По-перше, є слова, які пишуться по-різному, хоча вимовляються однаково. Британські «colour» (колір) і «tyre» (шина) американці пишуть як «color» і «tire».
По-друге, деякі слова мають схоже, хоча і неоднакове написання. Наприклад, британський «raise» (піднімати) пишеться в американському англійською як «rise». Скорочення від терміна «mathematics» (математика) британці пишуть «maths», а американці - «math».
По-третє, одні і ті ж слова в британському та американському англійською мовою іноді мають різне значення. «Torch» британці розуміють як «ліхтар», а для жителів Америки це слово позначає «факел». «Biscuits» в Великобританії означає «печиво», а в США - «кекси».
По-четверте, носії британського і американського варіантів англійської мови часто використовують абсолютно різні слова, що мають одне і те ж значення. Це пояснюється особливостями розвитку історії та культури країн, різноманітністю місцевих діалектів і виразів. «Прізвище» в перекладі на британський англійська звучить як «surname», а на американський - «last name». Інші приклади: «wardrobe» (бр.) І «closet» (ам.) Однаково перекладаються як «гардероб», а «trousers» (бр.) І «pants» (ам.) По-російськи означають «штани». Нерідко кажуть, що американці люблять скорочувати слова, робити їх набагато коротше, ніж в класичному британському мовою. Почасти це вірно, однак існує досить багато слів, які в американському англійською довше, ніж в британському.
Cлово «ліфт» в Англії переведуть як «lift», в Америці ж це «elevator». Інший приклад - «квартира». Британці скажуть «flat», а жителі Сполучених штатів - «apartment».
Наступне значна відмінність британської англійської від американського полягає в граматиці. В першу чергу, це різниця у визначенні множинного і єдиного числа. Американці вважають, що для позначення будь-якої країни (наприклад, Франції) потрібно використовувати однина, а британці стверджують, що в такому випадку необхідно застосовувати число множинне. Відповідно, в британському та американському мовою щодо країн вживаються різні займенники і форми дієслів.
Та ж ситуація при вживанні слів, що позначають узагальнене поняття - наприклад, «авіалінії» або «поліція». Американці використають тут однина, а британці - множинне, адже мова йде не про одну людину, а про їх сукупності. Так само в британському та американському англійською розходяться методи застосування різних прийменників (on, at, in, to) і форм деяких дієслів (це часто пов'язано зі звичкою американців скорочувати або зовсім «викидати» з пропозиції допоміжні дієслова).
Нарешті, в цих випадках англійської мови спостерігається ряд відмінностей в пунктуації та синтаксисі. При ввічливій формі звернення на листі в Британії не ставлять крапку після Mr, Mrs або Dr, на відміну від Америки, де напишуть Mr. Jones замість Mr Jones. Є також відмінність в формі лапок - американці вживають подвійний апостроф "...", а британці одинарний '...'. Яскраво виражена різниця жителів Великобританії і Америки в написанні дат і часу.
Багато фахівців рекомендують почати вивчення іноземної мови все ж з класичного британського. Він складніше і багатогранніше, однак, якщо людина подужає його, то йому не складе ніяких труднощів швидко «перевчитися» на американський варіант англійської мови.