Кожен має рівні можливості для реалізації своїх трудових прав.
Особи, які вважають, що вони піддалися дискримінації в сфері праці, вправі звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної шкоди і компенсації моральної шкоди.
Принцип заборони дискримінації конкретизується у всіх інститутах трудового права. Конвенція МОП №111 (1958 р) «Про дискримінацію в галузі праці та зайнятості» передбачає викорінення будь-якої дискримінації у праці та зайнятості.
13.Понятіе і класифікація суб'єктів трудового права. Правовий статус суб'єкта трудового права: загальний і спеціальний.
Трудова правосуб'єктивність - визнана державою здатність мати і особисто реалізовувати трудові права і обов'язки, а також здатність самостійно нести юридичну відповідальність за правопорушення в сфері праці.
1) трудова правоздатність (визнана державою і трудовим законодавством здатність мати трудові права та обов'язки);
2) трудова дієздатність (здатність по нормам законодавства своїми діями здійснювати трудові права і обов'язки);
3) трудова деликтоспособность (здатність відповідати за вчинення правопорушень у сфері праці).
Суб'єкт трудового права - це сторона трудових і безпосередньо пов'язаних з ними відносин, що володіє правовим статусом (в тому числі трудової правосуб'єктністю) і особисто або через представництво, якщо дозволяє законодавство, що реалізує суб'єктивні трудові права і обов'язки.
Суб'єкти трудового права класифікуються залежно від предмета галузі трудового права. У науці розглядаються два види суб'єктів трудового права: суб'єкти основні (працівник і роботодавець як сторони трудових відносин) і суб'єкти допоміжні, або похідні, тобто боку безпосередньо пов'язані з трудовими відносинами (безробітний, учень, держава, професійні спілки та ін.)
Правовий статус суб'єкта трудового права: загальний і спеціальний.
Правовим статусом суб'єкта трудового права називається його основне правове становище в сфері праці за трудовим законодавством.
Загальний правовий статус передбачає для кожного виду суб'єктів загальні (практично однакові, основні) права і обов'язки. Спеціальний правовий статус являє собою конкретизацію загального правового статусу стосовно сфери діяльності, займаної посади.