Наш шестирічний син страшний песиміст. Він постійно похмурий і непривітний. Він здатний засмутити всю сім'ю. Всі наші спроби змінити його поведінку не дали ніяких результатів, а його настрій і ставлення до оточуючих стають тільки більш похмурими і сердитими. Що нам з ним робити?
Завдання батьків при спілкуванні з такою дитиною в першу чергу полягає у визначенні виховного методу, здатного змінити його стан. Якщо виникають навіть найменші позитивні зміни, то їх необхідно підтримати і закріпити. Погляд на життя, ставлення до оточуючих шестирічної дитини мають абстрактний сенс, який він не в змозі усвідомити повною мірою. Тому потрібно створити якусь систему, яка допомогла б прояснити і конкретизувати відповідні цілі в свідомості дитини. Щоб допомогти в цьому батькам, я придумав «Діаграму відносин», яка дозволяє перевести ці тонкі, делікатні аспекти поведінки і відносин на мову конкретних математичних значень. Будь ласка, зауважте наступне. Система, яка пропонується, не підходить до оцінки стану дитини, у якого просто сьогодні поганий настрій або який тимчасово веде себе в неприємній манері через те, що хворий, втомився або щось у нього трапилося. Систему треба розглядати як допоміжний інструмент, який може допомогти усунути стійке негативне і зневажливе ставлення дитини до оточуючих, а дорослим осмислити суть проблеми.
Якщо дитина не може розпочати роботу з числовими показниками, то в цьому випадку будуть корисними графіки підсумкових значень, що накопичуються день за днем (див. Діаграму).
Напевно, не всім батькам сподобається ця система, тому вони не стануть використовувати її на практиці. Звичайно, батьки поступливих, благополучних дітей не потребують такої системи. Однак матері й батьки, які мають дітей із замкнутим, похмурим характером, вічно поганим настроєм, сподіваюся, швидко оцінять нашу пропозицію. Якщо ситуація ускладнюється, то спробуйте скористатися цією системою, а якщо немає, то залиште її «про запас».
