почуттів і реакцій (стереотипи). Але вона включає і ком-
плекс передумов, які істотно розрізняються в раз-
них суспільствах. Таким чином, якась група бессознатель-
але вважає, що будь-яка послідовність дій має
свою мету і що після її досягнення напруга зникне
або зменшиться. Для іншої групи такого роду размишле-
ня буде безглуздо: для неї життя самоцінна - це сти-
хия переживання, а не засіб досягнення мети.
Лише незначна кількість культур можна вважати єдиними
системами. Більшість культур, як і більшість людей,
являють собою єдність протилежних тенденцій.
Але навіть в далеких від єдності культурах можна побачити недо-
торие повторювані мотиви в різних ситуаціях. тут
мова йде про «абсолютну логіці» і «логікою почуттів». Будь-який
народ має не тільки структуру почуттів, яка в определен-
ном сенсі унікальна, але ще і масу різних представле-
ний про світ, що служить кордоном між розумом і почуттями.
В якомусь сенсі «логіка» народів, ймовірно, буде одина
ковой. Але передумови будуть абсолютно різними.
Культуру часто визначають як «другу природу». таке по-
нимание сходить до античної Греції. Демокріт (V ст. До н.е.)
визначав культуру як "другу натуру». Чи вірно таке оп-
ределение? У найзагальнішому вигляді можна, зрозуміло, його при-
нять. У той же час треба розібратися, чи дійсно куль-
туру протистоїть природі. Культурологи зазвичай відносять
до культури все рукотворне. Природа існує для чоло
століття, він же, невпинно працюючи, творив «другу природу» -
простір культури. В цілому це самоочевидне.
Однак у такого підходу є певний недолік. Як людина,
діючи в природі, може створювати щось неприродне? за
походженням культура не може бути поза природи, культу-
ра відноситься до природи хоча б тому, що її творець - чоло
століття - біологічне створення. Крім того, без природи не
44 Глава III. феномен культури
було б культури, тому що людина, що живе в природному
оточенні, творить свій штучний, рукотворний світ,
використовуючи ресурси природи. У цьому творінні він розкриває
власний природний потенціал. Однак, якщо б людина
не переступив меж природи, він залишився б без культури.
Культура, отже, є перш за все акт подолання
природи, виходу за межі інстинкту, створення того, що
може надбудувати над природою.
Культура виникає тому, що людина долає органі-
чний зумовленість свого виду. багато тварин
можуть створювати щось таке, що схоже на культуру. бджоли,
наприклад, будують чудове архітектурна споруда -
стільники. Мурахи будують мурашники. Виходить, істоти
створюють щось таке, чого в природі не було.
Це і є культура? Зауважимо, однак, що діяльність живих
істот, крім людини, запрограмована інстинктом. Так
і чи її можна назвати саме діяльністю. Вони можуть
створити тільки те, що закладено в їх природному програмі.
До вільної творчої діяльності вони не здатні. бджола
не може виткати павутину, а павук не зможе взяти нектар з цвет-
ка. Бобер побудує загату, але ніколи не пояснить, як він це
зробив; він не зможе виготовити знаряддя праці. отже,
культура передбачає спонтанний, вільний вид активності,
долає видову закріпленість.
Щоб створити культуру, людина повинна була знайти якийсь дар,
здатність створювати те, що не закріплено в його видовий
програмі. Таке несподіване набуття виражено в древ-
ньому міфі про Прометея. Цей герой-титан вдихнув в людей на-
надія і дав їм в руки могутню зброю - він приніс їм в дар
вогонь з священного вогнища на Олімпі. Знайомство з вогнем по-
могло людям вижити: вони зрозуміли, що вогонь - не тільки угро
за, а й благо. Люди перестали залежати від примх погоди,
стали краще харчуватися, зміцніли фізично і душевно. проме-
тей навчив їх плавити в вогні метали і виготовляти инстру-
тил дикого бика і наклав на нього ярмо, щоб хлібороби міг-
Чи можна використовувати його для обробітку полів. Прометей запряг
в візок коня і змусив його слухатися людини, він побудував
перший корабель. Нарешті, він познайомив людей з ліками
і прийомами лікування хворих, а також навчив їх жити в добро
сусідстві і світі.
ГлаваIII. Феномен культури • 45
Таким чином, Прометей став справжнім «творцем людини»:
вивів його з природного дикого стану і виховав з нього
розумна істота. Цього Зевс стерпіти не міг. за многочис-
лені послуги, надані людського роду, він прігово-
рил Прометея до суворого покарання.
Який філософський сенс можна отримати з цього міфу для на-
шей теми? Перш за все слід підкреслити, що в міфі ви-
ражена здавна існувала думка: культура - надпрі-
родна, вона - дар згори. Отримавши цей дар, люди - природ-
ні створення - знайшли зовсім інше життя. Вона не могла
народитися з чисто природних передумов. стався ка
кой-то поворот в існуванні людей. Більш того, цей по-
воріт був революцією, бунтом проти природного поло-
вання речей. Недарма Прометей в європейській культурі
став символом бунтаря і борця, богоборця і героя, що стояв
біля витоків культури.
Ще один штрих, виражений в міфі. Культура - зовсім не бе-
зобідное придбання людини. Її народження загрожує якимось
відплатою, розплатою. Міф також підкреслює, що развер-
вання культури пов'язане з відомим драматизмом. лантух-
туру не тільки несе людям добро, а й вимагає певної
розплати. Втім, всіх смислів міфу не перелічити. нам до-
статочно зупинитися на головному. Культура надприродна,