Та рента, яка виходить з-за відмінності у виробництві водительности праці на тих чи інших ділянках землі, називається диференціальної.
Різноманітність земель, обумовлене природними умовами, веде до утворення першої форми диффе-ренціальной ренти. Але, крім того, родючість грунту може бути створено і штучним шляхом, внаслідок її вія послідовних додаткових вкладень ка-питала в дану земельну ділянку. Ренту, отримує-мую таким шляхом, Маркс назвав другою формою диф-ференціальной ренти.
Диференціальна рента має дві різновид-ності. Відмінності можуть бути пов'язані з природною родючістю грунту або місцем розташування земель-них ділянок по відношенню до ринків збуту сільськогосподарських товарів. Перша різновид називаються ється диференціальної рентою за родючістю, а друга - диференціальної рентою I по Розташув-ню.
Як утворюється диференціальна рента по пло-огрядний?
Візьмемо для прикладу три ділянки, що розрізняються за родючістю. На першому, малородючі ділянці умови виробництва гірше в порівнянні з другим ділянкою, середнім за родючістю, і тим більше з третину-ім, самим родючим. Витрати на робочу силу, закупівлю машин, інвентарю, насіння і т. Д. На всіх навчаючи-стках рівні і складають 100 дол. Середню норму прибутку умовно приймемо рівної 20%. Значить, в на-шем прикладі середня прибуток складе 20 дол. Ін-індивідуальну ціна виробництва всієї продукції для всіх ділянок буде одінаковой- 120 дол. (100 дол. Витрати виробництва + 20 дол. Середня прибуток).
Оскільки продуктивність праці робітників на різних ділянках через відмінності в родючості грунту неоднакова, то і врожайність буде різною. Допу-стім, що на першій ділянці вона дорівнює 6 ц, на вто-ром- 8 ц і на третьому - 10 ц. Тому індивідуальні-ва ціна виробництва 1 ц продукції на першій ділянці землі буде дорівнює: -у = 20 дол. На другому:
120 120 10 -g- = 15 дол. На третьому: = 12 дол.
За якою ціною будуть продаватися сільськогосподарсь-ються продукти? За ціною виробництва першого, худ-шего ділянки, т. Е. По 20 дол. За 1 ц. Орендар пер-вого ділянки отримає за свої 6 ц 120 дол. Т. Е. Він відшкодує всі витрати виробництва і матиме середню прибуток. Орендар другої ділянки отримає 160 дол. (8 × 20), а третього -200 дол. (10 × 20). Значить, на другій ділянці понад витрат виробниц-ства і середнього прибутку буде отримано ще 40 дол. (160-120), а на третьому -80 дол. (200-120). 40 і 80 долл.- це частина додаткової вартості, створений-ної в процесі виробництва сільськогосподарських продуктів, яка, як надлишок над середньої при-бувальщиною, буде присвоєна землевласником, утворюючи його нетрудовий дохід - диференціальну ренту I за родючістю.
Аналогічно утворюється диференціальна рента за місцем розташування.
До цих пір мова йшла про відмінності земельних участ-ков, обумовлених самою природою. Але ділянки землі можуть стати більш родючими в результаті заходів, вжитих людиною. Наприклад, можна пови-сить родючість грунту, вносячи добрива, осушуючи або зрошуючи землю і т. Д. Для чого потрібні, звичайно, додаткові вкладення капіталу. Вони підвищують продуктивність праці сільськогосподарських рабо-чих і тим самим зменшують витрати виробництва і індивідуальну ціну виробництва.
Різниця між суспільною і індивідуальною ціною виробництва дає можливість капіталісту-орендарю отримувати додатковий прибуток. Заради цього надлишку над середнім прибутком він і робить капиталь-ні витрати, проводить агротехнічні заходи. Додатковий прибуток він отримує в тому випадку, якщо додаткові вкладення капіталу були здійснювала-влені до закінчення терміну оренди. Але при новому за-ключении договору землевласник вже врахує зріс-шиї родючість грунту і підвищить орендну плату. Таким чином надлишкова прибуток, отриманий в ре-док додаткових вкладень капіталу, перетворюється-тається в диференціальну ренту II, утворюючи ще один вид нетрудового доходу землевласника.
Слід врахувати, що багато капіталовкладення в сільськогосподарське виробництво зазвичай окупаються протягом тривалого часу. Тому орендар, як правило, зацікавлений в більш тривалому терміні оренди, тоді як землевласник, навпаки, прагне укласти оренду на більш короткий термін, щоб б-стре скористатися результатом капітальних вло-жений попереднього орендного терміну.
У зв'язку з цим напрошуються наступні висновки. По-перше, орендарю невигідно проводити заради-Кальне поліпшення землі, які вимагають длитель-них термінів окупності. Значить, земельна рента ви-ступає в якості одного з найсильніших гальм технічного прогресу в сільському господарстві. По-друге, орендар прагне за короткий термін оренди по-лучити максимум прибутку. Тому він збільшує норму експлуатації найманих робітників, а також ста-рается можливо повніше використовувати всі поживні соки грунту. Капіталістичний спосіб ведення сель-скохозяйственних виробництва неминуче веде до хижацького використання землі, виснаження поч-ви, руйнування її структури.