Валерій Олексійович довів, що Кирило створив християнське лист ( «кирилицю») шляхом комбінацій існуючої багато тисячоліть азбуки слов'ян і грецького алфавіту, фактично «легалізував» слов'янську писемність, що зробило можливим переклад християнських текстів з грецької мови зі збереженням їх сакрального сенсу.
Вивчаючи численні культові об'єкти, Валерій Олексійович виявив дані про присутність слов'янської культури в просторі (від берегів Португалії до зауральського Аркаїма) і в часі (від неоліту до першої половини 17 століття) що призвело до сенсаційного висновку: євразійська культура - це культура слов'ян, а Євразія - це Русь. Тим самим дослідження академіка Чудінова перекидають вікової змова мовчання, спрямований проти російського народу. Змова, що має на меті зробити так, щоб російський народ забув про багатотисячолітньої своєї історії.
Зовсім недавно Валерій Олексійович випустив нову книгу під назвою «Повернемо етрусків Русі», яка відриває сенсаційні повороти історії і зайвий раз доводить переконливість його теорії. Приступаючи до дешифрування етруської писемності, Чудінов виходив з припущення, що етруски були слов'янами. Класична етрускології виходила з латинської презумпції, Валерій Олексійович же виходив з слов'янської презумпції. «Виявивши кілька написів, де етруські рядки дублювалися російськими написами, я зрозумів, що етруська мова являє собою дещо змінений російський, його діалект, найбільш наближений до білоруського вимові».
Потім він зрозумів, що вони були східними слов'янами зі Смоленщини, а в підсумку стало з'ясовуватися, що вони не тільки створили Рим, а й були першими його мешканцями, тобто в Римі звучала слов'янська мова. Розглядаючи одне з етруських дзеркал, Валерій Олексійович знаходить там зображення немовляти, яке він асоціює з народженням Риму. «Виявляється, на дитинку Римі дійсно написано« світ », і створений він не просто слов'янами, але посланцями Русі етрусками за прямою вказівкою Москви, яка тоді була столицею світи. Іншими словами, Рим був задуманий форпостом Москви на західних рубежах, другою столицею на ім'я Мир ».
Взагалі, як з'ясував Валерій Олексійович, етруські тексти містять дуже багато нового цікавого матеріалу, що дозволяє в деталях простежити відносини між різними країнами в різні періоди часу. «Русь і Рим вважалися Атлантом, який тримає на собі небо світових відносин того часу, але Русь, природно, згадувалася першої. З цього стає зрозумілим, чому німецькі та італійські етрускології вважали за краще зробити з етруської мови нечитаний текст і повторювати римське вислів «Etruscan non legatur» - етруське не читається. Етруське читається, але зовсім не так, як хотілося б західним дослідникам ».