Я думав спочатку говорити докладно в моїх записках взагалі про рушничного полювання, тобто про стрілянину, про дичини, про її звичаї і місцях проживання. але також про лягавих собак, рушниці, про різних предметах полювання і взагалі про всю її технічної частини.
... але книжка моя може потрапити в руки мисливцям сільським, далеко живуть від столиць і великих міст, людям небагатим, які не мають коштів виписати всі мисливські снаряди готові, прілаженние до справи в сучасному, покращеному стані.
С. Аксаков. Записки рушничного мисливця Оренбурзької губернії
Глава 20. Конфлікт як інструмент розвитку
Глава 21. Конфлікт в організації
20. Конфлікт як інструмент розвитку
Багнетами можна зробити все, що завгодно; тільки не можна на них сидіти.
Чи можна управляти вітром?
Вітер - це добре чи погано?
Протяг - це маленький вітер чи вітер - це великий протяг?
Чи корисний вітер?
Чи можна розділити вітри на конструктивні і деструктив-ні? І чи може один вітер бути і конструктивним і деструкції-нормативним одночасно?
Тайфун - це страшний вітер чи вітер - явище, яке завжди супроводжує тайфуну?
Чи можна забезпечити розвиток діяльності на вітрі?
І взагалі, якщо вітри - природний стан природного повітряного середовища, в якій і живе людина, то не обійдеться чи приборкання вітру собі дорожче (сумного досвіду підкорення природи у нас з надлишком)?
Уявіть собі картину: вітер жене по морю декілька па-русніков, які намагаються взаємодіяти один з одним. Чи можемо ми керувати іншими кораблями, перебуваючи на своєму, насилу сопротивляющемся штормовому вітрі кораблі? І взагалі чи можна кому-небудь управляти взаємодією інших кораблів без згоди їх капітанів і команд? А якщо згода є, то чи ми говоримо, що управляємо взаємодією чи управляємо вітром?
Але якщо управляти вітром не можна, то що ж можна?
• мати відповідний одяг;
• загартовуватися, щоб не боятися вітру;
• мати міцний будинок, побудований з урахуванням законів природи, в тому числі законів формування вітрів і їх дії;
• зрозуміти, які закони універсальні, а які залежать від тих чи інших особливостей (вітри в спекотною пустелі, біля моря на сонячному пляжі й узимку в морозної Арктиці у дечому подібні, але в чомусь різняться);
• дізнатися про вітрі все, що тільки можна;
• створити службу, яка буде стежити за вітрами і вчасно
повідомляти необхідні відомості.
А тепер замініть слово «вітер» на слово «конфлікт» і за-дайте собі ті ж питання.
20.1. Історичний екскурс в конфліктології
Але найкраще, коли зіб'ються всі у тісну купу і пустять-ся загадувати загадки або просто нести балаканину. Боже ти мій! Чого тільки не розкажуть! Звідки старовини не викопа-ють! Яких страхів не завдадуть!
Н. В. Гоголь. Вечори на хуторі біля Диканьки
Житейське тлумачення конфлікту можна знайти в багатьох книгах, наприклад тямущих словниках російської мови, - сварка, суперечка, бійка. Професійний підхід вимагає доопределить таке повсякденне розуміння.
Знижений в 20-ті роки XX ст. інтерес до проблеми кон-фликта знову зріс з 40-х років. Спробу відродження теорії конфліктів пов'язують з ім'ям Т. Парсонса.
Проблема конфлікту вивчається в рамках різних наукових шкіл: соціалдарвінізма, психоаналізу, гештальтпсихології, символічного інтеракціонізму, когнитивизма, математичного-ського моделювання та ін.
Найбільшу популярність здобули концепція позитивно-функціонального конфлікту Л. Козера, конфліктна модель загально-ства Р. Дарендорфа, загальна теорія конфлікту К. Боулдинга.
Перманентність конфліктів стала широко визнаною вже в минулому столітті. Згідно Г. Спенсеру, конфлікт неминучий і стимулює розвиток суспільства. За Г. Зиммелю, конфлікт визначається як одна з форм розбіжностей, що об'єднує про-тівоборствующіе і водночас взаємопов'язані сторони. К. Маркс розвинув теорію класової боротьби, побудовану на принциповому глобальному конфлікті, який призводить до розколу суспільства як попередньою умовою гармонії. Позитивна роль конфлікту, по Зиммелю, - в стимулює-вання динамічності та адаптації.
Згідно плюралістичної (ліберальної) моделі конфлікти повсюдні, неминучі, оскільки суспільство складається з раз-них груп інтересів. Відомий американський соціолог Р. Парк (1864-1944) називав конфлікт основним видом взаємо-дії. Згідно з німецьким соціологу Р. Дарендорф, кон-флікт містить в собі творче ядро і виклик, є усло-Вієм існування людської свободи поряд з ринком, відкритістю, гласністю. Конфлікти сприймаються не як благо саме по собі, а як неминучий спосіб подолання про протиріч в ході реформування структур і спільноти в це-лом. Велика кількість конфліктів краще одного. Современ-ва соціологія конфлікту бачить у множинності конфлік-тів зменшення можливості розвитку одного, яке веде до розколу. Різноманіття різноспрямованих колізій зменшує небезпеку односпрямованого його розколу, значна частина конфліктного потенціалу - енергія громадського незадоволений-ства - витрачається і взаимоуничтожаются в численних локальних сутичках. Згідно Р. Дарендорф, придушення конфліктів веде до їх загострення.
Конфлікт не закінчується війною. За військової фазою кон-фликта слід політична, яка завжди є прогрес в його розвитку. Не випадково М. Дюверже визначив політику як війну, продовжену іншими засобами і в інших формах. Суть інших засобів і форм в упорядкування конфліктів - в све-ження до мінімуму деструктивного впливу.
Головне в елітарної моделі - критика верхів в ім'я со-зберігання стабільності. Тому її іноді називають консерва-тивної. Призначення ж ленінської теорії - в обгрунтуванні сприятливих умов захоплення влади.
Проблема конфліктності цікавила 3. Фрейда, К. Юнга, Е. Берна. Але як самостійний термін в психології кон-флікт з'явився пізніше, ніж в соціології та деяких інших науках (наприклад, в математиці).
• наявність протиріччя, у всякому разі відмінностей між інтересами, цінностями, цілями, мотивами, ролями суб'єктів;
• протидія, протиборство суб'єктів конфлікту, прагнення завдати шкоди опоненту;
• негативні емоції і почуття по відношенню один до одного як фонові характеристики конфліктної взаємодії.
На сьогоднішній день представляється необхідним соеди-нить в систему всі ті практично не пов'язані між собою дослідження конфлікту, які ведуться в рамках історії, математики, психології, соціології, філософії, політології, правознавства, військових наук, мистецтвознавства, педагогіки, социобиологии і деяких інших ( таких, як психіатрія, еко-ний). Її створення не тільки можливо, але і вкрай необ-обхідно, оскільки вивчення конфлікту лише однієї з сущест-чих наук неминуче призводить до втрати цілісного перед-уявлення про нього, втрати низки його істотних рис. Адже в житті ми маємо справу з цілісними реальними конфліктами, а не з окремими їх психологічними, правовими, філософськими, з-ціологіческімі і іншими аспектами.