У російській мові, як і в багатьох інших мовах, є слова, що збігаються за формою, але абсолютно різні за значенням - омоніми. Слова однієї і тієї ж частини мови, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням, називаються омонімами. Виділяють кілька типів неповної омонімії: фонетичну (омофона) - слова збігаються тільки за звучанням, але пишуться по - різному (стік - стіг, кіт - код, бал - бал); графічну (омографи) - слова збігаються тільки за написанням, але звучать по - різному (атлас - атлас, замок - замок, борошно - мука); морфологічну (омоформи) - збігаються лише деякі форми різних слів: три - числівник і три - форма наказового способу дієслова терти (три рубля - три до носа), але в інших формах відмінність цих слів очевидно (трьома рублями - три до носа); корми судна - запасати корму (але: слід за кормою - відправився за кормом) .Як виникають омоніми? Існують безліч причин.
Омоніми можуть виникнути при випадковому збігу за формою абсолютно різних слів, наприклад, при запозиченні з різних мов (гриф) «птах» - з грецької мови, гриф «друк» - з французької), або ж при збігу запозиченого слова з споконвічно російських (балка «яр» - споконвічне, балка «брус, колода» - з німецької мови »).
Омоніми можуть так само виникати при збігу за формою споконвічних слів в результаті зміни їх звукового складу, словотворчих процесів. Так, відоме у всіх слов'ян слово рись «хижа тварина сімейства котячих», похідне від рисий, рисавий «рудий», збіглося з власне російським рись «швидкий алюр (середній між галопом і кроком), при якому кінь поперемінно виносить і опускає то праву передню і ліву задню, то ліву передню та праву задню ноги ».
Однак омоніми частіше виникають не при збігу різних слів, а при розбіжності значень одного слова. В цьому випадку спільність форми омонімів не є випадковою, вона свідчить про колись існували зв'язки між їх значеннями. Етимологія та історична лексикологія дозволяють виявити втрачені зв'язки між значеннями слів, а так само виявити причину їх втрати.
У дослідженні омонімії залишається безліч невирішених питань. У ряді випадків важко дати однозначну пораду, чи є конкретна пара омонімів словами, випадково збіглися за формою або між ними в минулому існував зв'язок. А якщо цей зв'язок дійсно існувала, питання в тому, яким є її характер, в яких умовах, за якою ознакою здійснювався перенос найменування з одного предмета (явища) на інший, який визначив виникнення нового значення, і що стало причиною розриву цих значень.
Мене зацікавило слово мандарин. Чому абсолютно різні предмети отримали свою назву. Наприклад, мандарин - «чиновник в феодальному Китаї» і мандарин - «плодове цитрусове дерево, а також його плоди».
Перш за все, слід зазначити, що обидва омоніми іншомовного походження. У російську мову вони увійшли в різний час. Мандарин «Китайський чиновник» відзначається в 17 столітті: «... сидять мандарини, а сидять всякий по чину своєму». Це слово запозичене з португальської мови, де воно виникло в 16 столітті. Португальське mandarin (в деяких джерелах - mandarim) передає древнеиндийское mandarin «радник», утворене від mantras «рада». Mandarim - теж сближено з mandar, Мандарин - «високий китайський державний чин». Через німецький або португальська Mandarin (сближено з mandar «наказувати») від давньоіндійського Mantrf (mantrfn) «радник, міністр». Характерно, що мандаринами називали чиновників Китаю тільки європейці. Самі китайські чиновники називали себе по-іншому - kan (або kwan). До того ж kan в китайській мові означає і «сорт апельсинів».
Найчастіше західноєвропейських і слов'янських етимологічних словниках мандарин «цитрусове дерево і його плід» пояснюється як похідне від мандарин «китайський чиновник». Наводяться різні ознаки, покладені в основу в основу такого перенесення найменування. Рослина могло бути названо мандарин, бо, по-перше, китайські чиновники (мандарини) займалися розведенням цього виду цитрусових; по-друге, одягу китайських чиновників подібні за кольором з цим плодом; по-третє, можливо, європейці побачили зовнішню схожість плодів з жовтолицих китайськими сановниками.
У всіх випадках безперечним визнається китайське походження назви цього виду цитрусових. Однак при цьому без пояснення залишається факт, що слово мандарин «плід» з'являється в європейських мовах майже на 200 років пізніше, ніж мандарин «китайський чиновник»: за даними етимологічних словників, у французькій мові воно вперше фіксується в кінці третьої чверті ХVIII століття, в англійською відзначається з ХIX століття.
Відомо, що мандарини здавна росли не тільки в Східній Азії, а й в Північній Африці, звідки легко могли проникнути в субтропічні зони Європи. Так в англійській мові цей вид цитрусових іменується tangerine - від назви портового міста Танжер в Марокко, звідки цитрусові вивозилися в Англію, хоча паралельно з цією назвою в англійській мові існує і загальноприйняте мандарин.
З точки зору географічного поширення цього плодового цитрусового дерева цілком можливо походження назви мандарин від назви якої-небудь географічної області (наприклад, області Мандара в Африці). Цілком зрозуміло, що в цьому випадку мандарини «дерева і плоди» не мають нічого спільного з мандаринами «китайськими чиновниками», крім випадкового співпала назви (аналогічно збіглися лама «американське тварина» і лама «буддійський чернець»).
У російській мові слово мандарин «плід» з'являється не раніше кінця XVIII століття, коли в Петербурзі і прилеглих маєтках великого поширення набули оранжереї, де вирощувалися дивовижні заморські фрукти, в тому числі мандарини.
У російській мові мандарин «плід» вважається запозиченням з іспанської мови (mandarin). хоча слово могло прийти і з іншого західноєвропейської мови. Беручи вихідним іспанське mandarin, наведемо ще одне пояснення назви плода: іспанське mandarin утворено від se mondaro - «чиститься», тобто плід, який добре чиститься. Таке пояснення дано в Етимологічний словник російської мови Г.П. Циганенко. На його користь говорить те, що Іспанія є одним з найбільш характерних районів вирощування мандаринів.