Кирило і Мефодій - коротко, для дітей
За сто з лишком років до хрещення Русі, майже в один час з підставою Російської держави. відбулося велике діло в історії християнської церкви - вперше пролунало в храмах слово Боже на слов'янській мові.
У місті Солуні (нині - Салоніки), в Македонії, населеної здебільшого слов'янами. жив знатний сановник-грек на ім'я Лев. Із сімох синів його двом, Мефодію і Костянтину (в чернецтві Кирило), на долю випало здійснити великий подвиг на користь слов'ян. Молодший з братів, Костянтин, вже з дитинства вражав усіх блискучими здібностями і пристрастю до навчання. Він отримав хорошу домашню виховання, а потім у Візантії закінчив свою освіту під керівництвом кращих вчителів. Тут пристрасть до наук розвинулася в ньому з повною силою, і він засвоїв всю доступну йому книжкову мудрість ... Слава, почесті, багатства - всякі мирські блага чекали обдарованого юнака, але він не піддався ніяким спокусам - всім спокусам світу вважав за краще скромне звання священика і посаду бібліотекаря при церкві Святої Софії. де міг продовжувати свої улюблені заняття - вивчати священні книги, вникати в дух їх. Його глибокі знання і здібності доставили йому високе вчене звання філософа.
Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій. Стародавня фреска в соборі св. Софії, м Охрід (Болгарія). Ок. 1045 р
Старший брат його, Мефодій, пішов спочатку іншою дорогою - вступив у військову службу і кілька років був правителем області, населеної слов'янами; але мирське життя не задовольнила його, і він постригся в ченці в обителі на горі Олімп. Братам не довелося, однак, заспокоїтися, одному - в мирних книжкових заняттях, а іншому - в тихій чернечій келії. Костянтину не раз доводилося брати участь в суперечках з питань віри, захищати її силою свого розуму і знань; потім він повинен був з братом за бажанням царя відправитися в землю хазар. проповідувати Христову віру і відстоювати її проти євреїв і мусульман. Після повернення звідти Мефодій хрестив болгарського князя Бориса і болгар.
Ймовірно, ще раніше цього задумали брати перевести для македонських слов'ян священні і богослужбові книги на їхню мову, з яким могли цілком освоїтися ще з дитинства, в рідному своєму місті.
Для цього Костянтин склав слов'янську абетку (алфавіт) - взяв все 24 грецькі літери, а так як в слов'янській мові звуків більше, ніж в грецькому, то додав відсутні літери з вірменського, єврейського та інших абеток; деякі ж сам придумав. Всіх букв в першій слов'янської азбуки набралося 38. Важливіше винаходу абетки був переклад найголовніших священних і богослужбових книг: переводити з такого багатого словами і оборотами мови, як грецький, на мову зовсім неосвічених македонських слов'ян було справою дуже важким. Доводилося вигадувати підходящі обертів, створювати нові слова, щоб передати нові для слов'ян поняття ... Все це вимагало не тільки грунтовного знання мови, а й великого таланту.
Праця перекладу не був ще кінчений, коли на прохання моравського князя Ростислава Костянтин і Мефодій повинні були відправитися в Моравію. Там і в сусідній Паннонії вже раніше почали поширювати християнське вчення латинські (католицькі) проповідники з Південної Німеччини, але справа йшла дуже туго, тому що богослужіння відбувалося латинською мовою, зовсім незрозумілою народу. Західне духовенство, підлегле римському папі. трималося дивного забобону: ніби звершувати богослужіння можна тільки єврейською мовою, грецькою і латинською, тому що напис на Хрест Господній була на цих трьох мовах; східне ж духовенство допускало слово Боже на всіх мовах. Ось чому моравський князь, піклуючись про справжній освіті свого народу Христовим вченням, і звернувся до візантійського імператора Михаїла з проханням прислати в Моравію обізнаних людей, які вчили б народ вірі на зрозумілій мові.
Всі думи, всі турботи святого Кирила перед смертю були про його великій справі.
- Ми, брат, - говорив він Мефодію, - тягнули з тобою одну борозну, і ось я падаю, кінчаю дні мої. Ти надто любиш наш рідний Олімп (монастир), але заради нього, дивись, чи не покидай нашого служіння - їм ти скоріше можеш врятуватися.
Папа звів Мефодія в сан єпископа Моравії; але там в цю пору почалися важкі смути і усобиці. Князь Ростислав був вигнаний зі свого племінника Святополком.
Латинське духовенство напружило всі сили проти Мефодія; але незважаючи на все - на наклепу, образи і гоніння, - він продовжував свою святу справу, просвічував Христової вірою слов'ян на зрозумілій їм мові й абетки, книжковим вченням.
Близько 871 р він хрестив Боривоя, князя Чехії. затвердив і тут слов'янське богослужіння.
По смерті його латинському духовенству вдалося-таки витіснити слов'янське богослужіння з Чехії і Моравії. Учні святих Кирила і Мефодія були вигнані звідси, бігли в Болгарію і тут продовжували святий подвиг першовчителів слов'ян - переводили з грецької мови церковні і повчальні книги, твори «отців церкви» ... Книжное багатство все росло і росло і як велику спадщину дісталося нашим предкам.
Творці слов'янської азбуки Кирило і Мефодій. Болгарська ікона 1848 р
Церковнослов'янська писемність особливо процвітала в Болгарії за царя Симеона. на початку X ст. було переведено безліч книг, не тільки необхідних для богослужіння, а й творів різних церковних письменників і проповідників.
Спочатку готові церковні книги йшли до нас з Болгарії, а потім, коли і між російськими з'явилися грамотні люди, книги стали листуватися і у нас, а потім і переводитися. Таким чином, з християнством разом з'явилася на Русі і грамотність.
Шановні гості! Якщо вам сподобався наш проект, ви можете підтримати його невеликою сумою грошей через розташовану нижче форму. Ваша пожертва дозволить нам перевести сайт на більш якісний сервер і залучити одного-двох співробітників для більш швидкого розміщення наявної у нас маси історичних, філософських і літературних матеріалів. Переклади краще робити через карту, а не Яндекс-грошима.