Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Якщо ваша дитина до 5-6 місяців після народження не починає супроводжувати «гуління» різноманітної інтонацією, якщо він не обертається на ваш заклик, а в віці 7-8 місяців не починає шукати очима предмети, які ви називаєте, зверніться для перевірки стану його слуху до лікаря-ушніку. Якщо лікар встановить, що дитина не чує зовсім або має сильне зниження слуху, вам не слід впадати у відчай, ви повинні зробити все можливе для того, щоб він з раннього віку отримав правильне вос-харчування. Пам'ятайте, що майбутнє вашої дитини залежить від вас, від вашого вмілого підходу до її виховання, від наполегливого бажання компенсувати недолік слуху. І це в ваших силах.
Багато батьків, своєчасно зайнялися воспи-танием своїх дітей, позбавлених слуху, врятували їх від німоти і відкрили їм шлях до навчання і праці. Напри-заходів: Альоша С. - глухий від народження. Завдяки систе-тичних спеціальних занять, які велися з дитиною в сім'ї, починаючи з 2-х річного віку, маль чик до семи років став вільно говорити і розуміти мову оточуючих, опанував грамотою і за своїм раз-витию не відрізнявся від своїх чуючих однолітків.
Тамара Т. - глуха від народження. Виховувалася своєю родичкою, яка, займаючись з дівчинкою регулярно і послідовно, зуміла розвинути їй мова. Тамара закінчила загальноосвітню школу та істо-річескій факультет Іркутського педагогічного ін-ститут.
Такі приклади не поодинокі.
Батьки! Пам'ятайте, що загальна і мовне виховання глухонімого дитини в сім'ї потребують від вас великої витримки, терпіння, постійної напруги, може бути вам іноді буде здаватися, що ваша праця беспо-Лезен, - не падайте духом в хвилини невдач, вірте в те, що ви можете багато чого зробити для своєї дитини, що і він зможе здобути освіту і знайде своє міцне місце в житті. '
Для виховання глухонімих дітей в нашій країні створено цілий ряд відповідних установ.
Заява про прийом дитини в ясла для дітей з не-достатками слуху слід направляти в міські, районні, обласні, крайові відділи охорони здоров'я; заяви про прийом дитини в дитячий сад або спеці-ально школу слід направляти в міські, район-ні, обласні, крайові відділи народної освіти. Якщо ви з якихось небудь причин не мали віз-можности своєчасно влаштувати дитину в спеці-ве установа для дітей з вадами слуху - організуйте виховання вашої дитини в сім'ї.
Для цієї мети необхідно:
1) забезпечити дитині хороший фізичний розвиток і переважання бадьорого, життєрадісного стану;
2) розвивати мислення і мова, увагу, пам'ять;
3) виховувати у дитини потреба в спілкуванні з оточуючими;
виховувати волю, правдивість, сміливість, почуття товариства;
5) прищеплювати дитині ряд елементарних культур-но-гігієнічних навичок і привчати його до самообслу-вання.
Що ж потрібно зробити для здійснення цього?
Перш за все вам необхідно організувати побут дитини. Треба встановити режим, відповідний його віку. Стежити за тим, щоб дитина спала, не спав, їв і грав в строго встановлені години (згідно з вказівками лікаря дитячої поліклініки), щоб в достатній мірі був на свіжому повітрі.
Привчайте дитину до охайності - мити руки перед їжею, після гри, знати свій рушник, свій носовичок, вміти ним користуватися, бути якраз-ним під час їжі і т. П.
Велика увага приділяйте вихованню рухів дитини. Особливо це необхідно дітям, які втратили слух після менінгіту, так як у них в результаті пе-ренесенного захворювання іноді різко порушується хода: дитина легко втрачає рівновагу, нестійкий на ногах. Привчайте вашої дитини лазити, стрибати, бігати, ходити по накресленої на підлозі лінії, колі, квадрату, ловити, кидати м'яч, марширувати. З'єднання-няйте марширування з рухами рук вгору, убік, на стегна. вперед і т. п. Слід робити і звичайну фіз-культзарядку з найпримітивніших рухів. Всі дії дитина повинна виконувати на вашу мовно-вому сигналу, який він поступово навчиться поні-мати по руху ваших губ.
Такі заняття допоможуть дитині відновити нор-мальную ходу, зміцнити і організувати руху.
Проводьте спеціальні застережні заходи (профілактику) проти захворювань, зокрема інфекційних. З цією метою регулярно показуйте дитини лікаря і виконуйте його призначення. Пам'ятайте, що повноцінний фізичний стан дитини спо-собствует його розумовому розвитку і позитивно відбивається на його поведінці та характері.
Розумно виконуючи вказівки, викладені в спеці-альної літературі (див. Список літератури в кінці брошури), правильно організувавши виховання дитини в сім'ї, ви зможете зробити дуже багато в справі розум-ного і мовного розвитку своєї дитини до його надходження в школу.
Звертаючись до дитини в будь-які моменти його бодрст-вования, «е вдавайтеся до жестам - говорите з ним, як звичайно говорять зі чують дітьми того ж віку, але говорите голосно, виразно, прямо в обличчя дитини, щоб він міг бачити звернену до неї мову , щоб він поступово звикав сосредото-чувати свою увагу на вираженні вашого особи, на русі ваших губ. Не розділяйте слова на склади, говорите цілої фразою, зберігаючи природний ритм, щоб дитина могла згодом правильно наслідувати вам.
Говорити голосно і чітко необхідно і тому, що, якщо у дитини є залишок слуху, гучна мова буде сприяти розвитку слухового сприйняття дитини.
Маленькі діти легко і охоче наслідують. Ті, що чують діти наслідують мови оточуючих, вос-приймаючи її на слух, глухі діти сприймають її візуально, наслідують видимим рухам губ і язика говорять з ними. І ті й інші діти спочатку навчаються тільки розуміти мову, а потім вже поль-тися нею.
Якщо ви завжди будете говорити з дитиною віч-на-віч і щодня, по кілька разів на день повторювали рять одні і ті ж ужиткові слова, фрази, задавати питання, що безпосередньо стосуються інтересів і пе-режіваній самої дитини, він поступово навчиться розуміти мову з руху губ, а потім почне і сам відтворювати ці рухи, т. е. говорити. Звичайно, «говоріння» глухого дитини буде спочатку невиразне, лепетние, ясна, може бути, тільки вам самим, але з часом цей лепет при спеціальному педагоги-зації дії буде оформлятися у все більш і більш зрозуміле слово.
Важливо, щоб у дитини можливо раніше роз-лась звичка вдивлятися в обличчя мовця, щоб у нього виникло бажання відтворювати мова оточуючих.
Розуміти мову окруокающіх по руху губ - це перше, що необхідно дитині для його мовного роз-ку,
Дуже важливо також, щоб удома, в сім'ї, дитина одержувала правильне загальне виховання. Чи не балуйте
дитини, виховуйте в ньому самостійність, давайте йому виконувати дрібні доручення по дому, наприклад: покликати кого-небудь, прибрати ліжко, віднести, поставити посуд і т. п. привчайте його самостійно одягатися і роздягатися.
Всі доручення супроводжуйте усним словом, го-воріте не поспішаючи, терпляче, домагаючись, щоб дитина зрозуміла і дійсно виконав ваше доручення. Якщо дитина не зрозуміла вас, візьміться разом з ним за справу, покажіть, як треба зробити.
Будьте завжди справедливі до дитини, не накази-вайте його, так як дитина не слухається часто тому, що не розуміє, що від нього хочуть.
Якщо ваша дитина упертий і неслухняний, можна від-спричиняти його від капризу якимось цікавим для нього заняттям. Щоб відучити дитину нав'язливо вимагати від вас що-небудь в той час, коли ви зайняті і не можете відірватися від справи, привчайте його розуміти слово «по-том», яке пояснить йому, що він не повинен заважати вам в дану хвилину. Коли ви звільнитеся, ви повинні виконати те, про що він просив, і дитина буде знати: «потім» він отримає те, що йому потрібно.
Свою обіцянку треба виконувати, інакше буде піді-рваною довіру дитини до ваших слів.
Будьте з дитиною завжди рівними і спокійними.
Дуже важливо поступово привчати дитину володіти олівцем і ножицями, даючи йому вільно малювати і вирізати. Привчайте його ліпити з пластиліну. Завжди спочатку показуйте дитині на прикладі, як можна ри-пхати, ліпити, вирізати. Щоб його праця була целена-правлю, зберігайте в куточку дитини його роботи, це викличе у нього великий інтерес до творчої діяльно-сті.
Організуйте дитині «куточок». Поставте столик зі стільчиком. На столику розкладіть його улюблені гру-шки, книжки, олівці, пластилін, поставте квіти. На стіні розвісьте картинки із зображенням тварин і предметів, які він вже може сам назвати; Прикривши-піті над столиком поличку, па ній поставте його роботи. Привчайте його підтримувати порядок в своєму «куточку».
Для дитини дошкільного віку можна вивішені-вать на стіні картинки знайомих йому слів з табличками під ними; на цих табличках великим друкованим шріф-те Позначте назви картинок.
Складайте вашій дитині книжки-саморобки. Ви-Реза з різних букварів та дитячих книжок картинки із зображенням знайомих йому тварин, іграшок, пред-метов і дій. Розфарбуйте ці картинки, наклейте їх в зошит для малювання і підпишіть друкованим шріф-те. Кожне нове слово, засвоєне дитиною, заносите в цю книжку, яка стане його альбомом-словником.
Такі книжки-саморобки будуть вам служити описом словесного запасу вашої дитини. Складайте їх у певній послідовності, в міру накопичення дитиною слів. Розглядаючи ці книжки, він буде називаються вать наклеєні в них картинки і таким чином за-закріплюють знання друкованого способу слів і навички їх про-зношених.
Успіхи в розвитку словесної мови дитини цілком залежатимуть від тих навичок, які ви зможете у нього виховати. Тому ви повинні ставити собі за за-дачею у всіх випадках повсякденному житті бути поня-тими вашою дитиною, розуміти його питання і потреб-ності, враховувати всі його маленькі переживання і впе-чатленія, втілюючи їх у живу словесну мова.
Так, з ранку, в процесі одягання дитини, весело на-викликають всі предмети, які ви даєте йому надягати, наприклад:
«Де сорочка? Ось сорочка! Одягни сорочку! Так добре! Де штани? Ось штани! Одягни штани! Так добре! Де панчохи? Ось панчохи! Одягни панчохи »і т. Д. При умовно ви говорите:« Підемо вмиватися! Ось вода, ось мило. Вимий руки! Де руки? Ось руки! Вимий лоб, ніс, вуха! Де ніс? Де лоб? Де вуха? Ось ніс, ось лоб, ось вуха! »І т. П.
Намагайтеся взяти за правило: щоранку, після того як дитина акуратно, не поспішаючи і вчасно позавтра-кає, починати з ним гри-заняття. Вони повинні вестися кілька разів протягом дня, всього за 10-15 хв. Тривалість занять з дитиною змінюється відпо-відно до віку дитини. З дитиною дошкільного воз-раста заняття можна подовжити до 45 хв. Заняття дол-жни мати на меті розвиток мови, слуху (якщо у дитини
є який-небудь залишок слуху), дотику, нюху, смаку, а головне - уваги, спостережливості, подра-жания і моторики (рухів рук і ніг).
Користуйтеся кожним враженням і переживанням дитини. Нехай це буде незначна подія: сло-манна іграшка, що втекла кішка - всього цього треба надавати значення, і всі враження і переживання дитини наділяти в усне слово, наприклад: «Ай. Вова впав! »Або, якщо дитина зламав іграшку і розглядає-кість її:« Ай, ай, ай, Вова зламав! »І т. П.
Ваша дитина буде звикати до ритму мови, все більше і більше користуватися живим усним словом і висловлювати їм свої почуття, настрої.
Необхідно, щоб ви встановили правильні взаємо-моотпошенія між вашою дитиною і оточуючими його чують дітьми. Ви повинні розповісти цим дітям про нестачу вашої дитини, пояснити їм, яким способом можна з ним спілкуватися. Інакше може слу-читься, що між дітьми і вашою дитиною встановиться виключно жестикулярной спосіб спілкування, до кото-рому чують діти мимоволі вдаватимуться.
Попередня розмова з чують дітьми і роз'яснення, що вони можуть допомогти дитині «навчитися говорити», безсумнівно 1. викличе інтерес цих дітей і тим самим збудить їх до мовного спілкування усним словом з вашою дитиною.
Правильно організоване мовне спілкування зі сли-шащімі дітьми сприятиме розвитку і словес-ной мови вашої дитини, і його розумовому розвитку.
Для того щоб виховати усне мовлення глухого ре-бенка, потрібно перш за все розвивати у нього увагу, спостережливість, наслідування. Тому ви повинні ви-збирать такі заняття, ігри, іграшки, книжки, які були б цікаві і могли б служити посібниками в вос-харчування у дитини необхідних навичок.
Посібником для виховання зорового сприйняття можуть служити різнокольорові палички, кульки, мозаїка, цеглинки, ганчірочки, розфарбовані картинки однакового змісту (щоб дитина знаходила їх по сход-ству), різнокольорові лучінкі, камінчики, гудзики, черепашки, кісточки, листя. Привчайте дитину розглядати, порівнювати, знаходити, відбирати потрібне. Наприклад: дайте йому коробку з різними гудзиками або Камеш-ками - нехай вибере однакові, дайте йому звірити за кольором різнокольорові клаптики, дайте різного ґатунку і величини горіхи - нехай розкладає їх по купках. Ці вправи повинні носити характер гри. Так, відібравши за кольором однакові предмети, покладіть їх, прикривши блюдцем або папірцем, в різних місцях: на підлозі, на вікні, на столі, на полиці і т. Д. Покажіть дитині один з наявних у вас предметів і попросіть відшукати і дати такої ж. Або, показавши дитині цеглинка зеленого кольору, запропонуйте вибрати такий же з купки різнобарв'я-них цеглинок. Діти люблять такі вправи і обик-новенно радіють удачі. Ту ж саму гру можна про-деливать з однаковими іграшками. Наприклад, поки-житі конячку (або картинку з зображенням конячки), назвіть її та змусьте дитини вибрати з розставлено-них іграшок або розкладених картинок дублікат цієї іграшки або картинки.
Хорошим засобом для розвитку уваги у дитини можуть служити іграшки або розфарбовані картинки, що зображують домашніх тварин. Подаючи дитині одну з картинок, просите його знайти відповідну малюнку іграшку.
Називаючи предмет, зображений на картинці, або саму іграшку, привчайте дитину кожен раз обра щать увагу на рух ваших губ, запам'ятовувати цей рух і поєднувати його з певним предметом або зображенням. Таким чином розвивається навик «чте-ня з губ» або розуміння слів по руху губ. Упраж-вати в читанні з губ можна також проводити і в слідую-щей грі: показати і потім заховати картинку або пред-мет, який в даний момент просить дитина, і потім разом з дитиною шукати його, називаючи кожного разу, як дитина / погляне на вас. Потім, знайшовши предмет, ра-достно показати його і знову чітко, весело і голосно назвати, щоб дитина і бачив і чув (в разі, якщо у нього є залишковий слух), після чого подати піт предмет дитині, сказавши: «На!» . Наприклад, дитина просить хліба. Ви візьмете хліб, піднімете його високо і, раптом, сховавши, запитаєте дитини: «Де хліб, хліб? Де хліб? Де хліб? Хліба немає! Ось хліб! На хліб ». Щоб дитина добре запам'ятав слово і зв'язав його з предметом, вживайте це слово при різних об-обставинами і іграх.
Треба зробити лото з картинками складів-слів. При-вчіть дитину розуміти з читання з губ назви цих картинок і подавати їх на ваше прохання, наприклад: «Дай ам-ам, дай му, дай мяу» і т. П.
Найлегшими і тому першими словами-складу-ми можуть бути лепетние назви домашніх тварин, деяких іграшок і дій, що починаються зі зву-ків п, ф, т, м, в, б, л, н і включають всі голосні. У са-мом початку занять з виховання словесної мови ви можете дати дитині такі слова, легко сприйнятий-травнем їм візуально і неважкі для вимови, наприклад:
кінь - ПРР (губної) вода
півень - ПЕТу хліб - леп
собака - ам рушницю - паф
кіт - мяу лялька - ляля
паровоз - у-у дай!
літак боляче - бо-бо
барабан - та-та-та погано - фу!
м'яч - оп-оп добре - пай!
Якщо дитина вже опанував деяким запасом слів і користується ним самостійно при назві знайомих йому предметів і дій, якщо він вже звик до регу-лярні занять і увагу його стало стійким, ви
можете поступово прищеплювати йому навички більш чіткої вимови.
Це досягається шляхом викликання звуків.