Як прищепити дитині працьовитість

Трудове виховання дітей в дошкільному закладі не повинно здійснюватися у відриві від сімейного виховання. У родині є сприятливі умови для формування у дітей працьовитості. Це перш за все наочність, доступність різноманітного домашньої праці, щодня здійснюється дорослими на очах у дитини, відчутність результатів цієї праці, можливість для дитини систематично брати участь у цій праці, працювати разом з дорослими. У спільній зі старшими членами трудової діяльності, дитина, наслідуючи старшим, швидше опановує трудовими навичками, переймає раціональні прийоми роботи. Праця разом з батьками доставляє дитині радість.

Батьків хвилює питання підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи. І це зрозуміло. Навчальний працю вимагає напруги, зусиль, наполегливості, вміння досягати результату. До цього нового виду праці дошкільника готують не тільки в процесі занять, а й при виконанні будь-яких трудових завдань.

Діти старшого дошкільного віку, як правило, добре володіють навичками самообслуговування і найпростішого господарсько - побутової праці. Основною формою організації їх праці є постійні обов'язки: догляд за своїм одягом, взуттям (чистять щіткою верхній одяг і взуття, прибирання ліжка, прання дрібних речей (шкарпеток, носових хусток і т. Д. Пришивання ґудзиків, петель. Вони виконують роботу, яка має значення для всіх членів сім'ї: накривають на стіл і прибирають зі столу, миють чайний посуд, витирають пил і т. д.

Якщо інтерес до дорученої справи згас, можна дати іншу роботу. Коли в родині двоє - троє дітей, обов'язки по дому розподіляються між ними. Для кращої організації праці можна ввести чергування. Хорошим стимулом інтересу дітей до праці є змагання.

З огляду на зрослий досвід дітей 6 - 7 років, їх знання та навички, при навчанні новим вмінням треба рідше використовувати показ, надавати дітям велику самостійність. Однак, контроль дорослого при цьому необхідний. Підвищуються вимоги до якості виконаної роботи. Оцінка її повинна бути доброзичливою, емоційної.

Особливе значення має праця старших дошкільників разом з дорослими. Діти завжди прагнуть брати участь в роботі батьків, і це прагнення треба підтримувати. У спільній з дорослими праці дитина переймає у них способи роботи, ставлення до неї. Старші дошкільнята допомагають батькам прибирати квартиру. Наприклад, мати миє підлогу, дитина витирає пил з меблів; або мати миє посуд, а дитина витирає її і т. п. Під час приготування їжі діти миють овочі, ріжуть варені овочі для салату або вінегрету. Дітям 6 - 7 років можна доручити чистити клітки з тваринами і птахами, давати їм корм і воду, вони можуть разом з батьками міняти воду в акваріумі, під час робіт в саду і на городі рихлити землю, робити клумби і грядки. Сіяти насіння, висаджувати розсаду, прополювати, проріджувати.

Підвищують інтерес до цієї праці, сприяють розвитку мислення дітей розповіді про життя тварин і рослин, цілеспрямовані спостереження в природі. На прогулянках в парк, ліс можна зібрати цікавий природний матеріал - шишки, жолуді, висохлі сучки, які стануть в нагоді для виготовлення виробів. Добре, якщо в сім'ї діти люблять займатися вишиванням, шиттям. З великим інтересом дитина старшого дошкільного віку займається ручною працею. Час від часу батьки разом з дітьми перевіряють іграшки, книги, розірвалися лагодять і підклеюють.

Розширення уявлення дітей старшого дошкільного віку про навколишню дійсність, велика здатність до узагальнення, їх власний досвід участі в посильній праці дозволяють розкрити перед дитиною суспільну значимість праці, взаємозв'язок у праці багатьох людей. Так, на прикладі створення книги можна розповісти дітям, що над нею попрацювали багато людей: письменники, художники, робочі друкарні, паперової фабрики, що завдяки їх спільній праці книга вийшла такою цікавою, барвистою і красивою.

Читання художньої літератури також сприяє формуванню уявлень дитини про працю дорослих, вихованню поваги до нього.

Якщо протягом усього дошкільного віку батьки приділяють належну увагу трудовому вихованню дітей, у них формуються трудові навички, емоційно - позитивне ставлення до справи.

Праця з виготовлення різних предметів для гри і побуту, спочатку планомірно направляється дорослим, а потім здійснюється дитиною самостійно, має виховне значення ще і в тому, що у дітей розвивається вміння ставити мету, наполегливість в її досягненні, справлятися з труднощами. Діти вчаться намічати шляхи здійснення поставленої мети, продумувати послідовність дій, способи обробки матеріалу, з'єднання його частин.

Попереднє продумування роботи дає можливість дитині в процесі самої праці направити сили на ускладнення конструкції, ретельну її обробку, а також швидше отримати потрібний результат. При відсутності достатніх умінь вони часто кидають роботу, змінюють задум, легко стають на шлях наслідування.

Своєчасне навчання вмінням вносить значні зміни в характер творчої діяльності. Володіючи навичками, діти успішніше втілюють свої задуми в життя. Їм стають посильними більш високі вимоги: самим придумати, як зробити іграшку, як виконати роботу красиво, якому матеріалу віддати перевагу відповідно до призначення речі.

Схожі статті