Шматочки мозаїки, що представляє картину світу, можуть відрізнятися розмірами в різних мовах в залежності від обсягу понятійного матеріалу, отриманого в результаті відображення в мозку людини навколишнього нею світу. Способи та форми відображення, так само як і формування понять, обумовлені, в свою чергу, специфікою соціокультурних та природних особливостей життя даного мовного колективу. Розбіжності в мовному мисленні проявляються у відчутті надмірності або недостатності форм вираження одного і того ж поняття в порівнянні з рідною мовою вивчає іноземну мову.
Крайнім випадком мовної недостатності буде, мабуть, взагалі відсутність еквівалента для вираження того чи іншого поняття, часто викликаного відсутністю і самого поняття. Так само як так звана безеквівалентная лексика, т. Е. Слова, план змісту яких неможливо зіставити з будь-якими іншомовними лексичними поняттями (balalaika, matryoshka, blini, футбол, віскі, Bolshevik, дилер, файл, комп'ютер, ель).
Складнішою виявляється ситуація, коли один і той же поняття по-різному - надлишково або недостатньо - словесно виражається в різних мовах.
Прикладом може служити фрагмент реальної дійсності, що позначається по-російськи палець. Щоб назвати цей предмет по-англійськи, необхідно уточнити, що мається на увазі: палець руки або ноги, і якщо руки, то який палець. Тому що, як відомо, пальці руки, крім великого, у англійців називаються fingers. великий палець - thumb. а пальці ноги - toes. Російському словосполученню десять пальців еквівалентно англійське eight fingers and two thumbs (вісім пальців і два великих пальця), а двадцять пальців -це eight fingers, two thumbs, and ten toes (вісім пальців, два великих пальця (на руках) і десять пальців (на ногах). Форма вираження одного і того ж шматочка реального світу викличе у російського, який вивчає англійську мову, відчуття надмірності (навіщо ділити пальці на fingers, thumbs і toes?), а у англійця, який вивчає російську мову, - відчуття недостатності (три різні випадки з точки зору англійської мовного мислення поняти я об'єднані в одно- палець).
Два основних способи передачі культурного знання - трансляція і трансмутація - розмежовуються на основі характеру комунікантів (що належать одній культурі або різним) і того досвіду, який набуває в цьому спілкуванні індивід. Трансмутація, що припускає зміну звичного знання при зустрічі з «чужої» культурою, сприяє більш глибокому розумінню власного світосприйняття.
Основний передавач і хранитель культури - мову. Методологічною основою взаємодії мови і культури служить ізоморфізм ознак цих феноменів. Навколишній людини світ відбивається в мові через свідомість людей, що говорять на ньому. Він представлений в трьох формах: реальна картина світу, понятійна (культурна) картина світу і мовна картина світу. Способи відображення реальності різні в різних мовах. У зв'язку з цим при знайомстві з инокультурную мовними явищами виникають відчуття мовної надмірності або недостатності.
1. Що таке мова? Яка його основна функція? Доведіть свою точку
зору.
2. Які підходи існують до визначення культури?
4. Назвіть два основних способи передачі культурної спадщини. У чому
їх специфіка? Яка роль міжкультурної комунікації в
трансмутації?
5. Що таке культурний бар'єр? Наведіть приклади культурних
зіткнень.
6. Прочитайте цитату. Використовуючи положення лекції, підготуйте відповідь
на питання: «В чому полягає методологічна основа
взаємодії мови і культури »?
«Як жодне поняття неможливо без мови, так без нього для нашої душі не існує жодного предмета, тому що навіть будь-який зовнішній предмет для неї отримує повноту реальності тільки за посередництвом поняття. І навпаки, вся робота по суб'єктивним сприйняттям предметів втілюється в побудові і застосуванні мови. Бо слово виникає якраз на основі цього сприйняття; воно є відбиток не предмета самого по собі, але його образу, створеного цим предметом у нашій душі <.>; н кожній мові закладено самобутній світогляд. Як окремий звук постає перед предметом і людиною, так і вся мова в цілому виступає між предметом і природою, що впливає на нього зсередини і ззовні. Людина оточує себе світом звуків, щоб сприйняти в себе і переробити світ речей. Ці наші вирази жодним чином не виходять за межі простої істини. Людина переважно - і в тому числі виключно, оскільки відчуття і дію у нього залежать від його уявлень, - живе з предметами так, як їх підносить йому мову. За допомогою того ж самого акту, в силу якого він сплітає (Herausspinnt) мову зсередини себе, він вплітає (einspinnt) себе в нього: і кожна мова описує навколо народу, якому він належить, коло, звідки людині дано вийти лише остільки, оскільки він вступає в коло іншої мови »[Гумбольдт В. фон. Про відмінність будови людських мов і її вплив па духовний розвиток людського роду // 3вегинцев В. А. Хрестоматія з історії мовознавства XIX-XX століть. М. 1956. С.80].
7. У чому суть гіпотези лінгвістичної відносності? Прочитайте цитату і наведіть приклади, що ілюструють правомірність теорії.
Будуючи свої міркування на зіставленні мов індіанців Північної Америки і західноєвропейських мов, Б. Уорф стверджує, що «мова впливає на різні види діяльності людей не стільки в особливих випадках вживання мови, скільки па основі постійно діючих загальних законів і повсякденному оцінки їм тих чи інших явищ »[Уорф Б. Ставлення норм мислення до мови // Нове в лінгвістиці. Вип 1. М. I960. С. 135]; «Граматика хопі (мова індіанців - Н.С.) відображає в якійсь мірі культуру хопі так само, як граматика європейських мов відображає" західну "чи" європейську культуру »(Там же. С. 140).
8. Прочитайте приклад невідповідностей культурних уявлень різних народів про тих предметах і явищах дійсності, які позначені «еквівалентними» словами цих мов. Ці культурні уявлення зазвичай визначають появу різних додаткових стилістичних відтінків значення у слів різних мов. Наведіть приклади неповних еквівалентів в рідному і будь-якому іншому мовою.
Труднощами, що порушує рівновагу міжкультурної комунікації, може бути навіть позначення зеленого кольору, такого «загальнолюдського» поняття, яке викликає великі сумніви в плані його абсолютного лексичного відповідності в різних мовах, оскільки наявність певних метафоричних і стилістичних конотацій не може не впливати на значення слова, а ці конотації різні в різних мовах. Зелені очі по-російськи звучить поетично, романтично (пор. «За твої зелені очі називаю я тебе чаклункою.»), Наводить на думку про чаклунських Русалчин очах. Англійське ж green eyes є метафоричним позначенням заздрості і містить явні негативні конотації. Негативні асоціації, що викликає green eyes це «вина» Шекспіра, який назвав в трагедії «Отелло» заздрість, ревнощі (jealousy) зеленооким чудовиськом - а green-eyed monster.
Наведемо ще один приклад. Російське словосполучення чорна кішка позначає, як і англійське black cat одне і те ж домашня тварина - кішку, одного і того ж кольору - чорного. Однак у російській культурі, згідно з традицією, приймете, повір'ям, чорна кішка приносить нещастя, невдачі, а тому словосполучення має негативні конотації. Згадайте пісню:
Жив собі чорний кіт за рогом,
І кота ненавидів весь будинок.
Кажуть, не пощастить,
Якщо чорний кіт дорогу перейде.
8. Яке становище лекції доводять слова В. О. Ключевського?
9. Проілюструйте на прикладах положення з лекції: «Мова створює свою картину світу, специфічну для кожного соціуму».