Іван Толстой: «Деллі Італія, - пише Сергій Франк у своїй книзі« Підприємництво без кордонів », - добре відома як країна культури, музики, піци і вина. Але про особливості ведення бізнесу в цій країні мало хто знає. Як відомо, Італія ділиться на північну і південну. Це проявляється не тільки в діалектних відмінностях та особливостях характеру жителів, але і в стилі ведення справ. Мешканці півночі люди набагато ділові, активні, тоді як жителі півдня більш розслаблені, які не звикли поспішати у справах. Рим за своєю атмосферою теж відрізняється від індустріального півночі з його найбільшими центрами Мілан, Турин. Діапазон відмінностей може бути досить широким в різних секторах бізнесу. На півночі влаштувалися міжнародні компанії, керівники яких навчалися за кордоном і мають досвід роботи в іноземних корпораціях. Вони разюче відрізняються від приватних сімейних фірм десь в Тасканії, і Венеції, які теж ведуть виключно успішний бізнес, часто-густо орієнтований на експорт. На переговорах ці компанії нерідко бувають представлені тільки господарем або, скажімо, сімейною парою.
На зустрічах і презентаціях, - підкреслює Сергій Франк, - кілька людей можуть говорити одночасно. Спілкування може виявитися дуже плідним. Італійці відрізняються гнучкістю і не прагнуть йти уторованими шляхами. Так що цілком можливо, що в шумних суперечках народиться принципово нове рішення. Ваші партнери не будуть наполягати на доскональному дотриманні формальностей. Вони швидше практичні і орієнтовані на результат. Уникайте прилюдно критикувати свого партнера, привселюдно вказувати на недоліки в роботі його компанії. З його точки зору, він ризикує при цьому втратити обличчя. Про негативний бік проблеми з італійцем треба говорити максимально делікатно. Намагайтеся бути ввічливим, попереджувальним і всіляко підкреслювати свою повагу до партнера.
І нарешті, - нагадує Сергій Франк, - структура робочого дня в Італії сильно змінилася в останні роки, особливо в сфері інформаційних технологій, медіа-бізнесу, телекомунікацій, консалтингу. Тут уже рідко йде з офісу о п'ятій годині. Звичайною практикою стає більш тривалий робочий день. Компанії, що представляють старі сектори економіки, тяжіють до більш жорсткої ієрархічній структурі, проте живий контакт між людьми на всіх рівнях підтримується постійно. Наприклад, топ-менеджери активно спілкуються з менеджерами середньої ланки, які теж беруть участь в процесі прийняття рішень.
Для тих, хто бажає увійти в діловий світ Італії в якості повноправного учасника, важливо добре знання італійської мови, особливо коли мова йде про пристрій на роботу в цій країні. Англійська, як мова ділового спілкування та ділового листування, прийнятий більше в таких містах як Рим, Мілан і Турін, серед молодих бізнесменів, що займаються високими технологіями, телекомунікаціями та медіа-бізнесом. У міру просування на південь країни знання англійської погіршується. Власники фірм, що займаються старими традиційними видами бізнесу, теж не бачать необхідності у вивченні чужих мов ». Так пише Сергій Франк у своїй книзі «Підприємництво без кордонів», яка скоро з'явиться в українському перекладі. У наших бесідах біля мікрофона Сергій ділиться своїм досвідом консультанта і парламентера. Отже, сьогодні - в Італію.
Бонжорно Сергій Франк.
Сергій Франк: Італійці після німців і американців одна з найважливіших націй, які інвестують роботу і гроші в Україну. З Україною вже раніше були досить сильні відносини. Я нагадую Дніпродзержинськ-град, тобто те місто, де будували «Ладу» за ліцензією «Фіат». Це вже в 60-х роках так робили. Так що є досить цікаві і гарні відносини. По-друге, ще щось є, це дивно, але цікаво - це те, що італійці, може бути тому що їхня мова не так далеко від українського, дуже добре вимовляють українську мову. У них такі ж «а», «о», «е», як і в українських. Тобто, коли італійці говорять по-російськи, дуже маленький акцент чути і не можна порівняти з американцями або з німцями, у яких дуже сильний акцент чується.
Іван Толстой: Які італійці на бізнес-карті світу? Що італійці пропонують як країна? Що вони хочуть отримати?
Сергій Франк: Італійці завжди були хороші інженери і, скажімо, це не так Франція - вина, предмети розкоші, шампанське і так далі. Італійці завжди були експортерами інженерних продуктів. Скажімо, Фіат », - це не тільки машина, а це багато систем і інженерні продукти для авіації, які застосовують в інших сферах. Через це італійці в багатьох сферах працюють і в багатьох сферах працюють на глобальному ринку.
Іван Толстой: Ми приїхали в Італію, щоб вести ділові переговори. До якого поведінки, безнес-поведінки італійських контрагентів, партнерів ми повинні бути готові?
Сергій Франк: По-перше, дуже приємне враження. Італійці досить відкриті, симпатичні, вони люблять сміятися, так що на перший погляд буде симпатично. Ви будете бачити людей, бізнесменів, які дуже добре і елегантно одягнені. Темно-сині костюми і іноді коричнева або бежева взуття. Дуже елегантні люди. Але ці люди теж знають, що вони хочуть. Ці люди дуже добре знають їх техніку, їх продукти, їх ціни. Ці люди досить швидко, мило, але швидко будуть говорити про суть справи.
Іван Толстой: Чи є якісь маленькі секрети, які ви могли б розкрити для наших слухачів, які захочуть вести переговори з італійцями?
Сергій Франк: Я б сказав, велику роль відіграє особисте ставлення. Ви повинні були б бути пунктуальні. На півночі пунктуальність дуже важлива. Північ Італії - Мілан, Турин, великі міста на півночі. Немає великої різниці - Швейцарія або Німеччина, там просто роблять швидко бізнес. Так що пунктуальність - це було б дуже важливо. Італійці дуже практичні люди, так що вони хочуть мати результати за договором і хочуть мати ці результати досить швидко. Якби я міг порадити українським, як вести переговори з італійцями, я сказав би, по-перше, особисте ставлення дуже важливо. По-друге, гумор важливий. По-третє, потрібно бути ефективним і швидким. Моя четверта точка зору - це насолоджуватися їжею і країною. Але в той же самий час швидко вести переговори. І що для італійців дуже важливо - це якщо ви щось обіцяєте, ви повинні це обіцянка теж виконати. Це дуже важливо.
Іван Толстой: Звичайно, є величезна різниця між переговорами де-небудь в північній юрті і переговорами в такій прекрасній, південній, однією з найкрасивіших країн, як Італія. Італієць, безсумнівно, відчуває себе людиною великої культури і великої країни. Як це позначається на його бізнес-поведінці? Що включає італієць в весь комплекс переговорів? Який він в частуванні, в прийомі?
Сергій Франк: Я думаю, що в кінці кінців італієць веде свої переговори і весь його бізнес досить прагматичний спосіб. У тому числі своя чудова країна і історія не так важлива. Що важливо для нього - це особисте ставлення з бізнес-партнером. У цьому особисте ставлення, в ресторані або якщо ви підете в Італії в оперу з ним, для нього італійська культура дуже важлива. Ви можете відкрити його серце, якщо ви любите, коли ви спілкуєтеся особисто з ним, якщо ви любите італійську культуру, якщо ви теж, як в інших країнах, знаєте пару слів по-італійськи. Це викличе у нього позитивне враження.
Іван Толстой: Що італійці думають про нас, взагалі про інших?
Сергій Франк: Італійці думають, що вони найкращі, бо вони виграли Кубок світу з футболу. І може бути ви теж бачите, італійці так, як вони грали - це трошки їх характеризує. Вони, напевно, не були найкраща команда, і французи грали краще, ніж вони в фіналі, але вони виграли. Італійці виграли, тому що вони були більш ефективні. Що вони думають про інший світ? Я думаю, що вони раніше, ніж багато інших країн, як Франція, наприклад, побачили необхідність глобалізації. Вони добре глобалізуються, усюди є італійці і великі емігранти, наприклад. Половина Аргентини - це італійці. Але італійці швидко долучаються до чужих порядків і так далі, але залишають свою культуру. І це досить привабливий характер. Так що, щоб на ваше запитання відповісти коректно, що думає італійський бізнесмен про інших, він знає, що він хоче, він знає, що він може і він досить швидко вбудовується в інші країни, в те, що потрібно зробити. І я б сказав в кінці: італійський бізнесмен приємний, елегантний і дуже ефективний.
Іван Толстой: У всіх ваших роздумах, які розсипані по вашій книзі, яка частина особистого досвіду, а яка частина вчиненого? Хто ваш учитель в цьому, що ви Новомосковсклі в цій області, про яку ви пишете?
Сергій Франк: Мій учитель, найкращий учитель в світі - це світ сам. Я навчився по моїй роботі. Тобто я тільки про тих країнах писав, де я сам працював, сам укладав якісь проекти і договори. Тому що, мені здається, потрібно мати особистий досвід і найголовніше - потрібно може бути теж описувати ті помилки, які я сам зробив. Я багато помилок робив на міжнародному рівні. І тільки з тих пір, як я ці помилки зробив, я зрозумів, чому я їх зробив і чому я їх більше не буду робити. По-друге, той досвід, який у мене є - це не тільки безпосередній особистий досвід з приводу моїх проектів. Я адже 20 років вже веду семінари та конгреси з приводу, як вести переговори на міжнародному рівні, і по це темі часто у мене є досвід інших студентів, інших учасників. Я часто чую досвід учасників з різних країн, ми розмовляємо, і я через це багато накопичив особисто і через учасників.
Іван Толстой: Сергій, як ви назвете ту сферу знань, яку ви викладаєте в своїй книзі? Як ця наука називається?
Сергій Франк: Я б сказав - емоційне міжнародне знання.