Переклад здійснено проектом Newочём
Ось дещо, чого ви, ймовірно, не робили цього ранку. Подивіться в дзеркало і запитайте: «Не козел я?»
Питання виглядає розумно. У цьому світі, мабуть, є справжні козли. І багато хто з них, швидше за все, мають дуже високу думку про власні моральні якості, або, як мінімум, непогане. Вони не сприймають самих себе як козлів, тому що це самоусвідомлення дається непросто.
Психолог Сімін Вазір з Каліфорнійського університету в Дейвісі доводить, що ми намагаємося добре оцінювати свої риси, коли вони одночасно оціночно нейтральні (в тому сенсі, що мати такі риси - ні добре, ні погано) і безпосередньо спостережувані.
Наприклад, люди прагнуть знати, говіркі вони. Бути балакучим - більш-менш нормально, і більш-менш нормально - бути мовчазним, і в будь-якому випадку ваш рівень балакучості більш ніж доступний для оцінки будь-яким спостерігачем. Оцінка своєї балакучості, як правило, сильно корелює з оцінкою колег і об'єктивними вимірами. З іншого боку, креативність - набагато менш нейтральна риса: хто не хотів би приписати собі це якість? І вона набагато менш доступна для прямого визначення. Слідуючи моделі Вазір, ми виявляємо дуже слабку кореляцію між оцінкою власної креативності, оцінкою колег і спробами психологів об'єктивно виміряти цю рису.
Питання «чи дійсно я козел з роздутим зарозумілістю?» Зовсім не є нейтральним для оцінки, тому у вас буде явне прагнення до бажаного відповіді: «ні, звичайно ж немає!». Поведінка козла також не є і безпосередньо спостережуваним, тому у вас буде достатньо простору для пере-інтерпретації доказів в стилі: «ну, можливо я був трохи сердитий з цим касиром, але вона сама заслужила це, забувши налити подвійну порцію в мій великий стакан» .
Високоосвічені люди, до речі, теж не захищені від упереджених міркувань. Навпаки, недавнє дослідження Дена Кахана з Єльського університету показало, що освічені люди з розвиненою рефлексією можуть бути особливо умілими в раціоналізації вже існуючих переконань - наприклад, інтерпретуючи складне доведення необхідності контролю за обігом зброї в манері, яка укладається в їх політичні погляди.
За моїми підозрами, між думкою людей про рівень їх кретинізму і його істинним рівнем кореляції немає. Деякі особливо непокірні козли можуть усвідомлювати, що вони - козли, але інші ж бачать себе красенями першого сорту. Деякі з цих лапочек можуть усвідомлювати, наскільки вони лапочки, в той час як інші занадто сильно занижують свої моральні характеристики.
Є й інша проблема в самоусвідомленні козла: у нас немає остаточного розуміння суті кретинізму - поки, принаймні. Не існує офіційного наукового терміна, який вміщував би в себе повний спектр звичайного застосування слова «козел», відповідного і до хлопця, який безсовісно підрізає тебе в пробці, і до вчителя, який мимохідь принижує своїх учнів, і до співробітника, який перетворює будь-який нараду в поле битви.
Найближче до «козлу», серед розрізняються наукою типів особистості, знаходиться «темна тріада» нарцисизму, макіавеллізм і психопатії. Нарциси цінують самих себе сильніше, ніж оточуючих людей, що явно або неявно роблять і козли. І все ж, нарцисизм - це не зовсім кретинізм, тому як він також включає в себе прагнення бути в центрі уваги, що властиво не всім козлам. Особистості з макіавелліанскімі рисами зазвичай ставляться до людей як до інструменту, який вони можуть використовувати для досягнення своїх власних цілей, що роблять і козли. І знову-таки це не зовсім кретинізм, тому як макіавеллізм включає в себе усвідомлений цинізм, в той час як козли часто не усвідомлюють своїх корисливих прагнень. Люди з психопатією егоїстичні і безсердечні, як і козли, але вони також схильні до імпульсивних ризикованих вчинків, в той час як козли можуть обачливо уникати ризику.
Інша близька концепція - концепція засранца, недавно описана філософом Аароном Джеймсом з Каліфорнійського університету в Ірвайні. За теорією Джеймса, засранці - це люди, які дозволяють собі насолоджуватися особливими перевагами перед іншими людьми як чимось само собою зрозумілим. Незважаючи на те, що це досить близько до кретинізму, це не зовсім одне й те саме. Людина може бути козлом, демонструючи зверхнє і образлива поведінка, навіть якщо це не дозволяє йому отримати особливої переваги.
З огляду на таке додаткове ознакування міста на шляху, що ж повинен зробити потенційний козел, зацікавлений в правильній самооцінці?
Щоб загострити нашу концепцію кретинізму, важливо також визначити протилежність козла: лапочку. Може, ви знаєте одного-двох таких людей - зазвичай уважних до потреб і бажань інших, чуйних до їх думок і перевагам, поступливих в конфліктних ситуаціях і підозрюють, що вина лежить на них, а не на іншій стороні. Уявіть, що ви вивертаєте цапині окуляри навиворіт, перетворюючи їх в окуляри-лапочки - окуляри, які роблять особливо чіткими цінність, цікавість, важливість і неповторність людей навколо.
Можливо, немає чистих козлів або чистих лапочек. Кілька десятиліть психологічних досліджень підтверджують, що коли доходить до великих, великих особистісних тестів, майже всі виявляються неоднорідними і схильними до безлічі мінливих чинників. Але де ваше місце в спектрі від козла до лапочки, в яких аспектах, ситуаціях, з якими людьми? Може, ніщо так не визначає ваш моральний вигляд, як градус кретинізму. Це ваші базові манери по відношенню до оточуючих людей.
Таке визначення допоможе нам побачити дві перешкоди на шляху до усвідомлення себе як козла. Перше: як тільки хтось починає хвилюватися про власний кретинізм, він моментально зникає. Якщо вас коле страх і сором за те, що ви могли некрасиво з кимось вчинити, завдяки цим самим уколів, ви усвідомлюєте правомірність інтересів і цінностей цієї людини, бачите його як особистість, перед якою у вас є моральні обов'язки, а не як інструмент або придурка. Ви - хоча б на мить - знімаєте свої окуляри козла.
Таким чином, частіше за інших хвилюються про те, що вони вели себе як козли, як не дивно, саме лапочки - це ті, хто підійдуть до вас вибачатися, червоніючи від сорому за своє не-таке-уж-і-жахливу поведінку. Навпаки, немає нічого більш далекого для повного козла, ніж вибачатися, червоніючи від сорому.
Звичайно, якщо ви будете себе заспокоювати цією ідеєю, думати: «Хм, якщо вже я хвилююся про те, що можу бути козлом, і читаю статтю в журналі на цю тему, я можу справді не бути козлом!» - і відкинете хвилювання , ваш кретинізм потенційно може повернутися на місце.
Інша типова перешкода в усвідомленні свого кретинізму складається в нездатності козла слухати. Можливо, один з найважливіших шляхів до морального самоусвідомлення - прислухатися, будучи непідробно відкритим, до критики вашої моралі іншими людьми. Козлу це зробити нелегко. Так як козел найчастіше не вважає інших за рівних, які заслуговують на інтелектуального і морального поваги, він рідко бере конструктивну критику. Навіщо приймати всерйоз те, що сказав придурок? Навіщо взаємодіяти з їх критичним думкою про вас? Швидше за все козел або не погодиться з критикою, контратакує, наговорить дурниць і помчить в сказі, або посміхнеться і застромить ніж глибше.
В даному відношенні інші моральні вади не так важко піддаються усвідомленню. Нечесність, наприклад, не блокує розуміння людиною звинувачень в нечесності. Власна жадібність не особливо впливає на здатність людини розуміти, що хтось інший, можливо, повівся як скнара. Але затикати голос власного сумління - природна здатність козлів.
Якщо сутність кретинізму полягає в тому, що вони не здатні брати до уваги інтереси інших людей, це говорить про те, що є неочевидний шлях до самоусвідомлення: дивитися не на себе, а на інших людей. Замість того, щоб дивитися в дзеркало, відверніться від дзеркала і зверніть увагу на кольори, в які забарвлений решта світу. Вас оточують дурні і незначні особистості? Люди з поганим смаком і дурними бажаннями? Нудні, негідні вашої уваги люди? Люди, яких можна швидко оцінити, якщо застосувати до них всю ту ж широку і негативну мірку - придурки, чванливі сноби, пустоголові тусующіеся діти, самовдоволені гівнюки і - куди ж без них - козлів?
Якщо світ зазвичай здається вам саме таким, у мене для вас погані новини. Здається, це ви козел. Для більшості людей світ виглядає зовсім не так, та й світ насправді не такий. У вас викривлене бачення. Ви не помічаєте індивідуальність оточуючих вас людей і їх потенціал.
Я змалював бачення крізь цапині окуляри досить перебільшено, але його аспекти, як мені здається, знайомі кожному з нас, за винятком самих безнадійних лапочек (у яких взагалі-то досить своїх проблем, так як їх дуже легко поглинають бажання і думки інших людей). Всі ми деколи поводимося як козли.
Але як часто ви впадаєте в кретинізм? Раз кожен з нас - частково козел, а почасти лапочка, де перебуваєте ви в цьому спектрі? Ви можете, озираючись назад, спробувати згадати, як часто ви виявляли самих себе в козлиних окулярах. Але, на жаль, це не той тип роздумів, в якому люди хороші. Пам'ять вибіркова: ми прагнемо згадати або кілька дуже яскравих ситуацій, або ті, які підтверджують вже наявну точку зору, або ті, які виставляють нас в кращому світлі (або - серед особливо самокритичних людей - в гіршому). Якщо ви дійсно хочете точно виміряти рівень вашого кретинізму, у мене є для вас два наукових підходи.
Один з них полягає у використанні на собі методів вибірки переживань, які були вперше розроблені психологами Расселом Хёрлбёртом з Університету Невади в Лас-Вегасі і Міхаєм Чіксентміхайі, в даний час працюють в Університеті Клермонт Градуейт. Поставте випадковий сигнал або будь-який інший зовнішній сигнал, і, коли він звучить, відзначайте яким чином ви думали про речі. Можливо, ви не дуже гарні в оцінці власного досвіду, і, може бути, ви будете схильні до раціоналізації лестощів до самих себе, але через деякий час ви зберете репрезентативний зразок.
Другий підхід - це спробувати розвинути в собі щось на зразок безоціночного усвідомлення концепції з азіатських медитативних практик. Нещодавно психолог Еріка Карлсон з Університету Торонто запропонувала тренування такого типу усвідомлення як спосіб розпізнання в собі найскладніших в цьому плані рис (на кшталт кретинізму) - тих, які спостерігати або чітко розпізнати - складно. Сенс цієї практики полягає в тому, щоб якомога менше суб'єктивно ставитися до власного потоку досвіду. Припущення Карлсон полягає в тому, що якщо це увійде в звичку, ми зможемо отримати ширшу і репрезентативну основу для подальших суджень про наших особистостях.
І хоча емпіричні дослідження безоціночного усвідомлення поки знаходяться в зародковому стані, є докази її зв'язку з самопізнанням. Наприклад, Ембер Емануель і її колеги з Університету Кент Стейт з'ясували, що учасники експерименту, які, як повідомлялося, добре вміли оцінювати свою ментальну стан, з більшою точністю передбачали свою емоційну реакцію на президентські вибори в США. Христина Хілл і Джон Апдеграф, обидва теж з Університету Кент Стейт, з'ясували, що висока схильність до безоценочному усвідомлення в людях корелювала зі здатністю краще орієнтуватися серед ледь помітна різних позитивних і негативних емоцій під час вивчення їх досвіду.
Не знаю, наскільки реалістично очікувати, що багато людей хоч трохи серйозно поставляться до вибірці переживань або тренінгу з безоценочному усвідомлення, з увагою до поліпшення розуміння власних моральних характеристик, що не знааю і того, наскільки успішним подібний тренінг міг би бути в кінцевому рахунку. Дозвольте мені закінчити скромнішим пропозицією: згадуйте цю статтю іноді протягом дня, коли ви оточені іншими людьми - може бути, під час ланчу, або на нараді в відділі, або на вечірці, або на багатолюдній площі. Зверніть увагу на людей навколо вас. Вони - дурні і знаряддя маніпуляції, або вони іскряться цікавою індивідуальністю? Інакше кажучи, відзначте, надіті чи на вас цапині окуляри.
Всі ми іноді дивимося через окуляри козла. Але ми не застрягли в такому баченні світу. Я вважаю, що тільки трохи Рефлексуючи на цей рахунок, ми можемо - більшість з нас, хоча б на мить - побачити, чого позбавлене подібне сприйняття.
І це єдиний спосіб зняти окуляри козла.
Я якось спалив дві тони книг за зиму. Радянське фуфло з кинутої сільської бібліотеки.
Телевізора не було, і я їх переглядав їх навскіс знічев'я. Альманах "Іноземна Література" за 80-е - взагалі щось.
І в двох тоннах книг не було слова матом.
Здрастуй Майбутнє! Я уявляв тебе інакше!
Розкрити всю гілку (2 повідомлень у гілці)
anakoshyka, не зрозумію - ту мужик чи баба або, прости Господи, з ентіх, що содомским гріхом позначені?
Не вдалося повністю осилити цей потік словоблудства. Такі коси мозкових звивин. перекладача шкода.
Завжди вважалося, що це поняття типово радянський. Виявляється, воно - інтернаціональне.
Ніасіліл цю начём. Невже ІНОЗМІ скочується до цензора і Обозу?
Розкрити всю гілку (1 повідомлень у гілці)
Губернатор о.Борнео, назва поміняли)))
І хоча емпіричні дослідження безоціночного усвідомлення поки знаходяться в зародковому стані, є докази її зв'язку з самопізнанням.
Не, аффтар точно з дзеркала!
Дуже схожий на Гусейнова з RFI
Розкрити всю гілку (1 повідомлень у гілці)
Ретро Град, теж не змогла. Схожий. Мудрує))
ИноСМИ. Чи не зволите дасть пояснення. Ви мене вісім разів забанили за слово, яке в перекладі даної статті ви використовуєте 76 разів. Як це розуміти.
Розкрити всю гілку (2 повідомлень у гілці)
Товлачеров, Ви і справді порахували, скільки цих слів було в статті. ;)
Товлачеров, речі, вони його навіть перевели неправильно! А заголовок такий-"Як сказати, якщо ти дурень".
Розкрити всю гілку (1 повідомлень у гілці)
Valt.Victor, ага, це - гачок, пастка. як це є по-російськи? - пігтрап.
(Пігтрап - відведення в трубопроводі, куди потрапляє "свиня" (кулі і ланцюги) і збитий нею зі стін труби сміття).
Інша близька концепція - концепція засранца, недавно описана філософом Аароном Джеймсом з Каліфорнійського університету в Ірвайні.
-----------------------------------------------
Важливими справами там філософи займаються.
Виникла помилка. Будь ласка, спробуйте ще раз пізніше.
Інструкція по відновленню пароля відправлена на
Вітаю, .
Вітаю, .
Видалити профіль Ви впевнені, що хочете видалити ваш профіль?
Факт реєстрації користувача на сайтах РІА Новини позначає його згоду з даними правилами.
Користувач зобов'язується своїми діями не порушувати чинне законодавство Російської Федерації.
Користувач зобов'язується висловлюватися шанобливо по відношенню до інших учасників дискусії, читачам і особам, що фігурують в матеріалах.