Інклюзія дає дітям з ОВЗ право вибору
Інклюзивна освіта в Росії не витіснить корекційні школи. Цього і не потрібно. Сусідство інклюзивних та корекційних шкіл дає людині з ОВЗ вибір. Саме право вибору робить людину громадянином. А чи готові діти з ОВЗ робити такий вибір і повноцінно жити в суспільстві?
Допомагати людям
Антон мислячих - культорг загону: він відповідає за культурні заходи, бере участь у виступах, читає вірші.
- Я люблю брати участь у всіх наших заходах, тому що мені подобається спілкуватися з друзями. Їх у мене дуже багато, - розповів мислячих кореспонденту «АіФ - Прикамье». - Я закоханий! У всіх моїх хлопців. Я люблю всіх, хто посміхається.
- Це вітчизняна розробка, - мовить Олеся Павлик. - Творця звуть Іван Бакаідов. Він дуже обдарований програміст, але так само, як і я частково обмежений в можливостях. Щоб легше спілкуватися з іншими людьми, Іван сам придумав і втілив у життя програму для комунікації. DisType простий в освоєнні і зручний у використанні. Я користуюся ним на ноутбуці, але є і версія для планшетів. Все, що від мене потрібно - надрукувати текст на клавіатурі, який програма озвучить по моїй команді. Для зручності часті фрази зберігаються, щоб не доводилося вбивати їх знову і знову.
Долати перепони
Приклади з життя показують, що порушення опорно-рухового апарату - не перешкоджає досягненню успіху. Співачці Юлії Самойлової в 13 років поставили діагноз спінальна аміотрофія Верднига - Гофмана, а в 14 років Самойлова стала переможницею Всеукраїнського фестивалю «На крилах мрії».
- Якщо у вас є в серці світло, то навіть в самий темний день ви зможете висвітлити дорогу собі і всім людям, які вас оточує, чи не гасіть в собі цей світ, - сказала Самойлова в інтерв'ю кореспондентові РІА Новини.
Будувати відносини з іншими людьми
Восьмиразова паралімпійська чемпіонка з плавання Оксана Савченко вважає, що дітей з ОВЗ слід поміщати в інклюзивні школи, щоб навчити їх однолітків спілкування з інвалідами.
Оксана Савченко народилася з рідкісним захворюванням - вродженої глаукомою обох очей.
- Я інвалід з народження, я не розумію, як бачити двома очима, я цього ніколи не відчувала, - розповідає Савченко кореспондентові мережевого видання «Уфа1.ру». - З моїх спогадів ... Мене ніколи не виділяли в дитячому садку. Спочатку я була в дитсадку для дітей з порушенням зору, і мама спеціально перевела мене в звичайний садочок, щоб я адаптувалася до навколишнього світу. Я завжди вчилася у звичайній школі.
Думка Савченко про інклюзивну освіту поділяють Світлана Базарова і її дочка Дженнет. Дженнет Базарова володіє рідкісним захворюванням - недосконалий остеогенез п'ятого типу, який називають хворобою «кришталевого людини», так як у людини з таким діагнозом дуже тонкі і крихкі кістки.
Незважаючи на хворобу Дженнет ходить у звичайну московську загальноосвітню школу №548.
Дженнет не замикається в собі: малює, пише п'єси, співає, плаває, займається благодійністю - виставляє свої картини на благодійних аукціонах і бере участь в пробігах в інвалідному візку.
Організація інклюзивної практики ставить перед педагогами багато питань. Як організувати комфортне середовище? Як розробити адаптовану освітню програму? Як допомогти дітям і підліткам з ОВЗ налагодити контакт з однолітками?
Мати Соні Євгена Шаталова каже, що поетичний талант виявили випадково:
- Нам вдалося, хоч і з дуже великими труднощами, записати Соню в нашу звичайну, місцеву школу. Різні її здібності проявилися - до математики, наприклад, - розповідає Шаталова порталу «Не інвалід.ru». - Я її в жарт запитала: «Може, ти ще й вірші пишеш?» Дочка кивнула. Взяли ручку, і слова з неї полилися ...
Вірш, яке Соня написала у вісім років:
Багаття горів, і полум'я співало
Про Сонце і про гордість людей.
І голова моя горіла
Від гіркоти прожитих днів.
Мені скоро дев'ять. це вічність
У порівнянні з часом багаття.
Але він зігрів людей.
А я? <…>
Багаття заплакав, догоряючи.
З полін капає смола.
І плачу я. адже дорога
Ціна безмовність. Боже, дай слова!
Герої статті своєю силою і хоробрістю доводять, що діагноз не ставить хрест на життя людини. Завдання батьків і педагогів допомогти маленькій людині знайти в собі сили рухатися вперед. Інклюзивна освіта відкриє особам з ОВЗ нові шляхи для самореалізації і усуне скутість в спілкуванні між людьми з різними особливостями. Інклюзивна практика дає надію, що завтра ми прокинемося в толерантному суспільстві.