Теплопостачанням називається сукупність установок і пристроїв, що служать для отримання і використання теплової енергії низької по-потенціалу. Споживачами такої теплоти є процеси опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, побутового і технологічного гарячого водопостачання, пароснабжения.
Основною ознакою класифікації систем теплопостачання являють-ся вид джерела теплоти. За цією ознакою розрізняють теплопостачання:
- децентралізоване - від місцевих теплових установок і будинкових і групових котелень;
- централізоване, яке в свою чергу поділяється:
1) на районне теплопостачання від квартальних і районних котелень;
2) на теплофікацію від теплоелектроцентралей (ТЕЦ).
У централізованих системах теплопостачання одне джерело теплоти обслуговує теплоиспользующие устрою ряду споживачів, рас-покладених окремо один від одного, тому передача теплоти від дже-ника до споживачів здійснюється по спеціальним теплопроводів - теплових мереж.
Централізоване теплопостачання складається з трьох взаємопов'язаних
і послідовно протікають стадій: підготовки, транспортування і використання теплоносія, т. е. основними елементами систем тепло-постачання є джерело теплоти (теплоелектроцентраль, котель-
ная), теплові мережі і споживачі теплоти.
У децентралізованих системах теплопостачання споживач має власне джерело теплоти.
По виду теплоносія системи теплопостачання поділяються на під-дяние і парові.
За способом подачі води на гаряче водопостачання (ГВП) водяні системи теплопостачання бувають двох типів: закриті (замкнуті) і від-криті (розімкнуті). У закритих системах воду, яка циркулює в ті-плов мережі, використовують як греющую середу для нагрівання в підігріву-телях поверхневого типу водопровідної води, що надходить потім в ме-стную систему гарячого водопостачання; з тепломережі вода не відбирається.
У відкритих системах теплопостачання гаряча вода до водоразборнимпріборам місцевої системи ГВП надходить безпосередньо з теплової мережі.
Залежно від кількості ліній, що використовуються для Теплоснаб-вання даної групи споживачів, водяні системи діляться на одно-, двох-, трьох- і многотрубний. Мінімальна кількість ліній для відкритої системи дорівнює одній, а для закритої системи - двом.
Найбільш простий і придатною для транспорту на великі відстані є однотрубна бесслівная система теплопостачання. Її можна примі-нитка в тому випадку, коли забезпечується рівність витрат мережної води, потрібних для задоволення опалювально-вентиляційної навантаження і для гарячого водопостачання абонентів даного міста або району.
Для теплопостачання міст в більшості випадків застосовуються двотрубні водяні системи, в яких теплова мережа складається з двох ліній: прямого та зворотного. За лінії подачі гаряча вода під-водиться від станції до абонентів, по зворотній лінії охолоджена вода повертається на станцію.
Переважне застосування в містах двотрубних систем об'єк-ясняется тим, що ці системи в порівнянні з многотрубний вимагають менших початкових вкладень і дешевше в експлуатації. Двотрубні сис-теми застосовуються в тому разі, коли всім споживачам району потрібно теплота приблизно одного потенціалу. Такі умови створюються в містах, де вся теплове навантаження (опалення, вентиляція та гаряче водопостачання) може бути задоволена в основному теплотою низького потенціалу.
У промислових районах, де є технологічна теплова на-вантаження підвищеного потенціалу, можуть застосовуватися трехтрубного сі-стеми, в яких дві лінії використовуються як подають, а третя лінія є зворотною. До кожної лінії подачі приєднуються однород-ні за потенціалом і режиму теплові навантаження. У промислових рай-онах зазвичай до однієї лінії подачі приєднуються опалювальні та вентиляційні установки (сезонна навантаження), а до іншої - технологи-етичні установки і установки гарячого водопостачання. При такому реше-ванні спрощуються методи регулювання відпустки теплоти від ТЕЦ.