Ось уже два або три роки, як в газеті "Пешті хірлап" стали з'являтися листи Меньхерта Катанги до його дружині Кларі. І публіка (ох, ця невдячна публіка!) Жадібно на них накинулася, а мене, який стільки років бавив її фейлетонами про парламентські дебатах, забула начисто.
У центрі повісті Кальмана Міксата (1847-1910) "Хто говорить каптан" ( "A beszélő köntös", 1889) - історичний епізод (1596 р даними хроніки XVI ст.). Міксат відніс історію з каптаном до 1680 г. - Угорщина в той час розпалася на три частини: деякі її області то знаходили, то втрачали самостійність; інші десятиліттями перебували під турецьким ярмом; треті підпорядковувалися Габсбургам.
Новела "Голубка в клітці", написана в дусі новел Боккаччо, майже пародійна. Розповідаючи про благородство двох друзів - веронца Балдуіпа і неаполитанца Альберто, Кальман Міксат веде розповідь з легкої іронічною посмішкою на губах. Повість особливо цікава для розуміння суперечливого часом творчості Кальмана Міксата ще й тому, що в ній Міксат, схильний до деякої романтизації старого угорського дворянства, нещадно.
Два-три століття тому (а коли звертаєшся до сивої давнини, велике чи значення мають якісь сто років?) Життя в Дебреценської семінарії була такою ж галасливою, що і нині. Адже спосіб життя студентів не змінюється, та й самі вони теж. Недарма ж один добрий чоловік з Хайдусобосло, приїхавши зі своєю матінкою в Дебрецен, де він уже побував один раз, років п'ятнадцять тому, вигукнув: "Глянь, мати, ці школярі з тих пір ні трохи не виросли".
Кальман Міксат (Kálmán Mikszáth, 1847-1910) - один з найвизначніших угорських письменників XIX-XX століть. У третій том зібрання творів Кальмана Міксата увійшли романи "Облога Бестерце" (1894) і "Парасолька Святого Петра" (1895).
Роман "Парасолька святого Петра" - це історія про те, як багач Пал Грегоріч, прагнучи забезпечити свого незаконнонародженого сина і побоюючись жадібних родичів, ховає своє величезне багатство в ручку.
В ту пору стояв в Тренчене полк веселих гусар. Славно жилося тоді білявим красуням - тренченскім дівчатам та молодиць, тим більше що через холеру сюди перевели ще й піхотний полк. І стільки тинятися тут офіцерів, що на кожну жінку, нехай навіть Конопатити, доводилося по три залицяльника.
Головна тема сатиричної повісті угорського класика Кальмана Міксата (1847-1910) "Кавалери" ( "A gavallérok", 1897) - виродження провінційного дворянства. Ця тема прозвучала на рідкість реалістично і гостро в Угорщині, де кожен десятий, в тому числі бедствующий хлібороб або писар, ледь зводить кінці з кінцями, був володарем дворянської грамоти.
У штатному розкладі придворних чинів австрійської імператриці Марії-Терезії перераховувалися численні посади: референти, контролери, секретарі, писарі, а також придворний блазень, або - дурень. Однак Йосип II під час свого правління посаду цю скасував, і з тих пір при дворі служили тільки люди розумні.
Ось уже багато років поспіль ми з поважним моїм другом графом Кароєм Понграц, депутатом парламенту і генералом, вечеряємо в ресторані "Ерцгерцог Іштван". В довгі зимові вечори нерідко сидимо ми зовсім одні за нашим улюбленим столиком, оповиті легкої завісою сигарного диму, і, коли виснажуються злободенні теми, охоче залишаємо сьогодення і занурюємося в багате спогадами і фарбами колишнє. І, можна сказати, не бачимо один одного в такі хвилини - перед нашими очима тільки минуле.