Перед тим як приступити до виготовлення хоругви, я все підготувала, вирізала квадрати для хоругви, опрацювала краю (мені дуже захотілося саме обробити краї, в ручну а не на машинці). Дуже захотілося що б «Хоругва» була рівна, без бахроми, і зроблено правильно.
Квадрати я вирізала і обробляла два вечори, (години по три) поки викроювала тканину було дуже жарко, цей жар виходив зсередини. Коли почала обробляла краю квадратів, почали на обличчі виступати прищі (хоча нічого зайвого не їла, ні солодкого ні мучного, навпаки хотілося їсти більше корисні продукти, більше овочів, фруктів). Поки обробляла краю і готувала поля, були різні запахи, на поле «Купала» чомусь був запах коли трава цвіте, трохи болотистий.
Коли приступили до зшивання квадратів у однієї дівчини на поле «Сороки» на навпіл зламалася голка (хороша добротна голка), в іншої діви на поле «Коляди» в кінці затряслися руки і занудило і зшивала вона останній квадрат дуже довго. Що цікаво коли ми зшивали поле «Сороки», ніхто не знав, що це відноситься до сьогоднішнього свята, зшивався він насилу.
Так само я помітила, що навколо столу ми все ходили проти годинникової стрілки. Від всіх був сильний жар. Кімната в якій ми шили «хоругву» - світилася, мало того що це була сонячна сторона, крім світла ця кімната випромінювала велика кількість тепла.
Про себе хотіла відзначити, у мене перестала боліти рука права сторона. Коли ми закінчили шити хоругву, дівчата хотіли до неї пришити косички, але коли ми її повісили, всім стало зрозуміло, що це буде дуже зайве.
Всі залишилися дуже задоволені працюй. І коли ми придивилися до нашої Хоругви у нас все поля вшиті з поворотом в право. І коли я дивлюся на неї, мені здається що в ній переважає багато чоловічої енергії.
Що стосується мене, як доїхала додому не пам'ятаю, додому прийшла і просто впала.
22.03.13 р Красноярськ
У давні часи в Білорусі існувала гімнастика, яка допомагала нашим прапрабабусі бути звабливими і нескінченно жіночними. Детальніше "