Середній удій на європейських фермах досягає 7-10 тис. Кг / гол. в рік, тоді як у нас не перевищує 3,5-5 тис.
Навантаження на одного ра-працівника за кордоном включає обслуговування 35-40 корів, а в нашій країні - 13-18.
Відстає і виробництво молока: 250-320 проти 60-80 т на одного працівника ферми в рік.
Витрати праці на виробництво 1 ц молока за кордоном склад-ляють 0,6-0,8 люд.-год. а на комплексно механізованих російських фермах досягають 2,5-3,0 люд.-год. що майже в 4 рази більше.
Артем Авакян, головний агроном господарства «Черновецькі зорі» (Курська обл.):
Ми вирішили в рамках цієї програми створити великий комплекс, сос-тоящий з двох корівників по 316 голів в кожному, молочний блок, цех по виробництву комбікормів, а також побудувати відповідну інфраструктуру. Про двотисячників не замислювалися - не наш розмах. Але думаю, що ми залишимося з прибутком і з меншою кількістю голів, тому що на даний момент рентабельність молока дуже хороша на увазі високих цін на молоко.
Це досить цікава програма, правда, до кінця не продумана. З плюсів, перш за все, треба зазначити держфінансування. Якби його не було, ми б ніколи не зважилися виділити власні кошти на нове будівництво, оскільки сьогодні це дуже ризиковано (та й немає своїх коштів), а брати кредит невигідно. Однак держава дає відстрочку платежів на 10 років, що дозволяє нам щодо програми прийняти позитивне рішення.
Крім того, за допомогою виділених коштів можна зайняти більшу кількість працівників в осінньо-зимовий період. І це ще один плюс програми. Справа в тому, що в цей період роботи вкрай мало, але тепер у господарств з'явиться можливість отримувати гроші на обслуговування кредитів і забезпечувати заробітну плату в той період, коли кошти на мінімумі.
Ну і, звичайно, хтось зможе створити гарну інфраструктуру (покласти асфальт на фермі, провести газ, електрику, побудувати додаткові ангари для зберігання кормів). Втім, в нашому випадку виділені кошти спрямовуються лише на будівництво, хоча спочатку зведення інфроструктуру праніровалось за счатье області. Витрати на проект і проектні роботи теж йдуть за наш рахунок. Орієнтовна вартість будівництва - 300-450 млн руб. а вартість проектних робіт - близько 2% від вартості будівництва.
Що ж стосується недоробок програми, то вони полягають в складнощах з оформленням документації. Але незважаючи на це, в цілому програма, безумовно, здатна оживити виробництво російського молока і вплинути на всю галузь тваринництва.
Одним із шляхів розвитку російського сільського господарства може стати створення спеціалізованих агрохолдингів з виробництва, переробки та реалізації молока, а також молочних і м'ясних продуктів, вважають експерти. На їхню думку, створення протягом 20 років 800 спеціалізованих агрохолдингів з використанням державних цільових комерційних кредитів економічно обгрунтовано.
Технології та технічні засоби, задіяні в російському молочному скотарстві, на жаль, не можуть вивести його на належний рівень і зробити конкурентоспроможними серед зарубіжних виробників молока. Своїм повільним розвитком російський аграрний сектор зобов'язаний і світовій фінансовій кризі, через якого відбулося зниження інвестицій в основний капітал АПК. В результаті в молочному скотарстві досі не подолана тен-денця до зниження поголів'я корів, повільно зростає їхня продуктивність. Однак Росія має унікальні можливості для збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської про-дукції.
Чи не запізнитися навіки
Щоб не залишитися в вічно «відстаючих», вже сьогодні в цей сектор економіки потрібно вкладати значно більше інвестицій. Але ці інвестиції будуть виправдані, якщо вони будуть вкладені в великотоварні виробництва, підконтрольні державі.
Одним із шляхів розвитку АПК може бути створення спеціалізованих агрохолдингів з виробництва, переробки та реалізації молока, молочних і м'ясних продуктів. Парадоксально, але серед численних агрохолдингів Росії до цих пір немає жодного, що спеціалізується на виробництві молочних продуктів, вирощування високопродуктивних нетелей.
Для реалізації довгострокової стратегічно важливою витратною програми виведення на конкурентоспроможний рівень російського АПК Уряду РФ доцільно розробити спеціальну програму «Підтримаємо вітчизняного виробника АПК». Для цього необхідно буде зацікавити великі компанії, такі як «Газпром», «Роснефть», «РусАл», «РЖД», «Аерофлот», «Северсталь», Міноборони, МНС та інші, вкладати свої кошти в створення агрохолдингів, які в майбутньому будуть за контрактами поставляти їм гарантовану високої якості продукцію в рахунок погашення витрат.
Можливо, Уряду доведеться частково фінансувати програму з «Фонду майбутніх поколінь», цього чекають від нього селяни.
Ефективність діяльності агрохолдингу буде залежати від реалізації інтенсивних наукомістких технологій, кількості та розміру ферм по виробництву молока, вирощування нетелей і молодняка великої рогатої худоби.
Пілотний проект
Як приклад для пілотних проектів пропонується створити в холдингу 4 ферми по 1200 корів з вирощуванням телят до шести місяців, а також 2 ферми з вирощування в рік по 1100 нетелей і 2 ферми по щорічному відгодівлі по 1100 бичків до маси 550-600 кг.
Структура модельного агрохолдингу пілотного проекту може складатися з наступних підрозділів (див. Малюнок). Загальна вартість будівництва всіх будівель і споруд з необхідною інфраструктурою до них може скласти 2,5 млрд руб. Вартість технологічного устаткування цих об'єктів складе 500 млн руб.
Всього на створення одного холдингу буде потрібно 3,7 млрд руб. Основний дохід і прибуток агрохолдинг буде отримувати від виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів. За нашими підрахунками при досить високій рентабельності цих виробництв (40%) їх дохід повинен скласти 1080 млн руб. а чистий прибуток - 288 млн руб. Найбільша рентабельність може бути досягнута при вирощуванні нетелей на продаж (60%), а найменша (23%) - при відгодівлі молодняку ВРХ.
Виробництво молочної продукції на одного працівника в рік в грошовому еквіваленті має сос-тавлять 4,32 млн руб. а в середньому по холдингу - 3,37 млн руб. Діяльність агрохолдингу може бути цілком успішною: підприємство здатне досягти 41% рентабельності, тому для роботи з інтенсивними техно-логіямі йому необхідно буде сформувати трудовий колектив з висококваліф-товки фахівців і робітників і забезпечити їм до-стойную для агропоселеній заробітну плату.
Ми впевнені, що тільки створення таких спеціалізованих агрохолдингів вирішить проблему формування стада з високопродуктивних корів. Розрахункова окупність інвестицій в умовах інфляції при використан-ванні коефіцієнтів прискореної амортизації будівель, споруд, інфра-структури холдингу (0,06) і техніки (0,20) може скласти 4,3 року.
Фактично календарний термін окупності первинних капвкладень в основні фонди холдингу становитиме 7 років. Перші 3 роки йтимуть витратні процеси по завершенню створення агрохолдингу, формуванню молочного стада ферм і вирощува-нию нетелей і бичків на продаж. За цей час холдинг вийде на проектні показники і почне погашати кредити.
темпи розвитку
У наступні п'ять років (2021-2026 рр.) В них же організувати ще по 3 агрохолдингу. Далі, в дві наступні п'ятирічки (2026-2035 рр.) У всіх регіонах відкрити ще 550 агрохолдингів. Таким чином, до кінця реа-лізації програми в 2035 році по країні буде працювати 800 таких об'єднань.
Безумовно, для реалізації прог-Рамі створення 800 агрохолдингів будуть потрібні го-жавної кредити. У перші п'ять років, за нашими розрахунками, знадобиться вкласти 370 млрд руб. на наступні п'ять років - 555 млрд руб. а на наступні дві п'ятирічки - 2,035 трлн руб. На реалізацію всієї програми в тече-ня 20 років необхідно буде витратити 2 трлн 960 млрд руб.
Ми не сумніваємося, що реалізація програми створення агрохолдингів дозволить вирішити багато стратегічні завдання Росії.
Перш за все, завдяки створенню 800 агрохолдингів містяться в них 3 840 тис. Корів з продуктивністю по 8 тис. Кг (7,5 тис. Кг товарного молока) зможуть щорічно виробляти 29 млн т товарного молока.
При цьому важливо, що продукція буде конкурентоспроможна на світовому ринку. Ну, а якщо підрахувати ще продукцію не увійшли в агрохолдинги селянських і фермерських господарств, вийде, що Росія до 2035 року зробить 50 млн т молока.
Далі, важливо відзначити, що мо-молочного стада створених холдингів буде забезпечувати створювані фермі-ками класу еліта і еліта-рекорд. Завдяки цьому залежність нашої країни від імпорту елітних нетелей перестане існувати. Важливо й те, що збільшення виробництва яловичини від вирощуваних бичків і вибраковувати корів (приблизно на 1,23 млн т) забезпечить кожного жителя Росії додатковими 8,5 м'яса в рік.
Збільшення виробництва, в свою чергу, потребують застосування сучасної високопродуктивної техніки та транспортних засобів. Іншими словами, буде створена база для розвитку вітчизняного машинобудування.
Ну і, звичайно, не можна не відзначити і таку позитивну тенденцію, як виняток агрохолдингами численних посередників, які отримують прибуток за рахунок основних виробників первинної сировини - молока і м'яса. Виробництво цієї продукції буде дорівнює прибутковим для всіх учасників єдиної юридичної особи - агрохолдингу.
Втім, було б неправильно промовчати про можливі труднос-ти в реалізації програми. Перша і головна з них - переконати членів урядів РФ і регіонів усвідомити необхідність виділяти великі додаткові довгострокові інвестиції. Росія вступила до СОТ, яка буде виступати проти збільшення дотацій на вироблену продукцію, але вона не може виступати проти видачі комерційних кредитів на розвиток галузі, зокрема, на розвиток молочного скотарства.
Саме воно в найближчі десять років не в сос-тояніе вийти з кризи і досягти показників світового рівня. Тут потрібна довгострокова державна програма створення конкурентоспроможних підприємств з виробництва молочних і м'ясних продуктів, вирощування нетелей.
Не менш важко буде умовити власників землі та основних фондів закритих акціонерних товариств, фермерів і пайовиків передати свої акції агрохолдингу, відмовившись при цьому від юридичної і фінансової самостійності. Виникнуть труднощі і в оцінці вартості їх акцій. Можливо, буде потрібно прийняти спеці-альні закони про примусовий продаж власниками невикористовуваних протягом трьох і більше років земель за ціною, по якій вони були придбані з урахуванням сумарного коефіцієнта інфляції з моменту її придбання.
Хочеться вірити, що позитивний досвід реалізації програми спонукає власників земель і трудівників села активніше брати участь в створенні нових агрохолдингів.
До речі, терміни реалізації прог-Рамі можуть бути скорочені, а потреба в бюджетних коштах істотно зменшена, якщо перші створювані в раз-особистих регіонах агрохолдинги впровадять дійсно нові наукомісткі технології в рослинництві, тваринництві та переробці, що забезпечують виробництво продукції з техніко-економічними показате-никами світового рівня.
У цьому випадку власники акцій зможуть отримувати гідні індивідів-ди, а трудівники полів і ферм заробітну плату, що забезпечує високий рівень життя в агропоселеніях з сучасною інфраструктурою.
Скорочення термінів повернення кредитів може сприяти і продаж акцій. Дострокове повернення кредитів в повному обсязі дозволить агрохолдингу відмовитися від президентського управління і повністю перейти на ринкові умови роботи.
Реалізація цієї програми повинна спонукати Мінсільгоспу РФ і регіонів активніше співпрацювати з науковими установами шляхом проведення конкурсів на кращу розробку проектів ферм і підприємств по переробці первинної сировини. При розробці проектів для конкретного холдингу важливо ефективно використовувати існуючі будівлі і споруди ферм: провести їх реконструкцію, технологічну та технічну модернізацію. Це зменшить потребу в інвестиціях.
Узагальнення позитивного досвіду функціонування перших агрохолдингів дозволить розробити типові проектні рішення ферм і підприємств та технологічні рег-Ламент виробництва продукції.
В рамках програми створення агрохолдингів буде вироблений механізм реалізації інноваційних технологій в АПК Росії. Це в свою чергу дозволить підвищити затребуваність аграрної науки, забезпечити її цільовими фінансовими ресурсами і зміцнити зв'язок з машинобудуванням і будівельними фірмами. В кінцевому підсумку все це має забезпечити конкурентоспроможне розвиток АПК Росії на світовому ринку.