Клініка опійного сп'яніння

Визначається вегетативними і психічними проявами. Первісна вегетативна реакція виражається в почервонінні обличчя і шиї, почутті свербіння (особливо на кінчику носа), теплоти, що виходить знизу і поширюється вгору, сухості в роті, звуження зіниць. Вже через 5-10 хвилин виникає відчуття легкос-ти, спокою, внутрішнього комфорту. Власне ейфорійний ефект виражений менш сильно, переважають дифузні відчуття достатку, умиротворення, щастя, блаженства. Спостерігається рухова загальмованість, що виявляється в гіпоміміі, від-присутність жестикуляції, сповільненості реакцій і асоціативного процесу. Сп'яніння триває 3-6 годин.

Клініка опійної інтоксикації (передозування)

Виражається в наростанні сонливості, оглушення, пере-ходять в сопор і далі, при тяжкому перебігу, в кому. Зникає зіничний рефлекс, потім корнеальний (несмиканіе століття), отме-чає блідість, синюшність шкірних покривів, зниження тим-ператури, порушення дихання, що переходить в асфіксію, можли-дружин параліч дихального центру.

Клініка опійної наркоманії

Визначається стрижневий симптоматикою, яка відсутність про-ствует при епізодичному вживанні наркотика:

- значним підвищенням початкової дози (толі-рантность може зростати в десятки разів);

- систематизацією та почастішанням вживання наркотічес-ких речовин;

- психічною залежністю, що виявляється в нав'язливих візуалізованими уявленнях наркотичної атрибутики (голок, шпрі-цов, ліктьового згину і т.д.), нав'язливих спогадах, думках;

-фізичною залежністю, що виявляється в насильство-ном прагненні вживання наркотику в період скасування, дзв-ванних біохімічними зрушеннями;

- змінами особистості хворих, зниженням морально-ці-чеських якостей, появою брехливості, ненадійності, асоціальний-них тенденцій;

Розрізняють початкову, розгорнуту і кінцеву стадії опій-ної наркоманії.

На цій стадії захворювання досить складно визначити наявність психічної залежності, так як пацієнти схильні дис-симулювати патологічний потяг до наркотиків, тому для діагностики дуже важливий анамнез - зміна життєвого сте-реотіпа, поява невластивих раніше вчинків і відхилень у поведінці, нових рис характеру - своєрідної ухильно хворих, відсутність щирості і т.д.

Одним з показників наявності психічної залежності є "феномен пожвавлення" - появи особливої ​​жвавості мі-міки, експресивної жестикуляції, почервоніння обличчя, блиску очей при згадці про наркотики. Іноді психічна залежність може не до кінця усвідомлювати хворими, а патологічне вле-чення існує на несвідомому рівні. Те, що на перший погляд здається проявом брехливості пацієнтів, при найближчому розгляді виявляється реакцією ухилення від визнання дей-ствительности. Це пов'язано з тим, що при захворюванні активно задіяні "центри задоволення" (стовбурова частина головно-го мозку). Психічна залежність вже спочатку підкріплені-ється біологічними субстратами (ендорфінами), визначальні-ми згодом бажаність, а пізніше обов'язковість повтору наркотизації.

На цій стадії наркоманії розвивається фізична зависи-ність, виникає абстинентний синдром (синдром відміни або "лом-ка", жарг.), Змінюється картина опійного сп'яніння, з'являються соматичні порушення, трансформується особистість хворого.

Абстинентний синдром проявляється:

- в вегетативних порушеннях - сльозотечі, слюнотече-ванні, виділених з носа, першении, чханні, лихоманці з проливним потім, тахікардії;

- в соматичних порушеннях - болях в серці, схваткооб-різних болях в животі, "кручення" м'язів, блювоті, профузний поно-сах, тризму щелеп, втрати ваги;

- в психічних порушеннях - ажитированной депресії, або дисфории, наполегливої ​​безсонні, що триває до місяця, суідальних спробах з метою позбавлення від мук.

Таким чином, клініка опійної наркоманії, включає ряд облігатних синдромів: астеновегетативний, алгический, диссомнические, тривожно-депресивний, є "мішенню" при лікуванні захворювання.

Картина опійного сп'яніння змінюється в сторону активи-зації, расторможенности. Пацієнти стають балакучими, настирливими, надмірно товариськими. Незважаючи на почастішання вживання наркотику колишнього задоволення не виникає.

Разом з тим, за відсутності наркотичних речовин, наростає млявість, апатія, знижується лібідо, потенція.

Зміна особистості хворих опійної наркоманією можливо залежить від преморбідних (доболезненних) особливостей. Безсумнівно, при зловживанні наркотиками виникає псіхопатізація хворих, проте вираженість цього процесу нео-дінакова у різних пацієнтів. Ми спостерігали преморбидно гармонійних особистостей, які почали вживати опіати з метою релаксації, або для посилення ділової активності. Фі-зические залежність у них виникла у відносно пізні терміни, психопатичні епізоди з'являлися на висоті "лом-ки", при раптовій відміні препаратів, зберігалася критика до за-болевания, бажання позбутися від нього, особистість трансформи-рова негрубой.

На цій стадії захворювання виникають численні соматичні розлади-атрофія м'язів, падіння маси тіла, трофічні порушення з боку шкіри, нігтів, волосся, зубів. Найчастіше спостерігаються тромбофлебіти, гноєродниє інфекції, ви-сік ризик захворювання на СНІД внаслідок зниження імунологічної резистентності. В даний час велика розпрощався-поранення отримали персистирующие гепатити типу В, С, D і G, що є причиною формування цирозів печінки.

Незважаючи на відсутність грубих інтелектуально-мнестичних розладів, які підтверджуються експериментальними ме-методами, у хворих відзначається своєрідне збіднення особистості, селективна емоційно-вольова дефицитарность.

Внаслідок високої летальності хворих в результаті передозування, супутніх деструктивних захворювань (СНІДу, цирозу печінки), завершених суїцидів кінцева ста-дія спостерігається вкрай рідко - відповідно до статистично-ми даними середня тривалість життя наркоманів 24 роки.

За наркогенного опійні препарати відносяться до найбільш «жорстким» ПАР, утворюючи ряд: кодеїн-морфін-героїн-дезоморфін (посилення властивостей); відповідно кінцева стадія, наприклад, при зловживанні дезоморфина настає через рік.

Схожі статті