Я не помилюся, якщо скажу, що погано, і це не може бути не плачевно для народу, що будує нову державу всього лише 20 років. Хіба можна побудувати нормальну державу при поганій владі? Якщо кращі представники суспільства, обрані народом як авангард країни, готові думати лише про власні інтереси, на що в такому випадку може розраховувати країна і її народ?
Всі ці питання вже багато років все частіше і частіше задає собі український народ, але що він може зробити, адже, по суті, влада обирає не народ, влада обирає народне Его. Народне Его звикло думати і міркувати про те, що все в країні має відбуватися згідно власну вигоду. «Мені потрібна вигідна для мене влада, мені потрібні люди у владі, які будуть вирішувати за мене мої завдання, а я повинен жити добре тому, що віддав свій голос за тих, хто буде все за мене робити і вирішувати всі мої завдання» - так думає більшість.
Так в загальних рисах виглядає процес виборів, який в підсумку і формує владу в Україні. Причому цей процес виглядає досить смішно для кожного з нас, адже кожен з нас вважає себе розумним, але, тим не менше, більшість українського народу бере участь саме так в цьому смішному процесі.
Політик - це людина, яка спочатку розраховує потрапити у владу, використовуючи слабкості людини, інакше він не зможе стати політиком. Я не здивую кожного з вас, сказавши, що саме політики купують Вас на виборах за гречку або 100 грн. Це вони розповідають народу одні і ті ж казки, в які народ, як мале дитя, весь час вірить, а якщо і не вірить, то мовчазно і боягузливо підтримує тих, хто ще як і раніше вірить в казки.
Одні і ті ж політики виходять на політичні ток-шоу, вони не змінюються, та й мови їх як завжди банальні. Політики кожен раз визнають свої помилки, кожен раз обіцяють їх виправити і кожного разу знов помиляються, звинувачуючи в помилках тих, хто нібито заважає їм працювати. Народ в черговий раз підтримує політиків, які не задаючись питанням про те, скільки разів ще можна помилятися, чи буде їх помилок кінець і чи не варто визнати цих політиків дуже дурними, якщо вони за стільки років так і не навчилися керувати країною. При цьому політики зовсім не думають про совість, вони думають лише про те, як в черговий раз обдурити свій народ і зробити так, щоб народ їм знову довіряв.
Всі політики вміло маніпулюють свідомістю людини, використовуючи для цього його слабкості. А чим ідеологічно слабкіше народ, тим простіше їм маніпулювати, тому сьогодні в Україні немає жодної нормальної ідеологічної партії, на думку політиків, країні не потрібна дієва ідеологія, інакше народ дійсно по-справжньому почне обирати владу в країні.
При цьому влада в країні як і раніше залишається народної, а хіба народна влада може бути поганий, адже її вибрав народ! Це тільки народ вважає, що влада в Україні погана, а ось сама влада так вважати не може, для себе вона розуміє лише одне: народ в Україні настільки ідеологічно слабкий, що навіть на виборах не в змозі відстояти власну позицію.
Український народ розуміє, що його дурить влада, а влада розуміє, що вона дурить народ. Але коли приходять чергові вибори, виявляється, що всіх це влаштовує, виявляється, що в країні начебто присутня симбіоз влади і народу. І, звичайно, в таких умовах нічого не може змінитися до тих пір, поки народу не набридне жити в симбіозі з подібною владою, поки кожна людина під час виборів не перестане думати лише про себе і свої потреби.
Егоїзм народу породжує егоїстичну влада і це цілком закономірно. Сьогодні народу подобаються ті, хто найбільш багатий, тому що кожен з них теж хоче стати багатим. Але при цьому народ не хоче розуміти однієї простої істини: всі ці люди багаті за рахунок того, що всіх інших в порівнянні з собою вони вже давно зробили бідними.
Его більшості людей штовхає їх на те, щоб самому стати багатим на шкоду іншим людям, така наша сутність, такий наш менталітет, такий менталітет і влади, яку вирощує народ з самого дитинства. Сьогоднішня влада в Україні - це влада лівих, яка відрізняється від влади правих не тим, що вона бідна, а тим, що в першу чергу аморальна. Ліві вбили в людині духовність, а значить і ті якості, які дозволяли думати людині не тільки про себе, а й про інших людей, вони створили товариство егоїстів.
Влада не може бути не егоїстичною, якщо вона вибирається з егоїстів. А народ не перестане бути егоїстичним до тих пір, поки його життя зовсім перетвориться на кошмар, до чого сьогодні прагне українська влада. По суті справи влада своїми діями очищає народ, наближаючи його тим самим до духовності, а народ хоч і злиться, але в міру зубожіння все більше починає об'єднуватися. Саме цей процес і здатний дати Україні нову владу.
Тільки коли народ, об'єднавшись, нарешті навчиться усвідомлено обирати владу в Україні і закличе її до відповідальності, лише тоді можна буде говорити про те, що народ може бути задоволений владою. Тільки коли влада буде позбавлена можливості дурити свій народ, тільки тоді вона зрозуміє, що благополуччя влади може грунтуватися не тільки на те, щоб обкрадати власний народ, а й на те, що вона є владою сучасного високорозвиненої держави.
