Ми вже говорили про те, що ринковий механізм не завжди здатний автоматично прийти до оптимальності. Існують проблеми, на рі-ня яких ринковий механізм не розрахований, а тому не в змозі вирішити їх ефективно. Такі випадки, коли ринок неефективно розміщається-ет ресурси, називаються провалами, або фіаско ринку. У зв'язку з цим ми розглянемо теорію зовнішніх ефектів (див. Далі), проблему виробництва загально-дарських благ, а також проблему асиметричності інформації (див. Вище).
Прийнято розрізняти чисті суспільні блага і змішані суспільні блага. Чисті суспільні блага мають дві зазначеними властивостями в яскраво вираженому ступені. Класичний приклад - націо-нальне оборона. У змішаних суспільних благ одне або обидва властивості можуть бути виражені слабше. Приклад змішаного блага - автодороги. У деяких випадках (при перевантаженнях руху) вводиться плата при в'їзді на окремі ділянки. Оскільки збільшується суперництво на перев-дені трасах, остільки неісключаемость з споживання підривається введенням плати за проїзд на перевантаженому ділянці дороги. Блага, які не володіють взагалі зазначеними властивостями, називають-ся «приватними» і виробляються на ринковій основі. Для придбання ча-стного блага потрібно заплатити за нього.
У зв'язку з виробництвом суспільних благ, виникає проблема «безбілетника», або «зайця», т. Е. Ухиляння окремих-ного індивідуума від участі у фінансуванні виробництва громадського блага. Шляхом простого опитування населення неможливо з'ясувати, скільки суспільних благ виробляти і хто зацікавлений в їх виробництві. Відомим прикладом є випадок вуличного освітлення. Якщо почати опитувати мешканців вулиці, намагаючись з'ясувати потреба кожної людини в освітленні і в залежності від цієї потреби визначити його частку в фінансуванні виробництва даного блага, швидше за все, люди будуть схильні приховувати свої справжні потреби, щоб укло-ниться від сплати або зменшити її. Дуже велика спокуса стати «без-білетніком» і перекласти тягар оплати на інших. В результаті возника-ет небезпека заниження обсягу виробництва блага в цілому (в нашому при-міру вулиця може так і залишитися неосвітленій). Можна, звичайно, потра-тить багато часу, намагаючись вистежити кожного мешканця, визначити його графік переміщень по вулиці, дізнатися хоча б наближено його потреб-ність у висвітленні, але трансакційні витрати по збору такої інфор-ції будуть великі. Отже, якщо немає дешевого спосо-ба відділення «безбілетників» від платників, ці суспільні блага доцільно проводити державі за рахунок оподаткування всього на-селища.
Проблему надання суспільних благ можна розглянути з ис-користуванням відомої «дилеми ув'язненого». Применителей-но до виробництва суспільних благ слід сказати, що «дилема зак-чення» пояснює, чому не можна організувати виробництво даних благ на ринковій основі. Якби рішення про фінансування виробниц-ства суспільних благ приймалося на основі опитування, можливі були б помилки в силу некооперативного поведінки учасників опитування. Чи потрібно вуличне освітлення? Кожен думає «так», але боїться, що інші скажуть «ні», і тоді тяжкість фінансового тягаря ляже на його плечі. Він гово-рить «ні», але і всі інші говорять «ні». Виходить, що вуличне ос-вещеніе взагалі нікому не потрібно. Наочна ілюстрація «дилеми зак-чення» може бути представлена у вигляді платіжної матриці.
Для фінансування виробництва якогось суспільного блага требу-ется 10 000 дол. Суспільство в нашому гіпотетичному випадку складається з 1000 чоловік. Отже, кожен повинен погодитися платити 10 дол. Платіжна матриця прийме такий вигляд (див. Рис.).
Оптимальний випадок - в квадраті IV, але він вимагає кооперативного по-ведення кожного члена суспільства. На практиці найбільшою возможнос-ма відрізняється випадок, представлений квадратом II (всі відповідають «ні»). Щоб уникнути подібної ситуації, виробництво суспільних благ воз-покладається на державу.
Крім того, є блага, які, за визначенням, не належать до загально-тиментом, але через нездатність ринку забезпечити їх виробництво, го-сударство бере на себе їх фінансування. Це пов'язано з таким явлени третьому, як неповнота ринків - ситуацією, коли ринки не в змозі забез-печити надання будь-якого товару або послуги навіть тоді, коли з-тримки, пов'язані з такою діяльністю, нижче ціни, яку платять ін-індивіди . Приватні компанії можуть відмовитися страхувати окремі види ризиків, і тоді цим займається держава. Дуже часто на державно-ної основі базується страхування вкладників від втрат у разі банк-ротств банків, страхування від повеней, пожеж і т. Д.
В принципі, приймаючи на себе фінансування суспільних благ, го-сударство вирішує і завдання мінімізації трансакційних витрат. пов'язаних з пошуком інформації: досить складно і дорого було б, наприклад, проводити опитування, подібний до того, який описувався в зв'язку з вуличним освітленням. Ясно, що трансакційні витрати організації такого сво-еобразную референдуму в кінцевому рахунку перекрили б всі плюси виявив-лення справжніх уподобань населення.