Всі бухгалтерські рахунки за призначенням та структурою подразде-ляють на п'ять основних груп:
I. Основні рахунки.
II. Регулюючі рахунки.
III. Операційні рахунки.
IV. Результативні рахунки.
V. Позабалансові рахунки.
I. Основні рахунки призначені для обліку економічних ресурсів підприємства (активів), капіталу і зобов'язань. Основними вони називаються тому, що всі вони входять до складу балансу і з-ють найбільш численну групу. По відношенню до балансу вони можуть бути активними, пасивними і активно-пасивними.
Всі основні рахунки поділяються на три групи:
1) інвентарні рахунки,
2) капітальні рахунки,
3) рахунки розрахунків.
На інвентарних рахунках відображається інформація, що характеризує наявність економічних ресурсів (товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і т.п.). Особ-ністю цих рахунків є те, що залишок цінностей може бути перевірений шляхом Инвента-ризації, звідси їх назва - інвентарні. По відношенню до бухгалтерського балансу все інвентарних-тарні рахунки активні, сальдо на цих рахунках дебетове, від-ражает наявність цінностей. Де-бетовий оборот відображає прихід або надходження коштів, кредито-вий обіг - витрата або вибуття коштів.
Капітальні (фондові) рахунки призначені для відображення ци-ня відомостей про рух власного капіталу (різних його ві-дов), як одного з основних джерел коштів підприємства. За структурою всі капітальні рахунки пасивні. Сальдо за цими рахунками завжди кредитове і означає наявність конкретного джерела коштів підприємства. Приріст (збільшення) капіталу (фонду) запи-Сива по кредиту, зменшення - за дебетом.
Рахунки розрахунків призначені для обліку розрахунків даного підприємства з іншими особами. На цих рахунках обліковується дебіторська і кредиторська заборгова-ність і здійснюється контроль за станом розрахунково-платіжної дисципліни з покупцями, постачальниками, кредитними організаціями, бюджетом і т.п.
По відношенню до балансу рахунки розрахунків діляться на активні - рахунки дебіторів, пасивні - рахунки кредиторів і активно-пасивні.
II. Регулюючі рахунки призначені для регулювання оцінки господарських засобів або їх джерел, відображених на ос-новних рахунках. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, а відкритому вають їх до якого-небудь основного рахунку для уточнення оціню-ки останнього. Розрізняються три види регулюючих рахунків:
Контрарние регулюючі рахунки (або протистоять) слу-жать для регулювання оцінки господарських засобів, а також источни-ков їх формування і бувають двох видів: контрактивні і контрпас-пасивного. На суму контрарного рахунку зменшується залишок основного рахунку, до якого він належить.
Контрактивні регулюючі рахунки протистоять будь-якої статті активу балансу, тобто основному активному рахунку, зменшуючи його величину. Незважаючи на те, що контрактивні рахунки знаходяться в активі балансу, до них застосовуються правила записів і підрахунку сальдо, існуючі для пасивного рахунку.
Наприклад, рахунок "Амортизація основних засобів" є кон-трактівним регулюючим рахунком до основного рахунку "Основні засоби". Регулювання оцінки основних засобів досягається про- тівопоставленіем пасивного рахунку "Амортизація основних засобів" активному - "Основні засоби", тобто відніманням кінцевого сальдо першого рахунку з кінцевого сальдо другого, отримують залишкову вартість основних засобів.
Контрпасивний регулюючий рахунок протистоїть відповідній статті пасиву балансу, тобто основному пасивному рахунку і зменшує його величину. Сальдо такого рахунку відбивається в пасиві балансу, одна-ко застосовують алгоритм записів і підрахунку кінцевого залишку, прийнятий для ак-тивного рахунку. Наприклад, на суму сальдо за рахунком "Власні акції (частки)" необхідно зменшити величину статутного капіталу.
Додаткові регулюючі рахунки застосовуються для дода-вати оцінки коштів, що обліковуються за основним рахунком, і увеличи-ють величину відповідної статті балансу. Додаткові рахунки також відносяться до певного основного рахунку, але на відміну від контрарних на суму додаткового рахунку збільшується залишок основного. У балансі додаткові рахунки окремо не показують, а їх сума (кінцеве сальдо) приєднується до основного рахунку. На-приклад, рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" відкривається до рахунку "Матеріали" і з'являється можливість враховувати-вать сировину і матеріали за закупівельними цінами.
Змішані рахунку виступають або в якості додаткових рахунків, або в якості контрарних. Наприклад, рахунок "Різниця між плановою та фактичною собівартістю готової продукції". Якщо була допущена економія, то цей рахунок буде виступати в якості контрарного, а при наявності перевитрати він виступає як додатковий рахунок, уточнюючи оцінку готової продукції.
III. Операційні рахунки призначені для обліку і контролю господарських процесів - заготовлення, виробництва і продажу продукції. Ці рахунки поряд з основними рахунками є дуже важливими в бухгалтерському обліку. Вони підрозділяються на три види:
Розподільна група рахунків складається з двох підгруп:
Збірно-розподільчі рахунки служать для обліку за-трат і подальшого їх розподілу (списання). Це пов'язано з тим, що в мо-мент визнання деяких видів витрат їх не можна прямо віднести на відповідні види продукції (об'єкти калькуляції). До таких належать всі витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва. Це так звані загальновиробничі і загальногосподарські витрати, для обліку яких виділяють рахунки однойменної назви. До цієї підгрупи рахунків можна віднести рахунок "Витрати на продаж", на якому враховуються витрати, пов'язані з продажем готової продукції, - комерційні витрати.
Ці витрати групуються на збірно - розподільчих рахунках, а в кінці звітного періоду розподіляються за призначенням відповідно до прийнятої методики. За дебетом цих рахунків собира-ються витрати, а по кредиту проводиться їх списання або розподіл, після чого ці рахунки закриваються і кінцевого сальдо не мають.
Бюджетно-розподільчі рахунки застосовуються для відне-сення витрат або доходів, які були відповідно понесені або отримані у поточному звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів.
Для відображення облікової інформації про доходи, отриманих (нарахованих) у звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів застосовується бюджетно-розподільчий пасивний рахунок "Доходи майбутніх періодів", по кредиту якого фіксується збільшення доходів, а за дебетом - їх зменшення при визнанні в якості таких в поточному звітному періоді. На цьому рахунку може враховуватися отримана наперед орендна плата за наданий в оренду об'єкт основних засобів, безоплатно отримані активи і т.д.
У той же час витрати, що здійснюються організацією в звітному періоді, але які відносяться до наступних звітних періодів, класифікуються як витрати майбутніх періодів і враховуються на однойменному активному рахунку. При цьому загальна сума витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) в кожному звітному періоді складається з поточних витрат і частини витрат майбутніх періодів, які підлягають включенню в виробничі витрати в даному звітному періоді в розмірах, визначених спеціальними розрахунком.
Кінцеве сальдо по цих рахунках означає суми понесених витрат або отриманих доходів, що відносяться до наступних пе-ріод.
Калькуляційні рахунки застосовуються для обліку всіх витрат, пов'язаних з виробничим процесом і визначенням собівартості проведений-ної продукції (робіт, послуг). До них належать рахунки для обліку витрат основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв і господарств
За дебетом калькуляційних рахунків собира-ються всі фактичні витрати, пов'язані з Вашим об'єкту; а по кредиту відбувається списання витрат.
3. Порівняльні рахунки призначені для обліку опера-цій на стадії заготівлі, випуск і продаж. Порівняльний вони називаються тому, що обліковуються на них об'єкти оцінюються по-різному. Так, на рахунках "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" і "Випуск продукції" за дебетом враховується відповідно фактична вартість придбаних матеріалів і собівартість випущеної готової продукції, а по кредиту - планова вартість оприбуткованих матеріалів і собівартість готової продукції.
Зіставленням дебетового і кредитового оборотів виявляється економія або перевитрата на стадії заготівлі або виробництва.
На рахунку "Продажі" за дебетом реалі-зуемое продукція обліковується за фактичною собівартістю, а по кредиту ця ж продукція - за договірною ціною. В результаті з-поставлення дебетового і кредитового оборотів виводиться фінансовий результат - прибуток або збиток, який списується на рахунок "Прибутки та збитки", після чого рахунок "Продажі" закривається.
IV. Результативні рахунки використовуються для виведення ре-зультатів господарської діяльності підприємства. За дебетом цих рахунків записуються протягом року суми збитків і різних по-терь, допущені в результаті виробничих упущень. За кре-Діту накопичуються суми отриманого прибутку, різні доходи. В кінці звітного періоду порівнюється оборот по дебету і кредиту і виводиться фінансовий результат - прибуток або збиток.
V. Позабалансові рахунки застосовуються для узагальнення інформації про наявність та рух цінностей, які тимчасово перебувають в користуванні або розпорядженні організації (орендованих основних засобів, матеріальних цінностей на відповідальному зберіганні, в переробці і т.п.), умовних прав і зобов'язань (зобов'язання видані, отримані ), а також для контролю за окремими господарськими операціями. Щоб окремо врахувати перераховані об'єкти, необхідний окремий облік. Цей облік ведеться на позабалансових рахунках. Ці рахунки не беруть участь при складанні балансу підприємства, звідси їх назва - позабалансові. Особливістю цих рахунків є те, що запис на них про-диться в односторонньому порядку, тобто немає кореспонденції рахун-тов. Шифрування на них тризначна, наприклад: 001 "Орендовані основні засоби"; 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відпові-ве зберігання"; 003 "Матеріали, прийняті в переробку" і т.д.