Інтерв'ю як метод соціально-наукового дослідження

Надіслати свою хорошу роботу в базу знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань в своє навчання і роботи, будуть вам дуже вдячні.







Міністерство освіти і науки Російської Федерації

Академія гуманітарних наук і освіти

Приватне установа освітня організація вищої освіти

Омська гуманітарна академія

по соціологічним дослідженням

Замятін Артем Юрійович

Актуальність. Останнім часом інтерв'ю як особливий джерело і метод дослідження все частіше використовують в науково-дослідній роботі фахівці гуманітарних і суспільних наук.

І це не випадково, адже інтерв'ю дозволяє більш глибоко і всебічно висвітлити актуальні проблеми минулого і сьогодення, скорегувати традиційні погляди на певні суспільно значущі процеси і явища. Інтерв'ю активно використовують не тільки досвідчені дослідники, її застосовують в своїх роботах і студенти, які починають робити свої перші кроки в науці.

Багаторічний досвід в системі роботи з обдарованою молоддю дозволяє констатувати, що вони не завжди можуть на належному рівні, вміло і грамотно провести інтерв'ю, використавши всі його потенційні можливості. Досить часто початківці дослідники уникають проведення інтерв'ю, хоча воно враховуючи специфіку дослідницької теми могло б її тільки збагатити інформаційно й емоційно.

Об'єкт роботи - поняття інтерв'ю.

Для досягнення мети в даній роботі, були поставлені наступні завдання:

1) розглянути поняття інтерв'ю;

2) описати види інтерв'ю;

3) проаналізувати роль інтерв'ю в науковому дослідженні.

Значення інтерв'ю полягає не в простому з'ясуванні відомостей, які можна отримати і з інших джерел інформації, а в живому спілкуванні з людьми, дозволяє дізнатися їх точку зору, оцінки тих чи інших подій, причини вчинків.

Крім того, інтерв'ю має відображати індивідуальні, неповторні риси героїв, їх характери, особливості поведінки. З цього можна зробити висновок, що для досягнення зазначеної вище мети інтерв'юер повинен належним чином побудувати питання, тобто, застосувати творчий підхід до їх формування.

В. Чертков відзначає, що творчість інтерв'юера-журналіста полягає, перш за все, в умінні підбирати і формувати питання. Крім того, своїми питаннями він направляє бесіду, не даючи їй вийти за задані межі.

Таким чином, поняття інтерв'ю ми можемо розуміти в широкому і вузькому сенсі. інтерв'ю:

1) жанр публіцистики, бесіда журналіста з одним або декількома особами, яка відбувається у вільній манері для з'ясування нових відомостей, встановлення подробиць, визначення чиєїсь реакції на якусь подію;

2) метод отримання інформації від людини в ході живого діалогу (бесіди), коли спеціально підготовлений виконавець (інтерв'юер) ставить питання, керуючись певною метою і певною тактикою спілкування. Людини, з яким розмовляє інтерв'юер, називають опитуваним або респондентом.

Інтерв'ю дає можливість отримати інформацію, яку важко отримати за допомогою інших методів дослідження. Перевага інтерв'ю полягає в тому, що завдяки безпосередньому контакті з респондентом можна змінювати питання.

Незважаючи на отримані відповіді, задавати додаткові питання, уточнювати відповіді, забезпечуючи отримання більш глибокої інформації. Крім того, безпосередній контакт з респондентом робить фіксованим не тільки змісту відповідей, а й «підтекст» - емоційної забарвлення, особливості інтонації, жести, зовнішні реакції.

Вибираючи тип інтерв'ю, слід керуватися завданнями, які висуваються на час дослідження. Для проведення соціологічних і історичних досліджень найпоширенішими, інформаційно насиченими і доступними є біографічне інтерв'ю і проблемне інтерв'ю, спрямоване на вивчення переживання людиною окремого історичної події, ситуації або явища.

Залежно від «ступеню формалізації» співрозмовника інтерв'ю поділяють на:

- вільний - бесіду, яка триває кілька годин за загальною програмою, але без жорсткої деталізації. Інтерв'юер може задавати питання, які вважає потрібними, в будь-якому формулюванні або послідовності;

- фокусовані, в якому використовують так званий список інтерв'ю, що містить перелік як обов'язкових, так і можливих питань;

Відповіді строго фіксуються.







Вільне інтерв'ю характеризується великою гнучкістю, стандартизоване - забезпечує більшу порівнянність інформації та швидкість її обробки.

Певною перевагою стандартизованого інтерв'ю є можливість залучити до його проведення людини без спеціальної підготовки, отже, і початківців дослідників.

1) налагодження контакту з респондентом;

2) правильна постановка питань Інтерв'ю;

3) правильна фіксація відповідей.

Так, вся процедура Інтерв'ю, починаючи з появи інтерв'юера і з перших його слів, повинна передбачати для опитуваних мотиви, які спонукають давати щирі відповіді.

Інтерв'юер особисто, безпосередньо взаємодіє з респондентом: він особисто ставить йому запитання (відповідно опитувального листа), особисто реєструє відповіді. Він веде бесіду, направляє її. У зв'язку з цим інтерв'юер повинен:

- точно формулювати питання;

- задавати всі питання, що знаходяться в опитувальному аркуші і строго в тій послідовності, в якій вони в ньому зафіксовані;

- точно фіксувати отримані відповіді.

В ході опитування нічого не повинно змінюватися - опитування повинен бути однаковим для всіх за умовами проведення, з формулювань і послідовності запитань.

Інтерв'юеру забороняється вступати в дискусії з опитуваними, переривати їх, підкреслювати особисту зацікавленість в результатах дослідження. У процесі інтерв'ювання інтерв'юер повинен займати нейтральну позицію по відношенню до предмету дослідження. Під час Інтерв'ю інтерв'юер може:

- зажадати від респондента додаткової інформації, уточнення та роз'яснення своєї думки;

- має право вказати на котрі виникли в ході бесіди протиріччя у відповідях опитуваних (тривалість Інтерв'ю не лімітується);

- не рекомендується квапити респондента з відповідями.

Темп Інтерв'ю визначається обставинами:

- специфікою теми дослідження;

- рівнем освітнього та культурного розвитку респондента;

Якщо досліджувана проблема складна, темп Інтерв'ю може бути повільним. Не слід допускати й іншої крайності - надмірно довгого обмірковування відповідей (це може призвести до спотворення інформації).

Іноді може бути використана запис по пам'яті (якщо кількість запитань не велике, інтерв'юер може записати відповіді на питання після закінчення Інтерв'ю).

Інтерв'юер, який проводить опитування, повинен:

- діяти строго за інструкцією, отриманої на інструктажі;

- знати, як реєструвати відповіді, як працювати з картками, що додаються до інструментарію.

Всі вказівки щодо ведення опитування і роботі з опитувальних листом, правилам заповнення опитувальних листів, пошуку респондентів містяться в інструкції і продубльовані (як правило) в самому опитувальному аркуші (перед кожним питанням іншим шрифтом зазначається специфіка роботи з ним, вказані всі переходи).

Інструкція інтерв'юеру, де вказані всі технічні, методичні, організаційні аспекти Інтерв'ю, які можуть викликати труднощі в ході інтерв'ювання, є важливим методичним документом і повинна бути детально складена.

Інтерв'ю має постачати досліднику весь фактичний матеріал. Отже, запитання інтерв'юерів, відповіді опитуваних, замітки інтерв'юера про спостереження з приводу ситуації Інтерв'ю та самих опитуваних створюють основу для висновків дослідника, в яких найчастіше містяться висновки і рішення, часто виходять за рамки конкретного дослідження. У зв'язку з цим особливої ​​проблемою є підготовка інтерв'юерів.

Вона включає в себе не тільки інструктаж напередодні дослідження (що є дуже важливим), а й відбір і підготовку інтерв'юерів.

Як інтерв'юерів можуть виступати професійні соціологи, а також представники інших професій за умови успішного завершення навчання. Практика соціологічних досліджень свідчить на користь використання в якості інтерв'юерів саме неспеціалістів в зв'язку з їх більшою неупередженістю і нейтральністю по відношенню до результатів дослідження.

Це означає, їх більшої початкової об'єктивності. Крім того, при проведенні Інтерв'ю доцільно використовувати якомога більшу кількість інтерв'юерів, що забезпечує не тільки оперативність роботи, але і дає більше можливостей порівнянності результатів, допомагає уникати суб'єктивізму в сприйнятті та інтерпретації відповідей. При цьому, хто б не проводив опитування (професійний соціолог або спеціально навчений для виконання цього роду діяльності людина), інтерв'юер повинен спочатку мати набір якостей, потенційно що полегшують його роботу в цій ролі, це:

- культура; інтерв'ю опитування соціолог

При відборі кандидатів для роботи в якості інтерв'юерів можливе використання тестів на визначення швидкості реакції, обсягу пам'яті, ступеня комунікабельності, вміння слухати і ін.

Статево, національні та інші особливості інтерв'юерів особливого впливу на хід і результати опитування не роблять.

Швидше за необхідний облік специфіки теми та аудиторії з метою підбору інтерв'юерів по конкретним ознаками.

Після відповідної підготовки (за спеціальними методиками) за умови позитивних результатів проведення серії контрольних Інтерв'ю інтерв'юер зараховується в опитну мережу. Хоча підбір і підготовка інтерв'юерів вважається справою досить важким, необхідно прагнути до формування численної опитувальної мережі.

Сучасна техніка дає досить широкий діапазон можливостей для максимально адекватної фіксації інтерв'ю з людьми, що володіють корисною для проведення дослідження інформації.

Вибираючи техніку, слід враховувати власні матеріальні можливості і серйозність заняття даного дослідження.

У випадках, коли мова йде про дослідження, заснованим на значній кількості інтерв'ю, слід використовувати спеціально призначений для роботи такого роду зручний у використанні цифровий або касетний диктофон.

Слід пам'ятати, що останні можуть бути розраховані як на звичайну аудіокасету, яку можна прослухати на будь-якому касетному магнітофоні, так і на мікрокасету, яку можна слухати тільки за допомогою того ж мікрокасетних диктофона.

Не слід забувати і про можливість використання касетних магнітофонів з вбудованими мікрофонами. Якість запису значно краще при використанні виносного мікрофона, який слід розмістити якомога ближче до респондента, але, звичайно, так, щоб він не створював у нього відчуття дискомфорту.

Вивчивши цю тему роботи, ми можемо зробити наступні висновки ...

Список використаної літератури

Розміщено на Allbest.ru







Схожі статті