Іншою найважливішою функцією фінансів є контрольна, яка тісно пов'язана з розподільчої. Серед величезного різноманіття фінансових відносин немає жодного, яке не було б пов'язано з контролем за формуванням і використанням грошових фондів. У той же час немає і таких фінансових відносин, яким була б притаманна тільки функція контролю.
За допомогою фінансів держава здійснює розподіл суспільного продукту не тільки в натурально-речовій формі, а й за вартістю. У зв'язку з цим стає можливим і необхідним контроль за забезпеченням вартісних і натурально-речових пропорцій в процесі розширеного відтворення.
Контрольна функція фінансів здійснює, насамперед, контроль в процесі об'єктивно існуючих грошових відносин, який пронизує всю систему відносин, пов'язаних як з рухом вартості, так і зі зміною форм вартості, і являє собою вартісний контроль. Оскільки фінанси виражають відносини, що виникають на основі реального грошового обороту, то контроль рублем як функція фінансів є тільки контроль реального грошового обороту.
Основу контрольної функції фінансів становить рух фінансових ресурсів. Оскільки фінанси охоплюють все суспільне виробництво, всі його сфери і підрозділи, всі рівні господарювання, вони виступають універсальним знаряддям контролю з боку суспільства за виробництвом, розподілом і зверненням сукупного суспільного продукту. Завдяки контрольної функції фінансів суспільство знає про те, як складаються пропорції в розподілі коштів, наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять в розпорядження різних суб'єктів господарювання, ощадливо і ефективно чи вони ними використовуються, і т.д. [5, c.10]
Інструментом реалізації контрольної функції фінансів виступає фінансова інформація. Вона укладена в фінансових показниках, наявних в бухгалтерській, статистичній та оперативної звітності. Фінансові показники є різновидом вартісних, їх особливість - в синтетичному (комплексному) характер відображення різних сторін господарської діяльності підприємств, організацій, установ. Фінансові показники дозволяють побачити різні сторони роботи підприємств і оцінити результати господарської діяльності. На їх основі вживаються заходи, спрямовані на усунення виявлених негативних моментів.
Оскільки "сигнали", що посилаються контрольною функцією фінансів, отримують своє вираження через кількісні параметри відповідних фінансових показників, виключно гостро стоїть питання про достовірність фінансової (як і будь-який інший) інформації. Тільки в умовах достовірної інформації, що відповідає реальному стану справ у народному господарстві, можуть знайтися обґрунтовані рішення, спрямовані на зміну, коригування, уточнення ходу відтворювального процесу.
Контрольна функція, об'єктивно притаманна фінансам, може реалізовуватися з більшою або меншою повнотою. Ступінь і глибина реалізації контрольної функції багато в чому визначається станом фінансової дисципліни в народному господарстві. Фінансова дисципліна - це обов'язковий для всіх підприємств, організації, установ і посадових осіб порядок ведення фінансового господарства, дотримання встановлених норм і правил, виконання фінансових зобов'язань.
Вимоги фінансової дисципліни визначаються, з одного боку, загальними принципами організації фінансів, а з іншого, специфічними умовами функціонування фінансів в структурних підрозділах матеріального виробництва і невиробничої сфери. Фінансова дисципліна несумісна з відомчим або местническим підходом до виконання фінансових зобов'язань, не допускає протиставлення громадських та колективних інтересів.
Об'єктом контрольної функції фінансів є фінансові показники діяльності підприємств, організацій, установ.
При розгляді змісту контрольної функції часто відбувається її ототожнення з фінансовим контролем. Контрольна функція фінансів пов'язана з фінансовим контролем і в той же час відрізняється від нього як відношення економічного базису і надбудови в суспільстві.
Держава регламентує механізм дії контрольної функції фінансів шляхом організації та здійснення фінансового контролю.
Підвищення ефективності фінансового контролю багато в чому залежить від постановки справи на підприємстві головними бухгалтерами, працівниками фінансових відділів, достовірності фінансової інформації, дотримання фінансової дисципліни, правильності ведення бухгалтерського обліку і звітності. Тільки за таких умов результати фінансового контролю дозволяють проаналізувати і об'єктивно оцінити стан справ і прийняти рішення, спрямовані на коригування ходу відтворювального процесу.
Фінансовий контроль є діяльністю особливих контролюючих органів. Залежно від суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють загальнодержавний, відомчий, внутрішньогосподарський, громадський і незалежний (аудиторський) фінансовий контроль.
Загальнодержавний (позавідомчий) фінансовий контроль здійснюють органи державної влади та управління (Президент і Уряд, Міністерство фінансів, Міністерство з податків і зборів та ін.). Контролю підлягають об'єкти незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Загальнодержавний фінансовий контроль також проводять законодавчі органи влади, фінансові, податкові, кредитні установи, держкомітети, міністерства і відомства, відділи місцевих органів влади. Найважливішою функцією законодавчих органів є контроль за станом фінансів, витрачанням державних коштів.
Відомчий фінансовий контроль здійснюють контрольно-ревізійні відділи міністерств і відомств. Вони перевіряють фінансово-господарську діяльність підвідомчих підприємств і установ.
Внутрішньогосподарський фінансовий контроль проводять фінансові служби підприємств, установ (бухгалтерії, фінансові відділи). У їх функції входить перевірка виробничої і фінансової діяльності підприємства та його структурних підрозділів.
Громадський фінансовий контроль здійснюють неурядові організації. Об'єкт контролю залежить від поставлених перед ними завдань.
Незалежний фінансовий контроль здійснюють аудиторські фірми і служби. Об'єктом контролю є діяльність усіх економічних суб'єктів. До необхідності створення незалежного фінансового контролю - аудиту - призвело розвиток ринкових відносин і створення акціонерних форм власності.
По термінах проведення фінансовий контроль ділиться на попередній, поточний і наступний.
Попередній фінансовий контроль проводиться на стадії складання, розгляду і затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів бюджетних організацій, кредитних і касових заявок, фінансових розділів бізнес-планів, проектів бюджетів і т.д. Він передує здійсненню господарських операцій і покликаний не допускати нераціонального витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і тим самим запобігати нанесення прямого чи непрямого збитку діяльності підприємства.
Поточний фінансовий контроль здійснюється в процесі виконання фінансових планів, в ході самих господарсько-фінансових операцій. Його завданням є своєчасний контроль правильності, законності і доцільності витрат, доходів, повноти і своєчасності розрахунків з бюджетом. Він проводиться повсякденно фінансовими службами з тим, щоб своєчасно виявити і встановити допущені помилки. Оперативність і гнучкість тут мають першорядне значення.
Наступний фінансовий контроль проводиться у формі перевірок і ревізій правильності, законності і доцільності вироблених фінансових операцій. Основні його завдання полягають у виявленні недоліків і упущення у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, відшкодування завданих збитків, притягнення до адміністративної та матеріальної відповідальності винних осіб, вжиття заходів щодо запобігання в подальшому випадків порушення фінансової дисципліни.
Обидві ці функції також проявляють свою дію в процесі фінансового планування. Так, з розподільної функції встановлюються науково-обгрунтовані оптимальні пропорції розподілу вартості валового внутрішнього продукту, виручки від реалізації продукту (на мікрорівні), а також пропорції в формуванні фінансових ресурсів за рахунок певних видів. Контрольна ж функція фінансів реалізується в ході здійснення пропорцій.
Так, контрольна функція - об'єктивна здатність фінансів здійснювати контроль за процесом розподілу і перерозподілу вартості ВВП і інших об'єктів з метою дотримання законності цього процесу, виявляти наслідки в економіці від функціонування різних форм фінансових відносин, методів і способів їх організації. [11, c. 23]