Гормони виконують провідну роль в регуляції репродуктов-них процесів не тільки на стадіях статевого розвитку, спарювання, вагітності та пологів, а й в здійсненні виходжування потомства материнським організмом.
Найважливіший фізіологічний механізм виходжування по-потомство у ссавців - це годування новонароджених осо-бей молоком матері. Визначальними моментами в реалізації це-
го процесу служать диференціювання спеціалізованих орга-нів для освіти молока - молочних залоз, а також сам про-процес його освіти і секреції - лактація. Обидва ці процесу гормонзавісімих.
Закладка молочних залоз з ектодермальних зачатків від-ходить вже на ранніх етапах ембріогенезу самок і самців (Паттон, 1969; Рейно, 1971). Надалі зростання і розвиток залоз у чоловічих особин загальмований Т, у жіночих же особин на ембріональних стаді-ях розвитку в майбутніх залозах формується первинний тяж, даю щий з часом почали протоках.
У постембріональному періоді у жіночих особин відбувається зростання і розгалуження залізистих проток, в пубертатному періоді - прискорення зростання і подальше розгалуження проток, а також формиро-вання в них альвеол - основних морфофункціональних одиниць залоз (рис. 85). Альвеолярні клітини зрілої молочної залози поза вагітністю володіють лише потенційною готовністю до лакта-ції, але при цьому не функціонують.
гени, прогестини і пролактин. При цьому естрогени ініціюють зростання і розгалуження проток і, крім того, сенсибилизируют їх клітини до дії прогестинів і пролактину, що стимулюють формирова-ня альвеолярного апарату. Разом з тим ефекти перерахованих гормонів в процесі формування молочних залоз при статевому дозріванні полегшуються і посилюються СТГ, інсуліном, глюкокор- тікоідамі і тиреоїдними гормонами. Частина гормональних ефектів може опосередковано місцевими епітеліальними факторами зростання (Тёркінгтон, 1971).
При вагітності відбувається наступний етап розвитку же-лез. Під впливом ряду гормонів здійснюється стимуляція зростання і розвитку активної форми альвеолярного апарату грудних залоз, здатного синтезувати специфічні фактори молока, формиро-вать його склад і секретувати на початкових стадіях лактації молозиво (коллострум), а потім власне молоко.
Головними ініціаторами предлактаціонной диференціювання ровки залоз є спочатку прогестерон і ХСМ, а потім ЛТГ. Вмете з тим, як показали експерименти, проведені ш VIуо і на культурах тканин, дія цих гормонів готується і пер- Міссіров інсуліном, СТГ і глюкокортикоїдами (Блекстер, 1971; Тёркінгтон, 1971, 1973). Минулі другий етап діфферен-цировки молочні залози також під дією гормонів спосіб-ни активно лактіровать і забезпечувати годування народженого по-потомство.
У молоці містяться всі речовини, необхідні для нормаль-ного існування і розвитку новонароджених. Серед специфиче-ських гормонзавісімих факторів молока особливо слід відзначити бел-ки - казеїн (фосфопротеин), а-лактальбумин, / 3-лактоглобулин, лактоферин, а також дисахарид лактозу. Біосинтез білків і лакто-зи, а також ліпідів здійснюється в альвеолярних клітинах ж-лези, інші компоненти надходять з крові. Біосинтез білків в формі попередників відбувається в особливих ансамблях полісом, пов'язаних з ендоплазматичним ретикулумом. Синтезовані бел-ки депонуються в агрегіруемий формі в секреторних гранулах і звільняються з них в протоки під дією гормональних сти-мулів шляхом екзоцитозу.
Білки молока виконують важливу трофічну функцію для потомства. Разом з тим а-лактальбумин, перебуваючи в альвеоляр-них клітинах молочної залози, бере участь також в синтезі лакто-зи (рис. 86). Кінцеві етапи біосинтезу молочного цукру з урі- діндіфосфогалактози (активованої галактози) і глюкози контролюються спеціальної ферментної системою - синтетазой
інші компоненти (і) крові)