^ Як вибирати методи навчання. Зазвичай більшу частину уроку вчитель пояснює, ілюструє, запитує, дає завдання за зразком і дуже мало часу відводить на активну пізнавальні-ву діяльність учнів. Проблемні, дослідницькі та практичні методи використовуються недостатньо. Звідси слабкий розвиток самостійного мислення учнів, перевагу ними стереотипних рішень, невміння вибирати ефективні при-еми роботи з пізнавальними об'єктами та підручником.
Як методи навчання можуть допомогти у вирішенні даних про-блем? Перший і найголовніший принцип, який можна пред-ложить творчому вчителю, такий: «Все що хочеш сказати учням, запитай у них!» Справді, якщо ставити учням по-тання, це буде сприяти їх активності і значно заощадить час вчителя, особливо в тих випадках, коли дітям вже відомо те, що він хотів їм розповісти. Але не завжди пи-си корисні. Наприклад, захопившись питаннями і відповідями, учени-ки не зможуть охопити проблему комплексно і системно, як це може бути зроблено на лекції. Вибір методів навчання визна-ляется безліччю факторів: смисловими цілями освіти, особливостями навчального курсу, метою уроку, можливостями школярів, наявними засобами навчання і часом, перед-поважний вчителя, особливостями використовуваної їм Дидакта-чеський системи.
В особистісно орієнтованому навчанні основним фактором вибору методів служить завдання організації продуктивної діяль-ності учнів. Всякий раз, підбираючи форми і методи обу-чення, слід запитати: що саме, який освітній про- дукт буде створений учнями на занятті? Цей продукт повинен ставитися до теми, що вивчається, бути посильний і цікавий учени-кам, поєднана з їх індивідуальних можливостей і інте-самі.
На вибір методів впливає знання педагогом індивідуальних можливостей учнів. Наприклад, якщо у школяра розвинене у розуміннях і образне мислення, то при вирішенні завдань він нуж-дається в опорі на наочність, на заняттях фізикою потрібно по-заохочувати малювання, план лекції йому можна запропонувати скласти у вигляді образів-символів.
На вибір методів і засобів навчання Югая особливості навчального курсу і конкретного матеріалу. Предмети гуманітаріїв-ного циклу містять безліч проблем, які не потрібно спе-ціально конструювати. Предмети з чіткими логічними свя-зямі і постулатами (математика, мови) мають менше віз-можностей для постановки проблем, але разом з тим дозволяють ширше користуватися логікою. В предметах природничого циклу в постановці проблем можуть допомогти практичні та лабораторні роботи.
Вибір методів залежить і від характеру зв'язків елементів навчань-ного матеріалу. Якщо нове знання пов'язане з колишнім опосре-довай і може бути виведено через ланцюжок міркувань, краще застосувати проблемні і дослідницькі методи. Що-б забезпечити умови (середовище) для вирішення учнями образо-вательного проблем, учитель може просто повідомити потрібну інформацію, не витрачаючи зайвого часу на її «добуваючи-ня» учнями.
Репродуктивні методи застосовуються для передачі учням необхідної для їх основної роботи інформації чи техно-гий діяльності. Важливий також фактор часу. Організація про- блемного або евристичного навчання вимагає більше часу, але забезпечує дуже важливі освітні процеси, навчаючи-ет дітей продуктивної діяльності.
Вибираючи методи, не слід виходити з того, що оскільки пошукові методи ефективні для розвитку мислення, то все уроки необхідно робити тільки проблемними. Кожен урок не може бути проблемним, але кожен урок повинен забезпечувати особистісне просування учнів.
Формування мислення - важлива, але не єдина за-дача навчання, тому необхідні методи, що розвивають емо-нальних, моральну і духовну сфери.
Цілком доречний суб'єктивізм вчителя у відборі методів і форм навчання. Відомо, що, застосовуючи улюблені системи навчений-ня, багато педагогів з успіхом беруть участь. Неповно-ту якоїсь однієї методики компенсується в цьому випадку про-щим майстерністю і захопленістю вчителя.
Питання і завдання для самоконтролю
267
Який зв'язок методів і цілей навчання? Методів і форм навчений-ня? Методів навчання і змісту освіти?
З якою метою розробляються нові форми навчання і системи форм навчання, альтернативні, класно-урочної системи?
Назвіть умови і конкретні навчальні теми, для яких опти-мінімальними будуть заняття у формі лекції, семінару, лабораторної ра-боти, конференції.
У чому полягає відмінність факультативних занять від поглибленого вивчення навчальних курсів в майстернях або на шкільних кафедрах?
Запропонуйте підстави для класифікації методів особистісно орі-ентірованного навчання.
Практикум
Складіть план роботи своєї майстерні, яка буде працювати в школі під час творчої (наукової) тижні. Розробіть тематику пропонованих учням на вибір творчих робіт та основні види їх діяльності.
Розробіть фрагмент заняття з використанням однієї із загальних форм навчання: індивідуальної, групової, фронтальної, колектив-ною, парної. Побудуйте модель фрагмента під час студентського семи-нара, виступивши в ролі вчителя. Запишіть і проаналізуйте результати обговорення заняття.
Розробіть план заняття з використанням однієї з форм орга-нізації навчання: лекції, семінари, заняття з груповою роботою, екскурсії, практикуму, конференції, кружка, заліку, іспиту. У пла-ні заняття вкажіть: тему, курс, клас, цілі заняття, види діяльно-сті учнів на окремих етапах, плановані результати, форми їх контролю і оцінки.
Сформулюйте, за обраною темою завдання для школярів, ви-конання якого передбачало б використання методу прогнозує-вання (символічного бачення, конструювання правил, гіпербола-зації, нормотворчості та ін.). Опишіть рекомендації для учнів щодо використання даного методу для виконання запропонованого заду-ня.
ЛІТЕРАТУРА
Бабанський Ю.К. Методи навчання в сучасній общеобразователь-ної школі. - М. 1985.
Дьяченко В. К. Організаційна структура навчального процесу та її раз-витие. - М. +1989.
Зотов 10, Б. Організація сучасного уроку: книга для вчителя / за ред. П.І.Підкасістого. - М. 1984.
Кагаров Е. Г. Метод проектів у трудовій школі. - Л. 1 926.
Куписевич Ч. Основи загальної дидактики / пер. з пол. - М. тисячі дев'ятсот вісімдесят шість.
Лернер І. Я. Дидактичні основи методів навчання. - М. 1 981.
Методи навчання в сучасній школі: зб. ст. / Під ред. Н. І Кудря-шева. - М. 1983.
Чередов І. М. Форми навчальної роботи в середній школі: книга для вчи -теля.-М. 1988.
6.4. Засоби навчання та контролю
^ Засоби навчання - матеріальні та ідеальні об'єкти, кото-які залучаються до освітнього процесу в якості носіїв інформації та інструменту діяльності педагога і учнів.
Засобами навчання називають знаряддя діяльності вчителя і учнів, що застосовуються ними як окремо, так і спільно. Наприклад, демонстраційне обладнання призначене в ос-новному для педагога, а лабораторне - для учня; а ось крейда і дошка або локальна комп'ютерна мережа можуть використовуватися ними спільно.
Знаряддя пізнавальної діяльності збільшують її ефекти-вність, оскільки служать засобом досягнення цілей образо-освітньої діяльності.
^ Натуральні об'єкти (оригінали) включають зразки і кол-лекції мінералів, гірських порід, опудала тварин, гербарії, консервовані вологі препарати, мікропрепарати, реак-тиви, матеріали та ін. До цієї групи нерідко відносять техниче-ські засоби і інструментарій для демонстраційного та лабо-раторно відтворення явищ (посуд та приладдя, верстати, машини, технічні пристосування, апарати, уста-новки, які також яааяются об'єктами вивчення).
^ Описи предметів і явищ умовними засобами (слова, знаки, графіки) включають текстові таблиці, схеми, діаграми-ми, плани, карти, навчальні книги (підручники, збірники завдань, інструкції для самостійних робіт, дидактичні ма-ли та ін.).
засоби медіаосвіти, навчальне обладнання на базі елект-ронной техніки.
Матеріальні засоби навчання доповнюються ідеальними середовищ ствами. Якщо матеріальні засоби пов'язані з залученням ін-Тереса і уваги для практичних дій, то ідеальні засоби навчання орієнтовані на розуміння матеріалу, логіку міркування, розвиток інтелекту. Обидва типи засобів в сукупно-сті впливають на розвиток особистісних якостей учнів.
Ідеальні засоби можуть бути матеріалізовані за допомогою графічного або символічного позначення об'єкта. Матері-алізованние кошти можуть ставати також і вербалізувати-ними; що виникає при цьому мова перетворюється в уявну форму, що вертається в область ідеального.
^ Функції засобів навчання. Дидактична роль і функції каж-дого засоби навчання закладаються в них на етапі проектування-вання і виготовлення. Основними дидактичними функціями засобів навчання є:
компенсаторні - т. е. полегшення процесу навчання, умень-шення витрат часу, сил і здоров'я вчителя та учнів;
інформативність - передача необхідної для навчання ін-формації;
интегративность - розгляд досліджуваного об'єкта або яв-лення по частинах і в цілому;
інструментальност' - безпечне і раціональне забезпе-ня певних видів діяльності учнів і педагога.
У сучасній школі існує система засобів навчання - сукупність предметів навчального обладнання, що володіє це-лостностью, автономністю і призначена для вирішення про-разовательних завдань.
271
Існують офіційні переліки навчального обладнання, необхідні для реалізації федерального компонента образо-вання, які забезпечують державний стандарт образо-вання. Склад цих документів формується за модульним прин-ципу і включає в себе комплекти обладнання для практику-мов, лабораторно-практичних робіт, набори навчальних книг і т.д.
Досвід створення в школах окремих комп'ютерних кабінетів показав, що в даному випадку гальмується використання комп'ютерах теров і пов'язаних з ними технологій для вивчення інших навчань-них курсів. В цьому випадку вчителі-предметники та учні вва-ють комп'ютери лише засобом навчання інформатиці і не ис-товують їх можливостей в загальноосвітньому процесі. По-цьому рекомендується в кожному навчальному кабінеті мати хоча б один комп'ютер, підключений до локальної шкільної мережі для доступу до баз даних, а також до мережі Інтернет.