Отже, закон регулює порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами і на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом . Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
До інформаціїї з обмеженим доступом відноситься:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація (поняття зазначених видів інформації викладено в Законі).
Що стосується інформації про фізичних осіб. Слід зазначити, що кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, відомості про неї та з якою метою вона збирається, як, ким і з якою метою вона використовуються, передається поширюється, крім випадків, встановлених законом;
2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання або зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав і законних інтересів;
5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Розпорядники інформації. які володіють інформацією про особу, зобов'язані:
1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;
2) використовувати її лише з метою та відповідно до встановлених законом;
3) вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї інших осіб;
4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Відмова особі в доступі до інформації про неї. приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
Зараз подивимося як скласти запит.
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Найголовніше - письмовий запит подається в довільній формі. Але у всякому разі обов'язково повинен містити:
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Доречно запит назвати саме «Запит на інформацію» або «Інформаційний запит» і вказати, що запит подається відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати у розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян , відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або вимагає пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Інформація на запит надається безкоштовно.
Рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені керівнику розпорядника, вищого органу або суду.
Зокрема, запитувач має право оскаржити:
1) відмова в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону;
7) інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, які порушують законні права та інтереси запитувача.
І нарешті, оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.