Це-ли і за-да-чи курей-са. Ан-тро-по-ло-гія, як це сле-ду-ет з на-зва-ня, це нау-ка про че-ло-ве-ке. Од-на-ко до нау-кам про че-ло-ве-ке від-но-сят-ся, як з-вест-но (і це так-же від-ра-же-но в на-зва-ванні ), все гу-ма-ні-тар-ні нау-ки і не-ко-то-які ес-ті-ст-вен-ні (ме-ді-ци-на, годину-тич-но - біо-ло -гія). Ра-зу-ме-ет-ся, на-ук про че-ло-ве-ке мно-го, і це по-нят-но, по-то-му що, по - пер-вих, че-ло- століття - дуже слож-ве раз-но-сто-рон-неї і мно-го-гран-ве су ще ст-во, а по-дру-яких, все ця нау-ки разів ві ва-ють -ся в че-ло-ве-че-ському про ще ст-ве, де, ес-ті-ст-вен-но, імен-но че-ло-вік на-хо-дить-ся в цен- тре вни-ма-ня. Все ос-таль-ні нау-ки, які не Скон-цен-три-ро-ван-ні Ні-за-середовищ-ст-вен-но на че-ло-ве-ке, име-ют а ка-че ст-ве пред-ме-та изу-че-ня світ, при-ро-ду, об'єк-ек-тив-ву поза-че-ло-ве-че-ську ре-аль-ність, але це світ, ок ру-жаю-щий че-ло-ве-ка, і изу-ча ет ся він че-ло-ве-ком, для чого ло ве-ка, з точ-ки зо-ня че-ло -ве-ка. Іни-ми сло-ва-ми, люди-на ве-че-ський фак-тор при-сут-ст-ву-ет да-ж в са-не буде мій-гу-ма-ні-тар-ної нау- ке.
Отже, су ще ст-ву-ет мно-го на-ук про че-ло-ве-ке, изу-чаю-щих раз-ні сто-ро-ни його жит-ні: його фі-зи-че -скую (біо-ло-гія, ме-ді-ци-на) і ду-хов-ву (пси-хо-ло-гія, фі-ло-со-фия, фі-ло-ло-гія) сущ- ність, його діяль-тель-ність (еко-но-мі-ка, з-цио-ло-гія), його ста-нов-ле-ня і раз-ві-тя (ис-то-рія). Всі ці дис-ци-п-ли-ни, ра-зу-ме-ет-ся, тес-но взаи-мо-свя-за-ни, по-скільки-ку все вони вос-хо-дять до од- но-му і то-му ж об'єк-ек-ту изу-че-ня - че-ло-ве-ку, в ко-то-ром всі ці раз-ні, раз-ні-сен-ні по дис-ци -п-ли-нам ас-пек-ти з-су ще ст-ву-ет як оди-ний ор-га-нізм, що не-раз-рив-ве це-лое.
Чим же за-ні-ма-ет-ся ан-тро-по-ло-гія, ка-кой від-дель-ний ку-сік ви-бра-ла се-бе ця нау-ка, ра-зо-рвучи (як і всі ос-таль-ні) ні-раз-рив-ве це-лое?
Ан-тро-по-ло-гія від-ли-ча ет ся від всіх дру-гих на-ук про че-ло-ве-ке якраз тим, що вона пи-та-ет-ся з-брати по-оди-но все від-дель-ні ас-пек-ти і изу-чить гло-баль-но і все-сто-рон-ні про-щий про-процес фі-зи чого ско-го і куль -тур-но-го раз-ві-ку че-ло-ве-ка.
З-від-вет-ст-вен-но, ан-тро-по-ло-гія під-раз-де-ля-ет-ся на:
1) фі-зи-че-ську ан-тро-по-ло-енергію, изу-чаю-щую біо-ло-гі чого ское про-ис-хо-ж-де-ня і ево-лю-цію фі-зи-че-ської ор-га-ні-за-ції че-ло-ве-ка, пред-став-льон-но-го раз-лич-ни-ми ра-са-ми.
2) куль-тур-ву ан-тро-по-ло-енергію, изу-чаю-щую фор-ми-ро-ва-ня і раз-ві-тя че-ло-ве-че-ської куль-ту- ри.
Ос-нов-ва мета куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии, як над-ви-чай-но ши-ро-кою фун-да-мен-таль-ної нау-ки, вби-раю -щей в се-бе зна-ня дру-гих гу-ма-ні-тар-них на-ук, - все-сто-рон-ні изу-чить про-цес-си фор-ми-ро-ва-ня і раз-ві-ку че-ло-ве-че-ської куль-ту-ри, об-щие про-бле-ми куль-тур-но-го раз-ві-ку че-ло-ве-че-ст -ва.
- Роз'єм-яс-нить сту-ден-там ту ог-ром-ву роль, до то рую куль-ту-ра иг-ра-ет в жиз-ні че-ло-ве-ка, в його про-ще -нді з дру-ги-ми людь-ми і з дру-ги-ми куль-ту-ра-ми;
- оз-на-ко-мить їх з ідея-ми і ме-то-да-ми куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии;
- оп-ре-де-лити пу-ти, по ко-то-рим йде раз-ві-тя куль-тур, їх через ме-ні-ня, потовк-но-ве-ня і взаємо-мо-дей ст-віє;
- рас-крити взаи-мо-зв'язок, взаємо-мо-впливав-ня і взаємо-мо-дей-ст-віє язи-ка і куль-ту-ри;
- по-ка-мовити, як куль-ту-ра воз-дей-ст-ву-ет на по-ве-де-ня че-ло-ве-ка, його мі-ро-вос-прия-буття, ми- ро-ву сис-те-му, лич-ву життя, фор-ми-ро-ва-ня лич-но-сті і т. п.
Тре-бо-ва-ня до рів-ню ус-ше-ня-дер-жа-ня кур-са
Сту-ден-ти, про-слу-шав-шие курей-са куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии, долж-ни:
1. Як і ні-мати куль-ту-ру як ба-зо-ве по-ня-тя і пред-мет изу-че-ня куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии, що перед- по-ла-га-ет зна-ня-по-куп-но-сті всіх фак-то-рів, з-ставши-ляю щих і обу-слав-ли-ваю-чих об-раз жит-ні оп -ре-де-льон-ної нау-ки, клас-са, груп-пи лю-дей в оп-ре-де-льон-ний пе-ри-од ча-ме-ні в оп-ре-де-льон -ному міс-ті. Ці фак-то-ри вклю-ча-ють ідеї, ве-ро-ва-ня, оби-чаї, тра-ді-ції, ство-дан-ні че-ло-ве-ком з-ци-аль-ні ін-сти-ту-ти від се-мьі до го-жа-ст-ва, ре-зуль-та-ти ду-хов-ної, про ще ст вен ної і про-з-вод -ст-вен-ної діяль-тель але сті че-ло-ве-ка.
2. Мати пред-став-ле-ня про раз-ві-ні куль-ту-ри у всіх її ас-пек-тах: об-раз жит-ні, ми-ро-воз-зо-ня, мен-ту -Чи-тет, на-ціо-наль-ний ха-рак-тер, з-ци-аль-ва і ду-хов-ва цін-ність ма-те-ри-аль-них ат-ри-бу-тов куль-ту-ри.
3. Осоз-нать взаи-мо-від-но-ше-ня язи-ка і куль-ту-ри, їх не-раз-рив-ву зв'язок, взаємо-мо-дей-ст-віє і взаємо-мо за-ві-сі-ність.
4. Як і ні-мати впливав-ня куль-ту-ри на раз-лич-ні ас-пек-ти про ще ст вен но му житті-ме-ло-ве-ка: ра-з- ші, пов-ні-чо-ські, клас-со-ші, еко-но-мі-че-ські від-но-ше-ня, від-но-ше-ня по-лов (або ген-дер-ні від-но-ше-ня), об-ра-зо-ва-ня, здра-по-охра-ні-ня, спорт і т.п.
5. Вміти перед ві подіти і пре-дот-вра-щать мож-ли-ні кон-флік-ти куль-тур.
6. Нау-чить-ся ви-де-лять від-ли-чи-тель-ні чер-ти і кого-по-нен-ти раз-них куль-тур.
7. Ви-пра-цю-ва-ти чув ст у ува-же-ня або, по край-ней ме-ре, тер-пі-мо-сти до дру-гим куль-ту-рам.
Раз-справ I. Куль-тур-ва ан-тро-по-ло-гія: він щось-ло-гія і ев-ри-сти-ка.
Куль-тур-ва ан-тро-по-ло-гія, її це-чи і за-да-чи, пред-мет изу-че-ня, її ме-сто сере-ді дру-гих на-ук. (Про-бле-ми раз-гра-ні-чо-ня куль-ту-ро-ло-гии і куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии, куль-тур-ної і со-ци аль-ної ан-тро-по-ло-гии).
За-ня-тя куль-ту-ри. Роль куль-ту-ри в жит-ні че-ло-ве-ка, в че-ло-ве-че-ському про-ще-ванні. Че-ло-вік як фе-но-мен куль-ту-ри. Ос-нов-ні ха-рак-те-ри-сти-ки куль-тур-но-го че-ло-ве-ка: че-ло-вік мис-ля-щий, тво-ря-щий, иг- раю-щий і ін. по-ня-тя нор-ми і його зна-че-ня для по-ня-ку куль-ту-ри.
Прин-ци-пи і ме-то-ди куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии.
Куль-ту-ра і пов-ніс, куль-ту-ра і пов-но-гра-фія. Ло-каль-ність і спе-ци-фі-ка куль-тур як ос-нов-ні про-бле-ми куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии.
Пу-ти раз-ві-ку, з-ме-ні-ня, ево-лю-ції куль-тур, їх взаємо-мо-дей-ст-віє. Через ме-ні-ня в куль-ту-ре і про-бле-ми адап-та-ції
Вони і ми. Діа-лог куль-тур. Кон-флікт куль-тур. Про-бле-ми між-куль-тур-но-го про-ще-ня - пря-мо-го і кос-вен-но-го.
Взаємо-мо-зв'язок і взаємо-мо-дей-ст-віє язи-ка і куль-ту-ри. Мова як зер-ка-ло мі-ра і куль-ту-ри. Язи-ко-вая кар-ти-на мі-ра: пер-вич-ва, вто-річ-ва і т.д. Бі-лін-гвізм і бі-куль-ту-ризм. Мова як збе-ні-тель куль-ту-ри: куль-тур-но-ис-то-ри-че-ські кор-ні со-ча-мен-но-го со-стоячи-ня про ще ст -ва. Роль язи-ка в пе-ре-да-че куль-ту-ри.
Мова як кричу-Дие куль-ту-ри. Фор-ми-ро-ва-ня лич-но-сті по-середовищ-ст-вом язи-ка і куль-ту-ри. Роль лек-си-ки і грам-ма-ти-ки в фор-ми-ро-ва-ванні лич-но-сті.
На-ціо-наль-ний ха-рак-тер, на-ціо-наль-ні сте-рео-ти-пи. Пу-ти фор-ми-ро-ва-ня на-ціо-наль-но-го ха-рак-те-ра і сте-рео-ти-пов. Іс-точ-ні-ки, сві-де-тель-ст-ву-щие про чер-тах на-ціо-наль-но-го ха-рак-те-ра. За ло жи-тель-ве і від-ри-ца-тель-ве воз-дей-ст-віє сте-рео-ти-пов на про-бле-ми між-куль-тур-но-го про- ще-ня.
Раз-справ II. Куль-тур-ні кар-ти-ни і сис-те-ми мі-ра раз-них куль-тур-них заг-но-стей.
Куль-ту-ра і про-країн-ст-во.
Куль-ту-ра і ча-ма.
Куль-ту-ра і еко-но-мі-че-ське раз-ві-тя про ще ст-ва. Куль-ту-ра і про-мис-льон-ність. Куль-ту-ра і сель-ське хо-зяй-ст-во. Куль-ту-ра і бізнес-ніс. Куль-ту-ра і рек-ла-ма.
Куль-ту-ра і кому-му-ні-ка-ція. Куль-ту-ра і про-ра-зо-ва-ня. Куль-ту-ра і взаємо-мо-від-но-ху по-лов. Род-ст-вен-ні від-но-ше-ня, шлюб, се-Мья.
Куль-ту-ра і еко-ло-гія. Куль-ту-ра і їжа.
Куль-ту-ра і идео-ло-гія.
Куль-ту-ра і за-кон. Куль-ту-ра і виття-ни. Ве-ро-ва-ня, ме-ді-ци-на.
Ма-ті-ри-аль-ні ат-ри-бу-ти куль-тур, їх со-ци-аль-ва і ду-хов-ва цін-ність.
а) ос-нов-ва ли-ті-ра-ту-ра:
Бром-лей Ю.В. Ет-ніс і пов-но-гра-фія. «Нау-ка», М. +1973.
Ле-ві-Строс К. Струк-тур-ва ан-тро-по-ло-гія: Пер. з фран. М. 1985.
Ні-ки-шен-ков А.А. З ис-то-рії анг-лий-ської пов-но-гра-фії (Кри-ти-ка функ-ціо-на-ліз-ма). М. 1986.
Тей-яр де Шар-ден. Фе-но-мен че-ло-ве-ка: Пер. з фр. М. 1987.
Ет-но-гра-фія, ан-тро-по-ло-гія і смеж-ні дис-ци-п-ли-ни: з-від-но-ху перед-ме-та і ме-то- дов: Зб. ст. / АН СРСР, Ін-т пов-но-гра-фії. - М. +1989.
б) ос-нов-ва ли-ті-ра-ту-ра (на іноз. язи-ке):
A Handbook of Methods in Cultural Anthropology / Ed. by Naroll, R. and Cohen, R.N.Y. 1973.
An Introduction to Anthropology. Beals, Ralph Leon. -5 th ed.- New York: Macmillan, London cop. 1977.
Conformity and Conflict. Readings in Cultural Anthropology. 9 th Edition.
Cultural Anthropology: a Contemporary Perspective. Kelsing Roger M. NewYork. cop.1981.
Haviland, William. A. Cultural Anthropology. 5 ed. N.Y. etc. 1987.
Keesing, Roger M. Cultural Anthropology: A Contemporary Perspectives. 2 ed. N.Y. etc. 1981.
Modern Cultural Anthropology: An Introduction. Bock Philip K.- second ed. New York: Knopf, cop. 1974.
Nanda, Serena. Cultural Anthropology. 2 ed. Belmont (Calif.), 1984.
Naroll, R. Naroll, F. Main Currents in Cultural Anthropology. N.Y. 1973.
Radcliffe-Brown, A.R. Method in Social Anthropology. Bombay, 1960.
Пе-ре-чень при-мер-них кон-троль-них по-про-сов і за-да-ний
для са-мо-стоячи-тель-ро-бо-ти
- Що изу-ча-ет куль-тур-ва ан-тро-по-ло-гія? Чим ан-тро-по-ло-гія від-ли-ча ет ся від дру-гих гу-ма-ні-тар-них на-ук?
- У чому від-ли-ність куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии від со-ци-аль-ної ан-тро-по-ло-гии? Взаємо-мо-від-но-ше-ня куль-ту-ро-ло-гии і куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии.
- Мій досвід жит-ні за ру-бе-жом.
- Об-но-ня з іно-країн-ца-ми: діа-ло-гі і кон-флік-ти куль-тур.
- Куль-тур-ні та язи-ко-ві барь-е-ри ме-ж-ду на-ро-да-ми: схід-ст-во і раз-ли-ність.
- Прин-ци-пи і ме-то-ди куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии.
- Фольк-лор як ис точ-ник све-де-ний про на-ціо-наль-ному ха-рак-те-ре.
- Ме-ж-ду-на-род-ні анек-до-ти як ис точ-ник сте-рео-ти-пов на-ціо-наль-них ха-рак-те-рів.
- На-ціо-наль-ная клас-сі чого скаю ли-ті-ра-ту-ра як ис точ-ник све-де-ний про на-ціо-наль-ному ха-рак-те-ре.
- Мова як сві-де-тель-ст-ть на-ціо-наль-но-го ха-рак-те-ра.
- Мова - це кри-ше зер-ка-ло куль-ту-ри?
- Куль-тур-ва кар-ту Єв-ро-пи. На-ціо-наль-ні сте-рео-ти-пи.
При-мер-ний пе-ре-чень по-про-сов до за-че-ту (ек-за-ме-ну) за все-му курей-су
- Куль-тур-ва ан-тро-по-ло-гія, її ме-сто сере-ді дру-гих на-ук.
- За-ня-тя куль-ту-ри.
- Ак-ту-аль-ність про-блем куль-тур-ної ан-тро-по-ло-гии в со-ча-мен-них ус-ло-ві-ях.
- Куль-тур-ва ан-тро-по-ло-гія і про-бле-ма меж-куль-тур-ної кому-му-ні-ка-ції.
- Роль со-пос-та-ві-тель-но-го изу-че-ня куль-тур для най-бо-леї пів-но-го рас-даху-ку їх сущ-но-сті.
- Рос-ця і За-пад: діа-лог куль-тур.
- Кон-флікт куль-тур.
- Оп-ре-де-ле-ня на-ціо-наль-но-го ха-рак-те-ра. Іс-точ-ні-ки ін-фор-ма-ції про нього.
- Вони і ми: за-га-доч-ні ду-ши.
- Роль язи-ка в фор-ми-ро-ва-ванні лич-но-сті.
- Роль язи-ка в фор-ми-ро-ва-ванні на-ціо-наль-но-го ха-рак-те-ра.
- Мова і куль-ту-ра.
- Язи-ко-ві і куль-тур-ні кар-ти-ни ми-ра.
- Мова - зер-ка-ло куль-ту-ри.
- Мова - со-кро-вищ-ні-ца куль-ту-ри.
- Роль язи-ка в пе-ре-да-че куль-ту-ри від по-ко-ле-ня до по-ко-ле-нию.
- Іно-країн-ве сло-во - пе-ре-кре-стік куль-тур.
- З-цио-куль-тур-ний кому-мен-та-рий до ху-до-же-ст-вен-ної лі-ті-ра-ту-ре як спо-соб пре-одо-ле-ня кон- флік-тов куль-тур.
- Кон-флікт куль-тур: ді-а-хро-ні-чо-ський і син-хро-ні-чо-ський ас-пек-ти.
- З-ча-мен-ва Рос-ця че-рез мову і куль-ту-ру.
- Посміхаючись-ка як знак куль-ту-ри.
- Потовк-но-ве-ня куль-тур при изу-че-ванні іно-країн-но-го язи-ка.
- По-лі-ти-че-ська кор-рект-ність як яв-ле-ня за-пад-ної куль-ту-ри.
- Язи-ко-ше ре-гу-ли-ро-ва-ня про ще ст вен але го по-ве-де-ня.
- Фор-ми-ро-ва-ня лич-но-сті по-середовищ-ст-вом ін-фор-ма-тив-но-ре-гу-ля-тор-ських тек-стів.
- Сис-ті-ма ми-ра і раз-них куль-тур-них заг-но-стей.
- Куль-ту-ра і з-ци-аль-ні ін-сти-ту-ти.
- Куль-ту-ра і идео-ло-гія: з-пос-та-ві-тель-ний ана-ліз Рос-ці та За-па-да.