К.е.н. Коробкова О.К.
ГОУ ВПО Біла Церква державна академія економіки і права, Україна
ІНДИКАТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
В критеріях оцінки ефективності медичних послуг закладів охорони здоров'я немає ясності і усталених показників. За основу визначення ефективності беруться показники госпіталізації, ліжкового фонду, кількості лікарів на душу населення, використовуються показники тривалості життя, стану здоров'я, дані про народжуваність і смертність, а також величини витрат на охорону здоров'я. Однак практично на всі вищевказані показники впливають фактори, які знаходяться поза сектором охорони здоров'я.
Адекватна оцінка ефективності охорони здоров'я визначається не внутрішніми характеристиками самої системи, а постійним моніторингом оцінки якості медичних послуг та задоволення потреб громадян у медичному та профілактичне обслуговування. Для відповідності фінансових можливостей держави і обсягів гарантованої безплатної медичної допомоги необхідно або збільшити бюджетне фінансування галузі і законодавчо закріпити на федеральному рівні єдині подушного нормативи фінансування охорони здоров'я (з урахуванням територіального коефіцієнта), або ж скорегувати обсяги безкоштовної медичної допомоги з урахуванням обмежених можливостей державного фінансування.
Пріоритетний національний проект «Здоров'я» поклав початок глибоким перетворенням в сфері української охорони здоров'я. Вперше за багато років галузь отримала значні державні вкладення: в кадри охорони здоров'я, в матеріально-технічну базу, в розвиток первинної та високотехнологічної медичної допомоги (табл. 1) [2].
Велика увага при реалізації даного напрямку приділено додаткової диспансеризації працюючого населення. Метою диспансеризації працюючих є забезпечення високого рівня фізичного і психічного здоров'я і працездатності, створення стійкості до несприятливих факторів виробничої сфери шляхом проведення широкого кола індивідуальних та громадських профілактичних заходів (фізична культура, гігієнічний режим, раціональне харчування та ін.). Профілактичні огляди, будучи першим і обов'язковим етапом диспансеризації, в основі своїй передбачають концентрацію уваги на здоровій людині з метою раннього виявлення змін в стані здоров'я. Проведення додаткової диспансеризації в національному проекті «Здоров'я» носить точковий характер програми та має на меті збереження здоров'я, зниження інвалідності і смертності працездатного населення.
Істотно, майже в 1,6 рази, підвищено заробітну плату для 690 тис. Медичних працівників первинної ланки. Зарплата дільничних терапевтів, педіатрів та лікарів загальної практики складає в середньому 22,6 тис. Рублів, лікарів-фахівців амбулаторно-поліклінічних установ - 15,5 тис. Рублів.
Чисельність дільничних лікарів зросла на 7,7 тис. Осіб. Це дозволило укомплектувати лікарські дільниці медичними працівниками. На дільниці прийшли понад 3 тис. Молодих лікарів і майже стільки ж фахівців з середньою професійною освітою. В результаті частка осіб пенсійного віку знизилася на 10% серед лікарів, на 12% серед медичних сестер. Вдалося знизити коефіцієнт сумісництва на 20% (з 1,6 до 1,3).
Таблиця 2. Загальний обсяг витратних зобов'язань федерального бюджету РФ, млн. Рублів
Витратні зобов'язання федерального бюджету РФ
Таким чином, реформування фінансування медичних послуг закладів охорони здоров'я започаткувало перетворенням в управлінні системою охорони здоров'я, метою яких є створення ефективної інноваційної економічної моделі охорони здоров'я, яка характеризується такими основними показниками ефективності медичних послуг, як доступність і ефективність медичних послуг, задоволеності пацієнта наданої медичної допомоги. Особливої актуальності при сучасному етапі фінансування системи охорони здоров'я набуває реалізація національного проекту «Здоров'я».