі. Їх можна зустріти і в водах гарячого джерела (як правило, це археї-термофіли), і в кислих середовищах (це вже ацілофіди).
Тобто їх можна зустріти і в гірських породах і на дні моря, вони живуть там, де не можуть жити інші організми. На даний момент, наука намагається знайти більше кількість застосування для архей, використовуючи їх корисний потенціал.
Так, наприклад, в косметології вже сьогодні архебактерии застосовуються для поліпшення структури шкіри.
Вперше археї були виявлені в екстремальних місцях проживання - гарячих вулканічних джерелах