Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Кредитний ринок - найбільший сегмент фінансового ринку в сучасних ринкових економіках, так як саме кредитні відносини - основний механізм, що рухає і прискорює ринкову економіку в цілому.
Кредитні відносини - це відносини між кредитором і позичальником з приводу надання, використання і погашення позики.
При наданні позики кредитор і позичальник вступають в кредитні відносини.
Об'єктом кредитних відносин є цінності, які надаються в кредит. При цьому право власності на позикові цінності не відчужується, а залишається за ссудополучателем.
Суб'єктами кредитних відносин стають кредитор і позичальник. Кредитор. надає позику, повинен мати для цього певні кошти:
§ власні накопичення (ресурси);
§ залучені кошти (наприклад, в банках);
§ мобілізовані ресурси, отримані від мобілізації цінних паперів на фондовому ринку.
Позичальник - будь-яка особа, яка отримує у тимчасове користування позичку на умовах повернення і плати у вигляді відсотка (рис. 65).
Мал. 1. Кредитні відносини кредитора і позичальника і кредитний ринок. 1 - надання позики, 2 - повернення позички.
Кредитний ринок - це форма взаємовідносин між окремими самостійно приймають рішення господарюючими суб'єктами.
Відмінною рисою кредитного ринку є те, що товарів на ньому виступають гроші.
Кредитний ринок базується на визначенні ринку позикових капіталів.
Позичковий капітал етоденежние кошти, передані на умовах повернення, кредит розглядається як форма збільшення існуючого капіталу.
Ринок позичкових капіталів складається з:
§ кредитної системи (сукупність кредитно-фінансових установ);
§ ринку цінних паперів (первинний, вторинний, позабіржовий). Ринок цінних паперів включає обіг акцій, які не передбачають повернення коштів.
Структура кредитного ринку:
§ ринок грошей (ринок короткострокових позичкових капіталів):
§ ринок капіталів (середньострокових позикових капіталів, довгострокових позикових капіталів).
Учасники кредитного ринку
§ Первинні інвестори - власники вільних фінансових ресурсів (домогосподарства і фірми). Тимчасово вільні кошти фірм складаються з тимчасово вільних оборотних коштів, амортизації, стійких пасивів, прибутку, призначеної для накопичення.
§ Спеціалізовані посередники - кредитно-фінансові організації, які акумулюють тимчасово вільні кошти і надають їх у тимчасове користування на оплатній основі.
§ Позичальники, юридичні та фізичні особи, держава.
Види кредитних ринків
1.За термінів розміщення коштів розрізняють:
1) ринок короткострокових (в тому числі сверхкраткосрочних) кредитів;
2) ринок середньо- і довгострокових кредитів.
2. За сферою звернення розрізняють:
1) національні кредитні ринки (ринки позичкових капита-лов);
2) світова кредитна ринок (ринок позичкових капіталів).
3. За видами кредитів розрізняють:
1) ринок позик-депозитів;
2) ринок міжбанківських кредитів;
3) ринок продуктивних кредитів (позичальники - підприємства);
4) ринок іпотечних кредитів;
5) ринок споживчих кредитів і т.д .;
6) ринок кредитних деривативів.
На ринку позик-депозитів тимчасово вільні грошові середовищ-ства фізичних і юридичних осіб вкладаються в зберіг-тільні банки і каси.
На ринку міжбанківських кредитів банки кредитують один дру-га. Стан ринку міжбанківських кредитів (МБК) є важливим індикатором стану всього кредитного ринку в це-лом. Зниження обсягів кредитування на міжбанківському ринку свідчить про серйозні проблеми в кредитній сфері.
На ринку продуктивних кредитів позичальниками є господарюючі суб'єкти - виробничі і торговельні підпри-ємства. Кредиторами в більшості випадків є банки. Підприємства також можуть кредитувати один одного, однак обсяги такого кредитування незначні.
На ринку іпотечних кредитів здійснюється довгострокове кредитування під заставу нерухомості. Кредиторами на ринку іпотечних кредитів є банки, що спеціалізуються на даному виді кредитування, - іпотечні банки.
На ринку споживчих кредитів розміщуються кредити, видані покупцям на оплату покупки споживчих то-варів. Одержувачами кредиту в даному випадку є гражда-ні та підприємства - покупці споживчих товарів. ССУ-додателі - продавці споживчих товарів - магазини, ко-торие в більшості випадків самі отримують позику на видачу споживчого кредиту.
Попит на ринку споживчих кредитів залежить:
1) від попиту на споживчі товари;
2) від грошових доходів громадян.
Пропозиція на ринку споживчих кредитів залежить:
1) від доходів магазинів;
2) від обсягу кредитних ресурсів кредитних установ - потенційних кредиторів магазинів.
Треба відзначити, що немає ринку комерційних кредитів. Ком-комерційними кредит не звертається на ринку. Комерційний кре-дит входить в механізм товарного ринку. Як відомо, коммер-ний кредит являє собою відстрочку платежу за постав-ленний товар (послугу). Для відстрочки платежу грошові кошти не потрібні. Підприємство - постачальник товару погоджується, щоб підприємство - покупець товару сплатило за отриманий товар не в момент поставки, а через певний час.
Новим сегментом кредитного ринку став ринок кредитних деривативів. Під деривативами розуміються похідні фе-шення інструменти, в основі яких лежать інші фінан-ші інструменти.
Перша стадія розвитку кредитних деривативів характеризується-валась тим, що дилери використовували ініційований ними ін-струмент в одиничних угодах з метою управління зрослим портфелем неліквідних кредитів.
Друга стадія характеризувалася тим, що до використання цього інструменту підключилися інвестори, які проводять опера-ції на новостворених ринках (ринки країн колишнього со-ціалістіческого співдружності), зокрема з звертаються на них державними борговими зобов'язаннями, корпора-тивними цінними паперами та синдикованими банківськими кредитами . Дилери на цій стадії перейшли до обліку базисного активу на своїх балансах, а свої ризики в комерційній формі передавали (продавали) інвесторам або через свопи загальної суми доходів, або через структуровані векселі.
Зараз ринок кредитних деривативів знаходиться на третій стадії розвитку. При цьому є всі підстави вважати, що він підходить до рівня критичної маси, за якої слід вибухове зростання. Дилери почали «складувати» трейдинговие операції і здійснювати ними крос-хеджування, керуючи портфельними ризиками так само, як вони управляють ризиками че-рез процентні деривативи. Ряд великих компаній на ринку кредитних деривативів вже набули статусу маркет-мейкерів, і в гру вступили брокери. Міжнародна асоціація по свопів і деривативів (1SDA) в даний час займається розробкою документів по стан-стандартизації кредитних деривативів і операцій з ними. Государ недержавні регулюючі органи в західних країнах вивчають віз-можна наслідки широкого використання цього нового ін-струмента на своїх ринках і його впливу на проведену ними грошово-кредитну політику.
4. По боках кредитних відносин виділяють такі сегменти кредитного ринку:
1) центральний банк - комерційні банки;
3) комерційні банки - клієнти (юридичні та фізичні особи);
4) національні банки - зарубіжні банки.
Перший сегмент кредитного ринку Росії є кредитні відносини між Центральним банком РФ і коммер-ними банками. Центральний банк надає комерційним-ським банкам кредити на аукціонах рефінансування (кредит-ном, вексельний, ломбардному). На цьому сегменті кредитного ринку діють ставки рефінансування.
Другий сегмент кредитного ринку Росії - ринок межбан-банківських кредитів (МБК) - представляє відносини між бан-ками. На міжбанківському кредитному ринку банки періодично виступають в ролі нетто-кредиторів і нетто-дебіторів. У банків нетто-кредиторів сума розміщених кредитів перевищує суму залучених, а у банків-дебіторів - сума залучених кредитів перевищує суму розміщених.
Ринок міжбанківських кредитів (МБК) як сегмент кредит-ного ринку пов'язаний з ринком цінних паперів і валютним ринком. Зміни на цих ринках впливають на ринок МБК, і навпаки.
Третій сегмент кредитного ринку Росії - кредитні від-носіння між банками і їх клієнтами. Тут в ролі заемщі-ка виступають юридичні та фізичні особи, а в ролі креди-тора - банк. На клієнтському ринку фізичні та юридичні особи отримують в банках позики. Для отримання позики клієнт повинен звернутися в банк із заявкою, в якій висловлюється еко-номічного обґрунтована прохання про видачу кредиту. При поло-тивних вирішенні комерційний банк укладає з клієнтом кредитний договір, в якому фіксуються всі умови надання кредиту.
Четвертий сегмент кредитного ринку Росії формують кредитні відносини між російськими та іноземними бан-ками. В умовах переходу до ринкової еко-номіки суб'єктами міжнародних кредитних відносин стали комерційні банки, які отримали в Банку Росії генеральну або розширену ліцензію на проведення валютних операцій. Кредитні взаємовідносини виникають після проведення пер-вих операцій за кореспондентськими рахунками НОСТРО та ЛОРО. Іноземні та міжнародні банки здійснюють в Росії інвестиції у вигляді надання кредитів за свій рахунок або в порядку здійснення посередницьких операцій.