Зазначений метод прийнятний лише для короткочасних відборів проб (не більше 10-20 хв) .У напівмасці людина може миритися зі станом дискомфорту кілька годин. Для визначення енерговитрат методом непрямої калориметрії запропоновано багато приладів різної конструкції (респіратори Кофрані - Міхаелнса, Зунц - Гепперт, Макса Планка, оксілог і ін.).
На основі вітчизняних фізичних приладів для газоанализа ММГ-7 і ГУМ-2 в Інституті гігієни харчування розроблена вдосконалена конструкція газоаналізатора повітря, що видихається АВВ-1М для одночасного визначення в одній пробі повітря, що видихається вмісту кисню і вуглекислого газу. Визначення концентрації вуглекислоти в пробі засноване на вимірі її теплопровідності, а концентрації кисню - на його парамагнітних властивості.
Для визначення енергетичної вартості трудових процесів в умовах виробництва запропонований пульсової метод. Показано, що при точному дотриманні експериментальних умов спостерігається лінійна залежність між частотою пульсу і споживанням кисню. При вимірюванні частоти пульсу в якості показника енерговитрат під час виконання робіт в космічному просторі, на місячній поверхні відзначено, що цей метод в згаданих умовах дуже неточний.
Для обчислення основного обміну використовується формула Харріса - Бенедикта, виведена на підставі вимірів основного обміну у здорових людей у віці від 21 до 70 років. Помилка методу не перевищує 10-14%. Для приведення газу до нормальних умов користуються таблицями Ландольта - Бернштейна. Необхідно обережно ставитися до розрахунку енерговитрат людини по рівняннях Харріса - Бенедикта при оцінці індивідуальних енерговитрат. Порівняння розрахункових даних з реальними, вивченими прямий і непрямий калориметрією, показало, що результати розрахункового методу перевищують фактичні значення енерговитрат в середньому на 10-15%.
При недостатності харчування при розрахунку за формулою Харріса- Бенедикта отримані занижені в порівнянні з вимірюваними величини.
Рівняння Харріса -Бенедікта прийнятно для розрахунків основного обміну і енерговитрат в спокої тільки для людей з нормальним статусом харчування і абсолютно неприйнятно для людей з порушеннями харчового статусу, а також для розрахунків енерговитрат у хворих.
Існує багато точок зору на те, як повинні виражатися енерговитрати. Зазвичай результати досліджень енергетичного балансу висловлюють в кДж на час (ккал на час) або масу тіла. Хоча здійснено багато підходів до вирішення проблеми стандартизації вираження інтенсивності обміну у індивідуумів з різними розмірами тіла, жоден з них не точний так, як вираз результатів на худу масу тіла.
З нашої точки зору, найбільш розумним є виражати дані по відношенню до випробуваному, так як споживання енергії балансується з енерговитратами. Коли досліджуються групи індивідуумів, більший інтерес представляють зміни енергетичного балансу по відношенню до людини, ніж по відношенню до маси тіла, поверхні тіла і т. Д.